№ 39 (22517) четвер 3 жовтня 2024 року

У День захисників і захисниць України Президент Володимир Зеленський відзначив воїнів державними нагородами, вручив бригадам бойові прапори та присвоїв почесні найменування. На заході були присутні керівники Сил безпеки й оборони України, урядовці, посли.

Володимир Зеленський наголосив, що сьогодні великий день — день тих, завдяки кому настає завтра й завдяки кому є Україна.

Хто не ризикує, найчастіше не програє. Але й не виграє з такою ж імовірністю. Визначаючи порядок денний Президента України під час візиту до США на Генеральну Асамблею ООН, в ОП та МЗС пішли на великий ризик. Розрахунок на двопартійну підтримку нашої країни у Конгресі на якийсь час проігнорували. Й обрали пряму співпрацю із демократами. Тобто безумовну підтримку чинного президента Джо Байдена та кандидатки у президенти Камали Гарріс.

Ми за демократів. Крапка

У зовнішній політиці України це майже переворот, що нагадує «курську операцію» ЗСУ. Реалізація знаменитого прислів’я «пан чи пропав», коли шанси рівні, але ризик виправданий. Бажання сидіти на двох стільцях одразу і не складати яйця в один кошик характерне не лише для українських полі-тиків. Але війна — взагалі час ризиків. У короткостроковій перспективі перетин кордонів рф нашими військами небезпечний тому, що підрозділи можуть бути відрізані від основних сил або заблоковані в Курській області надовго. Але довгостроковий психологічний ефект ризику безсумнівний.

Можливо, що так. Але від суто декларацій і слів треба перейти в поле практичної реалізації

Минулого тижня відбулося кілька важливих подій, які в багатьох створили враження початку обговорення, того про критичну необхідність чого мовиться від початку російського вторгнення в Україну, — нового світоустрою. Чи справді це так? Спершу про самі події.

Дводенний Саміт майбутнього, який пройшов 22—23 вересня в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку за участі делегацій майже всіх країн світу (близько 190), представлених главами держав, урядів, їхніми заступниками або міністрами, а також посланцями понад 60 міжнародних організацій. Попри спротив РФ та її союзників, було ухвалено декларацію «Пакт майбутнього», в якій підписанти зобов’язалися вжити конкретних дій для створення безпечнішого, мирного, стійкого та інклюзивного світу для майбутніх поколінь.

Ми живемо в кількох реальностях одночасно. Одна на всіх — війна. Але за кожним із мільйонів вікон великого будинку під назвою «Україна» — власна реальність: різні життя, долі, обставини.

Ми всі втомилися. Хтось може впоратися краще. Хтось — гірше. Ми вже не ті, що були на початку війни. Про те, якими ми стали, якими будемо після війни, що нас роз’єднує, а що, навпаки, об’єднує, а також про психологічну допомогу й антидепресанти ZN.UA розмовляло з професоркою, завідувачкою кафедри психіатрії, психотерапії та медичної психології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Шупика Галиною ПИЛЯГІНОЮ.

6 жовтня сповниться 160 років від дня народження видатного українського вченого-правника, громадського і політичного діяча Сергія Шелухіна (1864 —1938). Сучасники називали його оборонцем української національної ідеї, а дослідники сходяться в тому, що його діяльність стала своєрідним «правовим виміром» процесу державотворення. З-поміж одеситів вагому лепту у вивчення життєвого і творчого шляху цієї постаті, безпосередньо пов’язаної з нашим містом, внесли, зокрема, Григорій Зленко, Анатолій Мисечко та Олександр Музичко.

Сергій Шелухін народився в селі Деньги Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Золотоніський район Черкаської області). Сім’я мала глибоке українське коріння. Одна з гілок родоводу бере свій початок із XVIII ст. від полковника Панькевича, соратника Богдана Хмельницького. Батько, Павло Якович, був офіцером російської армії, й носив змінене на російський лад прізвище Шелухін (справжнє — Шолуха). Після тяжкого поранення у 40-річному віці капітан Шелухін одружився з деньгівчанкою Явдохою Григорівною Демченко. Невдовзі, (6)19 жовтня 1864-го у них народився син Сергій.

В Одеській національній науковій бібліотеці відбулася презентація перевидання праці Євгена Чикаленка «Розмова про сільське хазяйство». Захід пройшов за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті та Odesa Business Club.

Презентована книжка — перше за сто років перевидання праці видатного мецената та громадського діяча Євгена Чикаленка, однієї з ключових постатей в українському національному русі початку ХХ століття. Він був не лише громадсько-культурним діячем, натхненником і засновником перших українських громадських та політичних організацій, преси, видавцем, публіцистом, популяризатором української друкованої продукції, автором мемуарів та благодійником, але й успішним аграрієм.

Нинішній стрімкий час обганяє наші думки й замисли, через те з деяким запізненням лише сьогодні згадуємо цього видатного мистця. Його називали головним художником імперії. А він все життя був українцем - з тих, для кого нема нічого важливішого в житті над Україну. Його мати була українка (нині, на жаль, знаємо немало таких, у кого батьки — українці, та самі вони одцурались цього ймення), а народився він у містечку Чугуєві, неподалік від Харкова, 5 серпня 1844 року.

Про картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» всі, мабуть, знають. Написав її художник Ілля Ріпин. Саме так його звали, і не треба надалі називати його інакше, тобто на московитський штиб. Зрештою, лише українець міг створити про запорожців таку потужну, таку геніальну картину. Але цієї характеристики було б недостатньо.

Виставкою «Екслібрис: мистецтво крізь віки» відкрито цикл заходів, присвячених 195-річчю заснування Одеської міської публічної бібліотеки (нині — Одеська національна наукова бібліотека) та Всеукраїнському дню бібліотек.

Експозиція занурює у захопливий світ особистих знаків, які супроводжують книжки впродовж століть. Учасники презентації проєкту мали змогу дізнатися про історію екслібриса, побачити неперевершені зразки із зібрань видатних історичних постатей і колекціонерів XVII — XIX ст., що зберігаються у фондах відділу рідкісних видань та рукописів ОННБ, а також дізнатися, як цей графічний мистецький жанр розвивався в Одесі.

 6 — 160 років від дня народження Сергія Шелухина (1864—1938), письменника, вченого, фольклориста, історика, дипломата, громадського та політичного діяча, члена Української Центральної Ради, борця за незалежність України у XX столітті; 100 років від дня народження Лева Венедиктова (1924—2017), хорового диригента, педагога, Героя України; День працівників освіти (перша неділя жовтня); День територіальної оборони України (перша неділя жовтня); Всесвітній день охорони місць проживання.

 7 — 90 років від дня народження Володимира Кудрявцева (1934—2014), поета-пісняра, музичного редактора; 90 років від дня народження Євгена Товстухи (1934—2021), лікаря-фітотерапевта, вченого, письменника; Всесвітній день за гідну працю; Міжнародний день листоноші.

25 вересня близько 22.20 збройні сили рф завдали ракетних ударів по Одеському району. Внаслідок атаки загинула 62-річна жінка. Пошкоджено адміністративні будівлі та автомобілі. Тієї ж ночі ворог атакував регіон безпілотними літальними апаратами.

Вночі 27 вересня агресор здійснив масовану атаку БпЛА на Подунав’я Одещини.