Переглядів: 76

Якою бути старшій школі?

Світ стрімко змінюється: розвиваються технології, з’являються нові професії, постають нові вимоги до кадрів. Чимало країн змінюють зміст освіти, особливо старшої школи, щоб відповідати сучасним реаліям.

Без сумніву, завжди потрібно думати про майбутнє наших дітей, навіть під час війни. Саме зараз — час впроваджувати «Нову українську школу».

Цими днями півтори сотні освітян та профільних управлінців зібралися в Одесі для обговорення особливостей упровадження освітньої реформи в нашій області. Захід організувало Міністерство освіти і науки України в партнерстві зі швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Одеської ОВА.

Серед учасників — представники МОН, обласної та районних військадміністрацій, керівники органів управління освіти територіальних громад, закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, експерти проєкту DECIDE.

Слід зауважити, що із 2027-го учні почнуть здобувати три-річну профільну середню освіту (10—12 класи) за двома спрямуваннями: академічним та професійним. Одним із ключових етапів підготовки до реформи є формування спроможної мережі таких закладів та побудова нової інфраструктури. А забезпечення доступної та якісної освіти — компетенція органів місцевого самоврядування. Тому дискусії, які сьогодні тривають, є вельми актуальними і доленосними.

Власне для того, щоб урахувати ситуацію на місцях, розробити вимоги до ліцеїв, які відображатимуть реалії і спромож-ність громад дотримуватися цих вимог на практиці у майбутньому, МОН, перш ніж визначитися з новою мережею профільної середньої освіти і запропонувати відповідні зміни до законодавства та нормативних документів, проводить обговорення в регіонах.

Для успішної реалізації реформи потрібно створювати великі академічні ліцеї, які будуть відокремлені від початкової та базової шкіл і доступні всім учням, незалежно від місця проживання, — у великому місті чи маленькому селі. Тут старшокласники зможуть здобути якісну освіту: обрати профіль навчання з поглибленою проф-орієнтаційною підготовкою, інтегровані курси/предмети в межах та поза профілем.

Учасники заходу обговорили цілий перелік важливих пунктів: передумови впровадження реформи, суть змін та нововведень, питання щодо засновників академічних ліцеїв, можливі умови співробітництва територіальних громад, моделі фінансування.

Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України, виступаючи на заході, зазначив:

— Старшокласники перевантажені: кількість обов’язкових предметів надто велика, а кількість уроків через обмеженість навчання двома роками — замала для якісного опанування програми. А ще школи часто не забезпечують для уч-нів належний вибір освітніх профілів для індивідуального розвитку та підготовки до вступу в заклади вищої освіти.

Окрім того він звернув увагу на необхідності врахування територіальної доступності профі-льної середньої освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, розрив між учнями з міст та учнями із сіл становив: у читанні — майже 5 років навчання, у математиці — більш ніж 4,5 року, у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки. Реформа профільної середньої освіти ставить за мету подолати цей розрив.

А для цього, зауважив посадовець, необхідно забезпечити всіх учнів якісним навчанням: дати можливість обирати профілі відповідно до їхніх прагнень, за потреби зручно доїжджати до великих багато-профільних ліцеїв чи проживати поблизу кількох монопро-фільних закладів.

— Реформа профільної середньої освіти — це продовження реформи «Нова українська школа», найскладніший її етап. Ми плануємо змінити одночасно зміст освіти, підходи до організації освітнього процесу і мережу закладів, три взаємопов’язані компоненти. Зміни у змісті освіти та підходах до організації навчання не запрацюють без зміни мережі закладів — відокремлення старшої школи, створення великих ліцеїв, у яких реально забезпечити учнівству вибір предметів і курсів. Я бачу, що голови громад та освітяни розуміють важливість реформи й готові робити кроки для їх реалізації. Упевнений, що у співпраці ми зможемо зробити старшу школу такою, якою її хочуть бачити учні, — сказав Андрій Сташків.

Сергій Колебошин, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, вважає:

— Зміни у профільній середній освіті — невідворотні. Першочергово громадам зараз необхідно свідомо попрацювати над мережею освітніх закладів. Досвід децентралізації свідчить, що підходи до формування мережі в Одеса та громадах області мають бути різними. А відтак слід враховувати досвід і дискусії, які відбувалися на етапі децентралізації».

Антон Шалигайло, заступник голови Одеської ОДА, переконаний, що якісна освіта — внесок у людський капітал ре-гіону:

— В Одеській області налічується 91 громада. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться у ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, — понад 84,8 тисячі (це нинішні 4—6 класи). Завданням реформи про-фільної освіти є забезпечення надання якісних освітніх послуг усім жителям. Тож формуючи мережу закладів, важливо враховувати особливості й можливості кожної територіальної громади.

Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, підкреслила:

— Для успішного запуску реформи важливо спілкуватися з громадами, налагоджувати діалог та шукати оптимальне рішення, яке дасть змогу дітям здобувати якісну освіту. Ми хочемо, щоб старша школа була якісною, професійно орієнтованою, з новою матеріально-технічною базою, доступною для всіх дітей, незалежно від їхнього місця проживання.

Олександр Лончак, директор департаменту освіти і науки Одеської ОДА, наголосив, що працювати над впровадженням реформи повинні всі разом, об’єднуючи зусилля місцевого, обласного і державного рівнів, ухвалюючи об’єктивні та виважені рішення, оперативно інформуючи батькі-вську громадськість:

— Основним завданням реформи є створення мережі потужних академічних ліцеїв, у яких старшокласники зможуть обирати освітній профіль із поглибленою профорієнтаційною підготовкою. І тут дуже важливо почути та врахувати думку громад, зокрема й батьківської спільноти, їхню позицію.

Громадські обговорення, які зараз тривають у регіонах, — це платформа для діалогу та планування, де Міністерство освіти і науки, експерти, освітні управлінці та голови громад спільно напрацьовують підходи до впровадження цієї реформи.

Уже до 1 вересня цього року відповідно до закону «Про повну загальну середню освіту» мають бути затверджені плани формування мережі закладів про-

фільної середньої освіти, щоб наступного бюджетного року розпочати підготовку таких закладів до впровадження реформи. Отже не варто гаяти час. Від сьогоднішніх рішень залежить, якою буде освіта наших дітей.

Ольга ФІЛІППОВА.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net