Комюніке товариства тверезості

Здавалося б, три перші проблеми (ядерна, обмін людей і нестача продовольства) у сучасному «товаристві тверезості» можуть бути вирішені успішно. Але навіть цього не сталося. Тобто в спільне комюніке саміту заклики включили. Але делегації низки країн свої підписи під різними приводами відкликали. А ці країни, як на зло, є представниками «Глобального Півдня», того самого, що мав забезпечити нейтральність і самостійність ухвалених на саміті рішень.

У Швейцарії продовжився процес поляризації політичного ландшафту. Із цим нічого не можна вдіяти, а слід прийняти як факт. Нема сенсу, наприклад, кликати на глобальні саміти Китайську Народну Республіку, азійські мусульманські та африканські держави. Вони, ймовірно, об’єднаються, але на іншій основі, ніж країни Заходу. Коли процес об’єднання «Глобального Півдня» завершиться, ітиметься не про злиття цивілізованих країн у спільну сім’ю, а про механізми взаємодії великих блоків, першого і третього світів, як це було під час «холодної війни» ХХ століття.

Із картинки випадає «другий світ», радянська імперія. Коли путін говорить про геополітичну катастрофу, він має на увазі не лише розпад Радянського Союзу, а й руйнування світового совка. Відновити його конструкцію можна лише перемігши у світовій війні. Щоб зважитися на подібну війну, треба бути маніяком, божевільним у медичному розумінні цього слова. І варто сказати, у ватажка кремлівської банди у промовах та вчинках проявляється дедалі більше симптомів душевної хвороби.

Виступаючи перед колегією російського міністерства закордонних справ напередодні швейцарського Саміту миру, господар сусідньої країни вирішив, як люблять реальні божевільні, розвіяти чутки про свою хворобу. Висловитися однозначно про наміри та побажання. Він повідомив світові, як у найкоротший термін закінчити війну. Українцям, виявляється, треба вивести свої війська із ще не захоплених територій Луганської, Донецької, Запо-різької та Херсонської областей, компенсувати загарбникам ви-трати на війну. Після цього можна розпочати переговори. Можливо, «київському режиму» вдасться зберегти все решту за відмови від західної зброї та вступу до НАТО.

Несподіванок не буде

Раніше низка делегацій, у тому числі деякі друзі України, радили запросити путіна до Бюргенштока. Для повноти картини. Щоб почути альтернативну думку. Але думка прозвучала трохи раніше. Лідери поїхали додому, не пошкодивши слух і зберігши розумові здібності. Тепер кожен із них і всі разом розуміють, що робити далі. Спробувати провести ще раз глобальний саміт (за участі московського режиму) або готуватися до початку світової війни. Не здивуюся, якщо суперечки про це затягнуться. Хтось із західних лідерів поїде до москви на поклін, хтось приведе свої армії (включаючи ядерну зброю) до бойової готовності.

Несподіваних рухів цього літа, мені здається, ні від кого чекати не варто. Усім зрозуміло, що остаточне вирішення «українського» та інших питань залежить від підсумків голосування на виборах президента Сполучених Штатів. І від того, як до того часу виглядатиме карта боїв на нашій землі. Якщо вдасться підготувати аеродроми, льотчиків та обслуговуючий персонал, Збройні сили України найближчим часом матимуть підтримку з повітря, фактично закриють частину нашого неба та забезпечать сухопутним військам імпульс для довгоочікуваного контрнаступу. Якщо ні — вороги продовжать тиск на всіх фронтах, спробують і надалі руйнувати енергетичні об’єкти, занурювати міста і села у морок. Жодними самітами не можна прискорити постачання в Україну сучасних літаків із Заходу. І, хто б не переміг на виборах президента США, не можна зусиллями кількох батарей «Петріот» захистити українські електростанції, що залишилися неушкодженими.

Глава кремлівської зграї, схоже, не зупиниться на погрозах. Як усі маніяки, він наполегливий і послідовний у досягненні поставленої мети. І досі впевнений — ціль досяжна. Тільки треба купити більше снарядів, ракет та іншої зброї у тих, хто згоден продати. Хоча охочих продати мало. У 2014 та 2022 роках москва сподівалася, що із «залізом» для підкорення України допоможе Сі Цзіньпін. Але коли українські фронти застигли як укопані, голова КНР передумав. Тепер йому вигідніше підтримувати відносини зі США та Євросоюзом, розігруючи роль лідера «Глобального Пів-дня», безперешкодно збуваючи промислову продукцію на всіх континентах. У москві, однак, згадали, що брухту вистачає і в інших країнах. У Країні ранкової свіжості (як називають КНДР) зберігається, наприклад, багато зброї, виготовленої півсто-ліття тому. Є також гаубиці та власні ракети. Все це комуністичний диктатор Кім Чен Ин готовий продати і вже продає путіну. КНДР із північним сусідом має спільний кордон. За-криті контейнери безперервно відвантажують із КНДР на захід. Із Пхеньяна лідер рашистів вирушить до Пекіна, а звідти — до Ханоя, розраховуючи чимось поживитися у в’єтнамських братів. Але навряд чи. Брати не мають з росіянами спільного кордону, а підозрілі судна в морі можуть проінспектувати американці.

Щось ми в цьому огляді від Батьківщини далеко відпливли. Треба повернутися і згадати — за всіх умов, незалежно від будь-яких самітів, перемога буде за нами.

Слава Україні!

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.