№ 13 (22491) четвер 28 березня 2024 року

26 березня відійшов у вічність Ігор Юхновський. Останній із батьків-засновників сучасної Української держави

Він був старійшиною українського парламентаризму. Одним з тих, кого називали совістю нації. Член Ініціативної групи «Першого грудня», Герой України.

Останній з носіїв досвіду державотворення. Він пішов у своїй м’якій інтелігентній манері, зачинивши за собою двері блискучої, захопливої, драматичної доби відновлення української Незалежності.

Міф про міф про Одесу

Зізнайтеся, ви теж довго сприймали або ще й досі сприймаєте Одесу як щось неймовірне, прекрасне і дивовижне? Оці всі «шаланди, наповнені кефаллю», «морячка Соня», веселі люди, які на всі випадки життя мають по анекдоту, «Одеса-мама», «Мішка-япончик», море, гарні жінки-блондинки, моряки, яхти, нічні купання і смачна їжа?

Мені здається, жодне українське місто не оповите ореолом романтизму, не оточене купою міфів, вигадок, легенд і чудернацьких історій так, як Одеса. Одесити видаються підприємливими, в них заняття бізнесом — у крові, вони легкі, красиві, авантюристичні шукачі пригод. Тут постійне свято, ресторани, музика і щасливі люди.

Напад терористів на багаторівневий концертний зал «Крокус Сіті Холл», розташований у російському місті Красногорську поруч із московською окружною дорогою, викликає багато питань. Як щодо безпосередніх виконавців, так і щодо замовників дикого злочину. Трьох таджиків (їх вважають групою прикриття справжніх злочинців) затримали у Брянській області, неподалік від кордону з Білоруссю. Але кремлівські пропагандисти мають свою готову версію.

Український слід

Версію підхопив, якщо сам не вигадав, нещодавно перепризначений кремлівський бандит путін. Ця версія — український слід. Так зване «вікно» на межі з окупованою зоною, яке для переходу терористів нібито підготував прихований замовник теракту. Виступаючи 25 березня перед комітетниками лу-б’янки, московський фюрер визнав, що доказів українського сліду нема. Але силовики працюють. Тобто варто очікувати, що під руїнами «Крокус Сіті Холлу» невдовзі виявлять власноручно підписаний план Зеленського, посвідчення Малюка або візитку Буданова арабською мовою.

Історія  хворобливої  одержимості

(Продовження. Початок у номерах за 7, 14 та 21 березня)

Російській авторитарній консолідації суперечила не лише демократія в Україні, а й історична політика, спрямована на розвінчання тоталітарної спадщини, зокрема сталінізму, який дедалі активніше реабілітувався в росії. Москву дратувала й українська культурна політика, спрямована на відродження пригнобленої та маргіналізованої української мови й культури; і релігійна політика, що обстоювала юридичну рівність усіх церков, відокремлених від держави, усупереч вимогам москви пріоритезувати російську православну церкву на так званій «канонічній території» (до неї москва зараховує й усю Україну).

Феєрична виставка «Худграф — 60 років» з нагоди круглої дати художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського увійде в історію як одна з найяскравіших подій мистецького життя Одеси «воєнного часу» й наймасштабніша імпреза в житті цього закладу.

Виставка під такою лаконічною назвою, відкриття якої відбулося 14 березня, — це ще й вихід на ширший, новий арт-майданчик. Нагадаю, якщо заходи десятирічної давнини мали переважно корпоративний характер, то теперішній, який зібрав кілька сотень зацікавлених, відбувається у стінах престижного залу «Уніон» завдяки підтримці міської ради. Серед присутніх — не тільки викладачі, студенти і випускники, а й колекціонери, галеристи, мистецтвознавці, журналісти.

Серед одеських друзів Тараса Григоровича Шевченка, які підтримали його в часи заслання в казахську пустелю, передусім називають Варвару Рєпніну та Андрія Лизогуба. Рідше згадують товариша по службі в Оренбурзі Аркадія Венгжиновського, з яким поет і художник познайомився після повернення з Аральської експедиції.

Під час плавання Аралом стан здоров’я Тараса Григоровича погіршився, тому керівник експедиції капітан Олексій Бутаков навмисне винайняв велику чотирикімнатну квартиру, щоб у ній члени команди могли працювати над завершенням польових робіт.

На якій дії в залі має постати тиша? Не в одну мить, а поступово. Це вкрай важливо. Бо якщо глядачі замовчать одночасно — значить це спеціально запланована сцена, яка має відповідну мету. А ось коли завмирає людина за людиною — це вже тонка гра між емоціями та усвідомленням, і де наступає переламний момент — кожен глядач обирає сам.

Саме такою була прем’єра вистави «Молочайник» в Одеському театрі юного глядача ім. Юрія Олеші (про неї «ЧН» уже писали у номері за 14 березня. — Прим. Ред.). П’єса написана драматургинею і журналісткою, уродженкою Херсонської області Оксаною Гриценко, а постановку здійснив херсонський режисер Євгеній Резніченко. Акцент на малій батьківщині творчого дуету робиться недаремно, адже це зіграло свою роль у постановці.

У центрі Болгарської культури відкрилася щорічна виставка «Салон художньої фотографії 2024», підготовлена Одеською обласною організацією Національної спілки фотохудожників України.

— Вперше за три роки — то карантин, то війна — ми показуємо виставку не віртуальну, а реальну, — ділиться своєю радістю фотохудожник Олег Куцький. — Мене це дуже тішить. Відкриття виставки — свідчення того, що життя триває. Ми сьогодні живемо і працюємо лише завдяки тому, що хтось на фронті нас захищає, і в мене нема інших слів, крім слів вдячності воїнам ЗСУ. У цей непростий час ми повинні жити, творити заради миру, заради життя на землі.

1 — Міжнародний день птахів (День орнітолога); День сміху.

2 — 100 років від дня народження Леоніди Світличної (1924—2003), дисидентки, педагогині, громадської діячки.

3 — 100 років від дня народження Федора Бурчака (1924—2001), правознавця, вченого, одного із засновників Національної академії правових наук України.