Кілька цікавих фактів про людський мозок

Раніше припускали: чим розумніша людина, тим більших розмірів має бути її розумовий орган. Але це не так. Мозок неандертальця був на 10% більшим, ніж мозок Homo sapiens. У Альберта Ейнштейна важив 1230 грамів — на 10% менше, ніж середньостатистичний. А от щільність нейронів мозку вченого була вищою за середню. Отож, насправді важлива не так його вага, як кількість зв’язків між нейронами: що їх більше, то вищий інтелект і працездатність мозку.

Важливу роль у розумовій діяльності відіграє кореляція між масою певних відділів мозку та різними показниками когнітивних здібностей. Адже, нагадаємо, права півкуля відповідає за сприйняття, опрацювання та формування немовленнєвої інформації, просторову орієнтацію, емоції, схильність до музики, а ліва — контролює мовлення, здібності до читання та письма, запам’ятовування, аналітичне мислення, математичні спроможності.

Мозок збирає інформацію про все, що ми бачимо, думаємо або робимо. Нейрони переміщують інформацію, і чим краще взаємодіють ці півкулі, тим вищим є наш інтелектуальний коефіцієнт.

Середній мозок чоловіка більший від жіночого на 10%, але в жіночому є більше нервових клітин, тому він швидший.

Мозок дихає. Його маса становить лише 2% від маси тіла людини, але саме він споживає п’яту частину всього кисню, який циркулює в крові. У процентному співвідношенні це більше, ніж потребує будь-який інший орган. Через це мозок найгостріше реагує на нестачу кисню.

Мозок є найбільш енерговитратним органом нашого організму. У звичайних умовах він споживає 10% усієї енергії, а за критичних розумових навантажень — до 25%.

Мозок витрачає всю цю енергію на процеси мислення:

— Лінійне візуальне мислення: здатність людини проводити операції порівняння різних зображень та їхніх деталей; умін-ня продовжити, доповнити, відновити зображення за фрагментами.

— Структурне візуальне мислення: вміння бачити закономірні зв’язки в організації елементів зображень, оперувати цими закономірностями, мислити за аналогією.

— Понятійно-інтуїтивне мислення пов’язане з особистим досвідом, характеризується можливістю людини самостійно розбиратися в матеріалі.

— Понятійно-логічне мислення — уміння бачити зв’язки і залежності між предметами та явищами.

Від кількості споживаної мозком енергії залежить швидкість і точність переробки інформації, уважність, працездатність, зорово-моторна координація.

Під впливом умов, наприклад, надходження великого обсягу інформації, утворюються нейрони і нові зв’язки між ними. І тут варто згадати про роки навчання. Мозок пластичний упродовж усього життя, але найактивніше він змінюється в ранньому віці. Діти швидше засвоюють нову інформацію, навички, набувають досвіду — одне слово, навчаються.

Зараз поширений міф, що сучасні діти розумніші, ніж були їхні однолітки 20—30 років тому. Але дослідження пізнавального розвитку нинішніх дошкільнят не підтверджують цього. Уміння «поводитися» з різноманітними ґаджетами (що й приймається за високі розумові здібності) не відображає реального рівня розвитку інтелекту дитини. Адже інтелект — відносно стійка структура розумових здібностей, яка поєднує у собі багато знань, навичок і можливостей.

На противагу ґаджетам, на розвиток мозку позитивно впливає читання вголос (саме тому дітей спочатку вчать читати вголос). Поки дитина ще не вміє читати, важливо читати їй уголос і говорити з нею.

Мозок — єдиний орган в організмі людини, який розвивається та змінюється до 40 років. Приблизно в середині життя він починає зменшуватися, але досягає піку для різних когнітивних навичок.

Мозок — генератор випадкових думок, 80% з яких — негативні.

За даними Лабораторії нейровізуалізації Університету Південної Каліфорнії, середній мозок генерує 48,6 думки на хвилину. Це близько 70000 думок на день. Із них 95% — повторювані випадкові, а близько 80% — негативні: самокритичні, песимістичні, безрадісні.

Коли вас накриває шквал негативу, депресія, мозок зазнає непоправних змін — деякі його частини зменшуються, втрачають об’єм сірої речовини.

Згідно з дослідженнями, сіра речовина зменшується в гіпокампі, префронтальній корі та мигдалеподібному тілі. Через це погіршується пам’ять, сон та апетит, зростають тривожність, почуття провини та безнадії, зникає мотивація. Під час депресії також можлива зміна біохімії мозку. Як наслідок — нездатність відчувати задоволення.

Симптоми, які сигналізують про депресію, — це, передусім, пригнічений стан, втрата інтересу до будь-яких занять, неможливість відчувати радість, пасивність, тривожність, постійна сонливість або ж безсоння, низька концентрація уваги, поганий апетит, низька самооцінка, думки про самогубство, стійке відчуття провини.

Наслідком збою у роботі мозку можуть стати шизофренія, біполярний розлад тощо.

Учені досі не дійшли єдиної думки про те, чи призводить стрес до розвитку раку. Але це точно той фактор, який сприяє прогресуванню вже наявної хвороби. Відомо, що ракові клітини поширюються внутрішніми органами через кровоносні судини або за допомогою лімфатичної системи. Адреналін, впливаючи на фізичні зміни в лімфатичних судинах, дає змогу раковим клітинам з великою швидкістю переміщатися в інші частини організму.

Ключову роль у функціонуванні мозку відіграє сон, під час якого відбувається відновлення його клітин. Нестача сну може призвести до погіршення пам’я-ті. Коли ми спимо, розумовий орган обробляє інформацію, набуту за день, і закріплює її. Якщо недосипаємо, цей процес порушується, і ми забуваємо те, що вивчали або чули напередодні. Брак сну впливає на нашу здатність концентруватися, зумовлює уповільнення реакцій на ситуації, коли необхідно ухвалювати рішення.

Звісно, не сном єдиним «живиться» мозок. Жирні кислоти, вітаміни, залізо та йод — ось найнеобхідніші компоненти для його повноцінного функціонування.

Жирні кислоти становлять трохи більше 50% сухої ваги мозку. Фосфоліпіди мозку містять велику частку арахідонової кислоти (ARA). Мозок також надзвичайно багатий на жирні кислоти омега-3, зокрема докозагексаєнову кислоту (DHA). Вона накопичується в цьому органі в дитячому віці, тож ріст мозку в основному завершується у 5—6 років. Причому DHA особливо рясна у фоторецепторах паличок сітківки і сірій речовині. У мозку DHA і ARA можуть синтезуватися з лінолевої (омега-6) і альфа-ліноленової (омега-3) кислот.

Такий різновид ліпідів, як сфінгомієлін, сприяє ефективному і швидкому поширенню електричних нервових сигналів. Щоб збагатити ним організм — пийте молоко.

Крім жирних, мозку необхідні сіалові кислоти. Вони відіграють незамінну роль у міжклітинній взаємодії, комунікації, передачі та зберіганні інформації. Містяться в молоці, зокрема коров’ячому та козячому.

Холін — це вітаміноподібна сполука, яка використовується для вироблення ацетилхоліну. Він є однією з ключових хімічних сполук мозку, задіяних у пам’я-ті. Найвищий вміст холіну — в печінці, нирках, серці, легенях тварин, яких споживають у їжу, та яєчному жовтку.

Вітамін В1 функціонує як частина коферменту в системах, які виробляють енергію, особливо тих, що беруть участь у метаболізмі вуглеводів і в розщепленні глюкози з виділенням енергії. Він відіграє роль у проведенні нервових імпульсів. Дефіцит тіаміну може спричиняти погіршення короткочасної па-м’яті, затьмарення свідомості та дратівливість. Найкращі джерела вітаміну В1: насіння, горіхи, паростки пшениці, дріжджі, свинина, вівсяні пластівці, житній хліб, обліпиха, печінка, куряче філе, цільнозерновий рис, лосось, бобові, яйця.

Фолієва кислота (вітамін В9) необхідна для поділу і підтримки клітин, утворення ДНК і РНК, синтезу й розщеплення амінокислот. Міститься в листових овочах, бобових, грибах, яйцях, м’ясних субпродуктах (печінці, нирках), дріжджах.

Вітамін D особливо важливий для розвитку і функціонування мозку. Найбільша його кількість — у жирних сортах риби, молочних продуктах, яєчному жовтку. Якщо людина отримує необхідну дозу сонячного ультрафіолету, потреба у цьому вітаміні повністю компенсується.

Незамінним компонентом є залізо. Воно бере участь у продукуванні мієліну, синтезі нейромедіаторів (наприклад, дофаміну) та їх розщепленні. Спостерігався зв’язок між залізодефіцитною анемією та когнітивними або поведінковими порушеннями у дітей. Залізо міститься у сухофруктах, бобових, крупах, яблуках, сливах, гранаті, м’ясі та його субпродуктах.

Йод необхідний для нормального росту і розвитку мозку. Його дефіцит може спричиняти психічні порушення, які проявляються поганими оцінками в школі, зниженням розумових здібностей і погіршенням працездатності. Головні джерела йоду — морська риба (тріска, минтай, сайра, скумбрія, лососеві), морепродукти (креветки, омари, мідії), водорості.