№ 14 (22492) четвер 4 квітня 2024 року

В останні березневі вихідні відбулися муніципальні вибори в Туреччині. Ця країна здатна вплинути на перебіг російсько-української війни не менше, ніж «колективний Захід». Але позиція президента Ердогана у цьому питанні досі не зрозуміла. Занадто багато образ назбиралося в нього проти Євросоюзу і Сполучених Штатів Америки. Занадто сильні економічні зв’язки з росією. Та й увесь світ не вітає появу на політичній карті нової Османської імперії, яку будують турки.

Шальки терезів хитаються

З одного боку, влада Реджепа Ердогана — жорстка диктатура з опорою на ісламську глибинку, з іншого — це демократія, яка поборола абсолютну владу військових. З незалежними від влади інститутами і відносно вільними виборами. Політики Євросоюзу вважають такі свободи недостатніми і десятки років не дають добро на інтеграцію Туреччини до ЄС, а Вашингтон обмежує співпрацю з Анкарою у військовій сфері.

Росія повинна заплатити за збитки, завдані війною Україні. У цьому переконані представники 44 держав, які взяли участь у міжнародній конференції «Відновлення справедливості для України», що відбулася 2 квітня у Гаазі.

Учасники зібрання обговорювали підсумки документування та розслідування злочинів, вчинених росією на території України, а також подальші кроки зі створення спеціального трибуналу щодо агресії рф та відшкодування завданих нею збитків.

Віра Агеєва — літературознавиця, літературна критикиня, популяризаторка української культури, професорка Києво-Могилянської академії (на знімку). Вона є авторкою популярних книжок «За лаштунками імперії» та «Марсіани на Хрещатику», в яких досліджує культурний спротив Російській імперії та боротьбу України за свою історію.

Про те, як в умовах війни зберегти українську ідентичність, зокрема на окупованих територіях, чому росія намагається привласнити українську історію, які два варіанти закінчення цієї війни існує, професорка розповідає у рамках проєкту «Сила вибору» Ольги Айвазовської.

Історія  хворобливої  одержимості

(Закінчення. Початок у номерах за 7, 14, 21 та 28 березня)

Масштабна інфільтрація українських держустанов російською агентурою не лише уможливила мирне захоплення Криму російськими спецпризначенцями і масштабні збройні заворушення на південному сході країни. Вона, ймовірно, забезпечила також керовану ескалацію насильства на Майдані й довкола нього взимку 2013—2014 років у рамках розробленої російськими «політтехнологами» стратегії т.зв. «контрольованого» (чи «маніпульованого») хаосу. Один із цих «ляльководів», тогочасний помічник путіна і, як вважають, його головний радник з українських справ Владіслав Сурков («путінський Распутін», за висловом Пітера Померанцева), знаний як завзятий «заперечувач України» й один з архітекторів путінської (анти)української політики. Саме йому належить відома фраза про те, що «нема ніякої України — є лише українство, специфічний розлад свідомості». Практичні поради щодо насильницького лікування згаданого ним «розладу» виглядають сьогодні особливо зловісно: «Примус силою до братніх відносин, — пояснював він, — єдиний метод, який історично довів свою ефективність на українському напрямку. Не думаю, що буде винайдено якийсь інший».

Одеська національна наукова бібліотека нещодавно отримала в дар унікальне видання — «Декламатор «Сяйво» «(Київ, 1924) — з автографом його упорядника Миколи Зерова, видатного українського поета, літературознавця, перекладача, професора Київського інституту народної освіти, репресованого радянською владою та розстріляного у Сандармосі в 1937 році разом з багатьма знаковими постатями української культури.

Цю книжку бібліотеці подарував відомий одеський журналіст, краєзнавець, історик театру та естради, лауреат численних літературних і журналістських премій Олександр Галяс.

Велелюдна зустріч відбулася у відділі рідкісних видань та рукописів. Традиція дарування книжок в Одесі має давню історію. Про це у вітальному слові розповіла заступниця генерального директора ОННБ з наукової роботи та інформатизації Ліна Арюпіна:

— Нинішньої осені сповниться 195 років від дня заснування Одеської національної наукової бібліотеки, створеної за ініціативи наших городян. У червні 1829-го газета «Одесский вестник» анонсувала, що в місті незабаром буде відкрито бібліотеку і звернулася до громади із закликом дарувати книжки.

Коли будете в Празі, серед великого розмаїття архітектурних пам’яток, музеїв і театрів однієї з найкрасивіших європейських столиць раджу неодмінно відвідати Національну бібліотеку Чеської Республіки, яка є культурним об’єктом, гідним уваги навіть найвибагливішого мандрівника.

Дістатися туди нескладно, адже книгозбірня розташована між двома найвідомішими пам’ятками — Староміською ратушею з астрономічним годинником і знаменитим Карловим мостом.

Сьогодні на фасаді Національної бібліотеки, як і на інших державних установах, прапори Чеської Республіки й України. За роки цієї війни Чехія показала себе надійним і послідовним партнером нашої держави.

Перше враження, що головна будівля невелика, однак насправді книгозбірня займає величезну територію колишнього єзуїтського колегіуму, який називається Клементинумом. Це другий за величиною комплекс споруд в історичному центрі столиці — після Празького Граду. Члени Товариства Ісуса, найчисленнішого католицького чернечого ордену, почали будувати його в 1556 році, після прибуття до Праги для протидії реформації.

В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського відкрилася виставка пам’яті Геннадія Гармидера — відомого українського художника, графіка, живописця, ілюстратора.

Основна тема творчості митця — Одеса у різні періоди її існування (від початку ХІХ століття і до сьогодення). Він оспівував архітектуру нашого міста на живописних полотнах і графічних аркушах. Але найбільше вражають його офорти, на яких з філігранною витонченістю передано атмосферу «перлини біля моря».

Всеукраїнська прем’єра. Саме так назвала презентацію книги спогадів «Про моє театральне і особисте життя» Поліни Нятко, чий життєпис був тісно пов’язаний з Одеським академічним українським музично-драматичним театром ім. Василя Василька, театрознавиця Любов Федченко. Подія відбулася 27 березня, у Міжнародний день театру, у бібліотеці ім. Михайла Грушевського.

Справді, об’ємний фоліант містить багато надзвичайно цікавих, з погляду їхньої унікальности, матеріалів, пов’язаних із життям і творчістю славетної української актриси театру і кіно. Відомий одеський краєзнавець Антон Гриськов розповів про пошуки цих та інших матеріалів (детальніше про ці пошуки читайте у «Чорноморських новинах» за 1.02.2024 р.). Зокрема, про випадкове знайомство з дочкою Поліни Нятко, яка запросила його відвідати київську квартиру артистки, справдешній музей, для ознайомлення з унікальними експонатами.

Маленька дівчинка стояла перед роялем і торкалась пальчиком клавішів. Непричесане довгасте волоссячко, благеньке пальтечко на худих ще дитячих плічках… Позаду стриміла розбита п’ятиповерхівка — наче молилась до неба всіма своїми гостряками.

Хто й навіщо виволік сюди громіздкий інструмент? Може, була там музична школа, й ці поважні маестро вимогливо споглядали зі стін — тепер вони дивилися в небо з калюж та з-під пошматованого бетону…

А ви бували у центрі Львова о шостій ранку навесні?

Нещодавно мені випала така нагода… Безлюдно. Порожньо. Співають пташки. Двірники прибирають вчорашнє сміття, де-не-де розвантажують товари для магазинів та ресторанів… Ранкове сонечко встає, пробиваючись крізь вузькі прогалини львівських вуличок і високих будинків. Навколо — тиша і спокій. І лише напис «Бомбосховище» нагадує про те, що тут, в Україні, триває війна…

Наша перша зустріч — у рамках престуру, організованого Харківським пресклубом, — із заступником очільника Львівської обласної військової адміністрації Олександром Кулепіним.

У березні Всесвітній фонд природи Центральна та Східна Європа (WWF-CEE) і Фундація Coca-Cola (The Coca-Cola Foundation) оголосили про продовження партнерства в межах проєкту Living Danube Partnership. Його мета — підтримувати заходи з підвищення стійкості басейну річки Дунай до кліматичних змін і ризиків, пов’язаних з водними ресурсами, впродовж наступних трьох років. На підтримку проєкту Фундація Coca-Cola виділяє 1,53 мільйона доларів США.

Басейн річки Дунай є другим за величиною річковим басейном Європи. До того ж це найбільший транскордонний річковий басейн у світі, що простягається на 2800 км — від Шварцвальду до Чорного моря. Дунай протікає територією десяти держав і повністю або частково збирає у себе води з дев’ятнадцяти країн. Однак за останні 150 років понад 80% водно-болотних угідь басейну було втрачено внаслідок меліорації, будівництва гребель, дамб і берегових укрі-плень, а також через кліматичні зміни.

Поки люди внаслідок ворожих атак сидять без світла, деякі спритники на спільній біді встигають «малювати» собі мільйони.

За процесуального керівництва прокурорів Одеської обласної прокуратури повідомлено про підозру директорам двох підрядних компаній за фактом заволодіння державними коштами та службового підроблення (ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України). Як випливає з матеріалів слідства, зловмисники привласнили, гроші, виділені на відновлення енергетичної інфраструктури регіону, яка була пошкоджена через російські обстріли взимку минулого року.