№ 53 (22478) четвер 28 грудня 2023 року

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний спочатку увімкнувся в загальнонаціональний телемарафон, а потім дав, як пишуть телеграм-канали, нетривалий закритий брифінг щодо резонансного законопроєкту про мобілізацію, внесеного урядом до Верховної Ради. «Лівий берег» (LB.ua) подає добірку коментарів головкома Залужного.

Звідки взялися цифри «400 – 500 тисяч»

Військове командування України не давало запиту з конкретними цифрами щодо кількості необхідних для мобілізації людей. Цифри від 400 до 500 тисяч, які, за словами Президента, пропонували військові, були сформовані з огляду на поточні потреби та потреби на 2024 рік, зауважив Головнокомандувач ЗСУ в ефірі телемарафону.

1  січня  1909  року народився  Степан  Бандера

Багато бур зазнала Україна,
Та не схилилася і не схилитись їй.
                   Микола ВОРОНИЙ.

І можна нічого не додавати до цих слів — хто він і чим уславився, ніяких визначень ані епітетів. Всі й так знають. Проблема ж у тім, що різні це знання — їхня якість, рівень, джерела цих знань.

У кожного — своє бачення, своє, власне розуміння. У кожного, хто бодай щось чув про нього — свій Бандера, своя візія і свій образ його. Від цілковитого несприйняття і крайньої ненависти до захоплення й поклоніння, відданости його вченню, його закликам, його ідеям, властиво — одній-єдиній ідеї: визволення та побудова самостійної України, якій він присвятив усе своє життя. І ті, й ті характеризуються своєю приналежністю до однієї нації — українців. Хоч і не наша це зчаста провина, та все-таки за тридцять років Незалежности та ще два роки війни (а фактично — майже десять) могли б таки вилюдніти.

Фракція «Батьківщини» переконала колег у Верховній Раді не запроваджувати із 1 січня 2024 року другий етап так званої «земельної реформи», згідно з яким юридичні особи могли отримати право купувати по десять тисяч гектарів чорноземів «в одні руки» замість дозволених зараз ста гектарів для фізичних осіб.

У своєму виступі з парламентської трибуни Юлія Тимошенко попередила колег-депутатів про неприпустимість розпродажу сільгоспземлі під час війни і закликала негайно ухвалити законопроєкт №8295, яким пропонується запровадити мораторій на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

В інформаційний простір повернулася ситуація, коли про становище на українських фронтах та в тилу можна було дізнатися переважно із зарубіжних джерел. І то приблизно. Генштаб ЗСУ щоденно публікує цифри втрат ворога з точністю до одиниць. І не оприлюднює цифри наших втрат. Під час війни у цьому є логіка. Але така логіка нам, простим громадянам, мало що дає.

Спогад про Стамбул

Сьогодні засоби масової інформації зосереджені на одній ділянці війни, завтра — на іншій, і, як у калейдоскопі, оку нема на чому затриматися. Не кажучи вже про те, щоб відрізнити «фейк» від правдивого повідомлення. У каламутному бульйо-ні впевнено плавають лише спеціа-лісти певного типу. Їхня мета — показати себе, а там — хоч трава не рости. Фантазія одного з колишніх радників Зеленського дійшла того, що пропонується радикально змінити курс держави. Не просто розірвати домовленості із Заходом, а у союзі з кремлем єдиним фронтом виступити проти колишніх друзів на Заході. Показати «кузькіну мать» тим, хто вчасно та в достатній кількості не забезпечує нас грошима і зброєю для перемоги. Такий дикий шантаж, зрозуміло, не можна сприймати всерйоз. Хоча він із тієї ж обойми висловлювань, що й знамените «просто перестати стріляти» або «без жодних умов негайно розпочати переговори з путіним».

Щомісячний дохід росії від експорту нафти зараз більший, ніж до її повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року, пише https://glavnoe.in.ua з посиланням на публікацію впливового аналітичного видання Bloomberg.

Доходи росії від її основних податкових джерел — нафтодоларів — майже подвоїлися в період із квітня по жовтень. Згідно з розрахунками Bloomberg, які базуються на даних російського міністерства фінансів, чисті доходи рф від продажу нафти в жовтні склали 11,3 мільярда доларів, що становить 31% від загального обсягу чистих доходів її бюджету за місяць. Це найвищий показник із травня 2022-го і перевищує будь-який інший місяць за рік до повномасштабного вторгнення в Україну.

На одній з останніх сесій депутати балтської міської ради ухвалили рішення про призначення стипендій дітям полеглих військовослужбовців, повідомляє тижневик «Ваш інтерес».

За словами начальниці відділу сім’ї, молоді та спорту міськради Наталії Товстухи, у громаді особливу увагу приділяють соціально незахищеним верствам населення, зокрема родинам, що опинилися у складних обставинах через втрату годувальників — військових, які загинули, перебувають у полоні або були визнані безвісті відсутніми. Тож ініціатива міського голови Сергія Мазура про встановлення стипендій дітям з таких родин мала одностайну підтримку.

У грудні на базі Одеської національної наукової бібліотеки відбулася всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Пам’ятки письменності та культури: вивчення, збереження, популяризація». До матеріалів цієї конференції увійшла й доповідь, присвячена діяльності відомого музиканта, музикознавця, соліста-інструменталіста Одеської філармонії, гітариста Анатолія Шевченка.

2023-й — ювілейний рік для Маестро: 29 вересня йому сповнилося б 85…

«Сумно жить на світі, панове», — сказав колись наш великий Гоголь, котрий лише придурився москалем та вивів їх на чисте українське плесо, за що отримав їхню ненависть, хоч вони, за притаманною їм ментальною звичкою цупити все чуже, вперто називають його своїм — аби лише допекти нам, українцям.

Сумно, бо… та не треба розказувать, всі ми й так знаємо і розуміємо. Не йде нині шампан до святкового столу, не бажає, хоч там нібито й нема вже совєтського олів’є; не приходять до голови принагідні тости. Окрім одного, найпершого та найважливішого тосту-побажання. Ні, не з новим роком. «За перемогу!» — хоч з великої літери, хоч з малої. Ту, котра ще далеко від нас, дуже далеко, ще десь там, де кують її наші рідні й кохані ковалики, в пікселі чи у цифрі, а то й у цивільному — тут, поряд з нами (якщо, звісно, ми вже долучилися до них), роз’їжджаючи по країні й закордонню та звозячи, що лиш можна, туди, де поки що «нуль», щоби допомогти пересунути його, той «нуль», бодай трохи вперед. І це також — один з наших тостів. Хоч різдвяних, а хоч і новорічних.

У Балтському педагогічному фаховому коледжі відбулася виставка світлин «Хустка-берегиня». Фотопроєкт об’єднав викладачів, студентів і випускників цього навчального закладу та військовослужбовців. Основний його атрибут — хустка, яка підкреслює жіночу вроду і є символом української родини.

Оглядаючи світлини цієї виставки, відчуваєш тепло, яке випромінюється від кожної жінки, прикрашеної хусткою. Ці хустки, пов’язані різними способами, надають особливого шарму, вишуканості кожній учасниці фотопроєкту. Вони — як м’які пензлі, що розфарбовують кожен портрет, додаючи кольору, текстури, глибини. Тому складається враження, що великі світлини, виставлені у холі коледжу, — справжні твори мистецтва.

Про трагічні долі двох директорів Одеського театру держдрами

Український дослідник професор Юрій Шаповал, знаний фахівець з історії комуні-стичного терору і комуністичних спецслужб в Україні та в СРСР, автор численних публікацій раніше засекречених документів з архівів ЧК-ГПУ-НКВС-КДБ і з архіву Компартії України, свого часу оприлюднив матеріали з виступу тодішнього компартійного керманича УРСР Павла Постишева на пленумі ЦК КП(б)У 29 серпня 1937 року про викриття в радянській республіці «буржуазно-націоналістичної антирадянської організації колишніх боротьбистів» (див.: Шаповал Ю.І. Україна 20—50-х років: сторінки ненаписаної історії. — К. 1993).

З ініціативи тодішнього одіозного наркома НКВС УРСР Ізраїля Леплевського (1894 — 1938), якому, на догоду Кремлю, ввижалася наявність широкого націоналістичного підпілля «як у Києві, так і у всіх областях України», за сфабрикованою енкаведистами справою протягом 1937-го було заарештовано і страчено численну групу безневинних жертв, серед них — і чимало одеситів.

Уже чотири роки поспіль напередодні Різдва в Одесі проводиться міжнародний хоровий фестиваль «Вогонь Різдва». І це символічно: наше місто славне своїми хоровими традиціями.

Цього річ у ньому взяли участь 24 колективи з різних куточків України і Молдови. Частина з них (із Кам’янки, Харкова, Житомира, Рівного та інших міст) представила свої доробки на YuoTube-каналі фестивалю, а 13 — наживо співали в Одеському літературному музеї. Це хорові дитячі колективи з Молдови та Одеси: МШ №2 ім. О.К. Глазунова, МШ №8, МШ №10, МШ №15 ім. Т.І. Боєвої, МХШ ім. С.К. Крижановського, студентський хор ОНМА ім. А.В. Нежданової, ансамбль студентів ПНПУ ім. К.Д. Ушинського та вокальний ансамбль хору Театру музкомедії ім. Михайла Водяного.

На новорічні свята Маленька Синя Рукавичка зі своєю Дівчинкою та її мамою подалися у подорож.

Зимова Прага виявилася казковою: святково прикрашені вулиці й площі виблискували яскравими вогниками, чарували й заохочували до пригод. Але замість веселих розваг, Рукавичка губиться й залишається сама на вулицях незнайомого міста. Товариство загублених рукавичок — таємниче місце, куди вона потрапляє на чорних крилах Ворона-офіцера. Хто ж допоможе Маленькій Синій Рукавичці відшукати власницю?