№ 8 (22486) четвер 22 лютого 2024 року

Виступ Президента України Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції з питань безпеки

24 лютого могло стати кінцем світу, який ми всі знаємо. Світу правил. Правил, які мають захищати життя.

Наш спротив за підтримки партнерів призупинив руйнування цієї системи — світового порядку, заснованого на правилах.

2024 рік повинен стати часом повного відновлення світового порядку, заснованого на правилах.

Ми кажемо, не замислюючись: мова. І в слові цьому — все: наша відданість рідній українській мові, її державність, наша любов до рідного слова — добре, коли незрадлива, не позірна… А ще — наша зброя і захист наш…

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співучий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.

Уперше прочитав ці рядки в далеких роках юности, в тому підлітковому, ще майже дитячому, віці, коли, пізнаючи життя, у всьому вбачаєш таємниці, до яких дошукуєшся з упертістю і натхненням.

Можна без кінця обговорювати перехід Авдіївки під контроль окупантів, але користі від таких обговорень — нуль. Зміна командувачів ЗСУ не прискорила і не сповільнила загального процесу переходу України від невдалих наступів до оборони. І дай Боже, щоб оборона у 2024 році була успішною. Щоб ворог не просунувся ні на південь, ні на захід, а атаками з повітря не зміг перекрити шляхи постачання наших військ.

І знову вкотре Мюнхен

Автор цього огляду не є військовим експертом. Тому перейдімо до подій політичних. Більшість із них у вихідні, що минули, і на початку нинішнього тижня пов’язана з війною. Тобто відхилення від теми не буде.

Уявляємо собі наших захисників не лише у важкому військовому обладнанні — в шоломах, бронежилетах, у всьому необхідному, часом — людьми особливими. А вони ж, назагал, такі самі, як ми. Кожен зі своїм бекграундом і своїми мріями, відкладеними до перемоги, яка також поки що у мріях. Секрет у тому, що ми бачимо їх очима художника. І це, звісно ж, отой секрет Полішинеля, як мовиться.

Та чи насправді в усьому такі самі? Щоб зрозуміти це, треба подивитися виставку Ольги Погрібної у художній залі по вул. Торговій, 2.

Окрім права на правду, мистець має право на, так би мовити, особисту ідентифікацію з героями свого часу, який — той час — відображає у своїй творчості. Маляр, кінематографіст, літератор… Крізь особливу оптику свого таланту він/вона прозірливо бачить те, чого не бачимо ми. Бачить мрію в очах тих, кого змальовує — у важкому обладнанні, в шоломах та бронежилетах, у всьому необхідному — там, де щохвилини чатує смертельна небезпека, де світ стає обертом і земля сама злітає до неба, наче просить у нього захисту.

15 тез Ігоря Козловського про ідентичність та українську ідею

16 лютого історикові та релігієзнавцю Ігореві Козловському мало б виповнитися 70. У 2016—2017 роках він провів у полоні бойовиків так званої «ДНР» 700 днів. Після звільнення у грудні 2017-го науковець активно виступав та читав публічні лекції про свій досвід, адже вважав себе «боржником свободи і любові». У хабі «Освіторії» у 2020-у Ігор Козловський розповів про те, що таке ідентичність, як відбувається дорослішання особистості та нації і чим пахне «хліб зі свободи». Повну лекцію можна переглянути у записі на youtube-каналі «Освіторії». Нижче — її стислий конспект.

Ідентичність — це відповідність, тотожність. Людина впродовж життя має багато ідентичностей: стати учнем, студентом, взяти шлюб, стати батьком чи матір’ю. Із кожною новою ідентичністю перед людиною постають нові запитання. На них треба відповісти, щоб досягти відповідності, тобто ідентичності.

За постійну підтримку, партнерство та сприяння підвищенню боєздатності Третьої окремої штурмової бригади Одеська міська рада отримала Подяку від командира легендарного підрозділу Андрія Білецького.

А ще міській раді в особі її голови Геннадія Труханова вручили прапор Третьої штурмової з підписами бійців, повідомив офіційний телеграм-канал мерії.

Недавнє інтерв’ю володимира путіна американському коментатору Такеру Карслону знову нагадало мені Адольфа Гітлера — не для того, щоб провести чергову образливу для путіна паралель, а просто звичайним фактажем. Гітлер також дивував іноземних гостей — навіть налаштованих до нього доброзичливо — довгими історичними розмірковуваннями. Багатьом здавалося, що це просто тактика, якою Гітлер намагається виправдати свої агресивні кроки, але він і насправді був переконаний у своїй правоті. І путін також.

Таке часто відбувається із порожніми, як барабан, людьми. Вони наповнюють себе шкільною програмою з історії, забобонами і стереотипами, і якщо випадає нагода, починають їх реалізовувати. Гітлер на початку був невдахою, це правда. Але йому вдалося стати частиною, а згодом і лідером руху, ідеологія якого резонувала з думками ображеного поразкою у Першій світовій війні німецького народу. Йому вдалося використати цю образу, слабкість політичної еліти і її страх — утім, цілком зрозумілий — перед комуністами, на тлі яких Гітлер здавався меншим злом. Звісно, німці не дуже хотіли нової великої війни, але були не проти помститися, якщо це буде швидко й безпечно.

(Закінчення. Початок у номері за 15 лютого)

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ

Юрієві Содолю 53 роки, народився в Чугуєві на Харківщині. Є вихідцем з родини військових: дід, батько та тесть — артилеристи. Двоє синів Юрія Содоля, як зазначає «АрміяInform«, також військові. Закінчив Сумське вище артилерійське командне училище та Національний університет оборони України (Київ). Герой України, генерал-лейтенант. До призначення на нинішню посаду був командувачем Морської піхоти України.

До Одеської національної наукової бібліотеки завітав знаний поет, шевченківський лауреат Тарас Федюк. Це відбулося 14 лютого під час «Великої одеської бібліоночі», присвяченої Міжнародному дню дарування книг та Дню всіх закоханих.

Перед початком зустрічі «Поезія — це завжди неповторність…» наш гість люб’язно погодився трохи розповісти про себе та свою творчість. Як для повноцінного інтерв’ю часу було обмаль, та все ж вдалося чимало дізнатися.

Минає другий рік від початку повномасштабного вторгнення ординців в Україну. Наш земляк — письменник Сергій Мартинюк зустрів його в Ірпені, де живе й тепер, і першого ж дня, 24 лютого 2022-го, добровольцем приєднався до Сил територіальної оборони. Зі зброєю у руках став на захист Ірпеня, Київщини, Батьківщини. Двічі був контужений. Внесок балтянина в оборону Ірпеня заслужено відзначений медалями.

Але ж пан Сергій не тільки воїн, а й літератор. Тож уже в перші місяці відгукнувся на напад рашистів поезіями, які склали основу виданої того ж року збірки «13 віршів, або Битва за Ірпінь змінила світ». В одному з них він пише:

Невідомі сторінки історії Одеського національного економічного університету

(Закінчення. Початок у номері за 15 лютого)

Працюючи в ОКУ та університеті, О. Маркевич мав багато можливостей спілкуватися зі своїм ровесником Георгієм Афанасьєвим. Ось що повідомляє про цю людину Вікіпедія (подаємо у скороченні).

«Георгій (Юрій) Омелянович АФАНАСЬЄВ — історик, педагог, журналіст, громадський діяч, міністр закордонних справ Української Держави…

Всесвітній фонд природи WWF-Україна запустив фандрейзингову кампанію «300 км шляху до кохання та порятунку зубрів».

Стадо зубрів, які оселилися в Національному природному парку «Залісся» (Броварський район на Київщині), у березні 2022 року понад місяць перебувало під російською окупацією. Територія парку зазнала потужних артилерійських і мінометних обстрілів. Як наслідок, там не залишилося жодного дорослого зубра-самця. Якщо найближчим часом не заселити туди хоча б одного бика, то ця субпопуляція приречена на вимирання.

Проблема злочинності була актуальною в усі часи існування суспільства, посідаючи одне з перших місць серед найбільш гострих проблем, що турбували громадську думку. Не є винятком і сьогодення, навіть навпаки — з кожним роком ця проблема стає дедалі гострішою, набуває характеру глобальності.

Один із чинників, що сприяють успішній боротьбі зі злочинністю, — виправлення осіб, які вже притягувалися до кримінальної відповідальності, зокрема й засуджені до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі. Соціально-виховна робота з такими особами є сферою діяльності уповноважених органів з питань пробації. На підставі частини 2 статті 76 Кримінального кодексу України на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти обов’язок виконання заходів, передбачених пробаційною програмою. Відповідними наказами Міністерства юстиції затверджено п’ять пробаційних програм для повнолітніх і неповнолітніх суб’єктів пробації, які передбачають заходи, спрямовані на виправлення того чи іншого криміногенного фактора, що став причиною скоєння особою правопорушення.