№ 46 (22524) четвер 28 листопада 2024 року

Російська війна проти України набуває глобального характеру, в деяких країнах уже почалася підготовка до відкритого конфлікту Росії з країнами НАТО, кажуть оглядачі. І якщо з погляду України Третя світова війна вже триває, то з погляду НАТО світ перебуває у передвоєнному періоді.

Так міжнародні оглядачі і преса реагують на заяви колишнього головнокомандувача України Валерія Залужного, який нині є послом у Великій Британії, про те, що Третя світова війна вже почалася із залученням до російської агресії Північної Кореї та Ірану.

Того дня в бібліотеці ім. Михайла Грушевського зібрались учасники одеського Майдану. Згадували ті події, у декого збереглось відео, обговорювали спогади один одного. У кожного тоді був, мабуть, свій Майдан, але всі жили одним спільним прагненням свободи, утвердження власної гідности — люд-ської, національної, громадянської. Розмірковували, аналізували…

Сигнал тривоги змусив ненадовго спуститися в сховище, і це було трохи навіть символічно. Слухали патріотичні пісні Максима Трубнікова. Говорили про війну.

Шукати логіку в агресії росіян проти нашої країни — лише гаяти час. Навіть фантомні болі совка, навіть імперська експансія не можуть пояснити, навіщо москалям у 2014 році знадобилося захоплювати та анексувати АРК Крим, а у 2022-у вторгнутися на решту території України. Після двох революцій у кремля зберігалася можливість повного контролю над політикою та економікою нашої держави. І не було проблеми знайти у Києві слухняного й нежадібного президента.

У війни нема логіки

Підписана Президентом України Угода про асоціацію з Євросоюзом залишилася б гарним папером. У процесі її реалі-зації у нас і на Заході знайшовся б не один, а тисяча приводів відкласти саму ідею чотирьох принципів міждержавних економічних союзів — вільного переміщення людей, товарів, послуг та капіталів. Без політичного тиску, що знецінює свободи. До речі, згадані принципи досі ніде не втілені, а жорстка інтеграція (економічна й політична) зустрі-чає спротив. Аж до бажання залишити Євросоюз (британський «брекзит»).

У статті «Ідейний проводир одеських українців», надрукованій у «Чорноморських новинах» майже напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну (№11-12 за 10-12.02.2022), автор цих рядків акцентував увагу на видатній ролі історика і педагога Леоніда Анастасійовича Смоленського (8.08.1844 — 24.11.1905) у громадсько-політичному житті українців Одеси у другій половині ХIX століття, його активній участі впродовж 1870—1890-х років у діяльності місцевої «Громади», яка стійко й наполегливо протистояла брутальній русифікації, що розгорнулася під дією Емського указу царя 1876-го.

Слід підкреслити, що глибоку і слушну думку, висловлену в «Спогадах» учня Леоніда Смоленського — видатного українського націєтворця і мецената Євгена Чикаленка про приналежність його талановитого вчителя до мужнього кола ідейних людей того часу, «відданих щиро справі українського національного відродження», своїми ґрунтовними працями підтримали сучасні дослідники Григорій Зленко, Олександр Музичко, Василь Вельможко, Микола Суховецький та інші.

Саме їхні виважені в історичному сенсі висновки були покладені в основу справедливого і вкрай актуального рішення Одеської міської ради про перейменування однієї з вулиць на честь Л.А. Смоленського — задля вшанування його непересічних історичних заслуг перед громадою і громадянами.

20 листопада 2024-го — у день, коли багато хто готувався ледь не до ядерного удару з боку Росії (а низка іноземних посольств навіть призупинила роботу) — у столичному музеї Революції Гідності проходила презентація мемуарів до 20-річчя Помаранчевої революції. Написав їх Володимир Філенко, передмову додав Тарас Стецьків, а допомагав із впорядкуванням матеріалів та модерував історик Олександр Зінченко. Саме з паном Олександром «Главком» (https://glavcom.ua/) тримав контакт, перепитуючи, це не скасовується, бува, захід через ядерну паніку. «Ні. Революція — за планом», — бадьоро відповідав він.

І революція, чи то пак презентація, справді відбулася за планом — у невеличкому інформаційному центрі музею, де заледве вистачило стільців для усіх зацікавлених. У вікна центру було видно Майдан, на який щоразу вказували промовці, коли хотіли уточнити, де відбулася та чи інша подія.

Розвідка США оприлюднила засекречений меморандум, який свідчить, що «президент РФ Володимир Путін особисто санкціонував декілька вбивств своїх політичних опонентів», повідомляє «Радіо «Свобода» з посиланням на американське інформагентство Bloomberg.

ЗМІ зазначає, що отримати секретний звіт їхній журналіст намагався багато років, але йому постійно відмовляли. Зрештою він скористався законом, підписаним колишнім президентом Бараком Обамою, про те, що «громадськість може вимагати оприлюднення певного секретного документа, про існування якого вона знає».

Одна з проблем, з якою стикаються мистецтвознавці, пов’язана з атрибуцією творів, зокрема з таким аспектом, як визначення іконографії портретів та індентифікація особи. Це стосується не тільки творів віддалених часів, а й робіт митців, від яких нас відділяє лише два-три покоління. Ця проблема залишається актуальною і щодо творчої спадщини Михайла Івановича Жука (1883—1964), до якого останнім часом інтерес помітно зріс.

Подібні дослідження обіцяють зацікавленим певні відкриття як у нюансуванні біографічної фактології, так і в розширенні загальної історичної канви.

Як уже писали «ЧН», нещодавно вийшло друком науково-довідкове видання «Невтомний шукач скарбів духовних: книжки з автографами з колекції Г.Д. Зленка у фонді Одеської національної наукової бібліотеки», підготовлене фахівцями ОННБ.

Пропоноване видання особливе тим, що автографи є цінним джерелом для дослідження творчості їх авторів, свідченням кола особистих та наукових контактів адресатів й адресантів, відображенням колориту епохи. Адже автограф — це не просто особистий підпис автора, він може бути важливою частиною його самоідентифікації. Видання з автографами є вельми цікавим дослідницьким матеріалом для вивчення особистостей тих, хто їх писав, і того, кому вони адресовані.

1 — 130 років від дня народження Юліана Головінського (1894—1930), військового та політичного діяча, сотника Української Галицької армії, співзасновника та діяча Української військової організації, діяча ОУН, борця за незалежність України у XX столітті; Всесвітній день боротьби зі СНІДом; День невролога; День працівників прокуратури.

2 — Міжнародний день боротьби зa скасування рабства.

Антимікробні препарати є ключовим інструментом у боротьбі з інфекційними хворобами. Їхнє ефективне використання залежить, не в останню чергу, від правильно обраного шляху введення, оскільки через страх уколів чи інших маніпуляцій деякі пацієнти можуть уникати своєчасного звернення до лікаря. А це знижує прихильність до лікування (комплаєнтність).

Лікар має зважено обирати спосіб введення препарату, який найкраще підходить кожному конкретному пацієнтові, водночас дотримуючись стандартів застосування препаратів та враховуючи переваги кожного з них.