№ 29 (22454) четвер 13 липня 2023 року

Гра для дітей у ХІХ столітті називалася «Пані Мадам». Двісті років про неї не згадували. Але на Вільнюському саміті глав держав НАТО 11-12 липня 2023-го згадали. От тільки у столиці Литви розважається не дітвора, а політичні лідери тридцяти однієї країни. Щоправда, грають не за правилами. Не «віч-на-віч», а всі проти всіх.

«Так», «ні» не говорити, чорне, біле не називати

У грі «Пані Мадам» програє той, хто на запитання ведучого ненароком відповість «так» або «ні». Біле назве білим, чорне – чорним. На вільнюському саміті НАТО програє політик, який однозначно відповість на запитання, чи приймуть Україну до Альянсу, а якщо приймуть, то коли і на яких умовах. На результат гри найсильніше впливає ведучий. Як правило, дорослий. Він перебирає безневинні теми і намагається відвернути увагу тих, хто грає. А потім, начебто між іншим, ставить запитання, що вимагає категоричної відповіді.

Громади переходять у ПЦУ. «МП» чинить шалений спротив

Коли писався цей текст, в одному із соборів у Білій Церкві, рішенням влади переданого Православній церкві України, забарикадувався священник «МП» і вогнегасником відганяв вірян ПЦУ, які хотіли зайти в храм. Такого ще не було навіть у нашій багатій історії переходів з «МП» до ПЦУ. Напевно, це погано для репутації духовенства, але цілком добре для створення картини «гонінь». Клір «МП» хіба що не відстрілюється. Але давайте по порядку.

За кількістю переходів громад Моспатріархату до Православної церкви України Київщина, разом з Волинню та Хмельниччиною, — у трійці лідерів.

Напередодні у Вільнюсі відбувся саміт НАТО. Київ до останнього боровся за те, щоб отримати запрошення стати членом Альянсу. Але шанси були мізерними. Хоча запрошення — це ще далеко не членство, Джо Байден не хоче зробити навіть цього символічного жесту. За словами глави Білого дому, прийняття України в НАТО за умов російсько-української війни означатиме, що в стані війни з росією опиниться весь військово-політичний союз. Позицію Байдена, на жаль, поділяють і в Берліні.

Замість членства у системі колективної безпеки (або твердих гарантій спільної оборони країни на двосторонній основі) нашій країні обіцяють, що вона вступить до НАТО після завершення війни, коли відповідатиме вимогам Альянсу. А наразі США нав’язують Україні альтернативу — «ізраїльську модель»: американці готові допомогти нам стати спроможними самим себе захищати. Ця модель передбачає зміцнення обороноздатності країни (зокрема й завдяки військовій допомозі з боку партнерів), постійну готовність самостійно давати відсіч агресору та колосальні кошти на підтримку високотехнологічної армії.

Масове звільнення листонош по всій країні зупиняє поштову доставку газет та позбавляє українців доступу до важливої інформації під час війни. Про це йдеться у зверненні до Президента, Кабміну та керівництва «Укрпошти», ухваленому 6 липня на розширеному засіданні правління Національної спілки журналістів України (за участі голів обласних організацій, членів секретаріату та ревізійної комісії НСЖУ).

Шановні представники влади та АТ «Укрпошта»!

Слава Україні!

До вас звертаються керівництво, актив Національної спілки журналістів України та голови всіх обласних організацій НСЖУ. Причиною нашого звернення є критична ситуація, що склалася через відсутність ефективної співпраці між редакціями українських газет та АТ «Укрпошта» на всій території України. Газети, які мають як свою столітню історію, так і створені вже в часи незалежної України, опинилися на межі банкрутства та закриття. І це в той час, коли інформаційний фронт є не менш важливим, ніж військовий.

Як уже повідомляли «ЧН» (див. номер за 29 червня), у рамках престуру, організованого Харківським пресклубом, журналісти з різних куточків України побували на Сумщині, яка зазнала важких, болючих ран від російської навали ще у перші дні повномасштабної війни. Сьогодні цю прикордонну область рашисти продовжують жорстоко обстрілювати.

Містечко Тростянець, що за 35 кілометрів від кордону з рф, зазнало страшних руйнувань і втрат. Уже о восьмій ранку 24 лютого 2022-го воно було окуповане — сюди зайшла колона із ста одиниць техніки.

Із 11 липня в Україні почала діяти повна заборона реклами пристроїв для куріння (наприклад, Айкоси, Гло та інші), електронних сигарет, рідин і контейнерів до них. Також із цього дня у нас більше не вироблятимуть для внутрішньо-го ринку ароматизовані сигарети та рідини до е-сигарет зі смаками. Ароматизатори не можна додавати у будь-який з компонентів виробу, як-от фільтр, папір, пакування, капсула тощо. Винятком є виробництво подібних товарів на експорт.

Ще рік продавці мають право розпродавати залишки, тому поступово, але не пізніше, ніж через рік ароматизовані сигарети або рідини до е-сигарет зі смаками повністю зникнуть з реалізації. Із 11 липня 2024-го в Україні буде повністю заборонений продаж цих товарів.

Не було б того «ще раз», якби серед отих «давайте» (їм же «ність числа») так часто не вражало слух ще одне — «давайте почуємо» (перед включенням чийогось голосу). «Чути» — особливе слово, воно не зносить фальшу: слух — пряма дорога до серця («чуття», «почуття», «чуйність», «чулість», «чутливість»); чутливість — передусім до мови, якщо правдою є те, що вона — «душа народу».

Невже ж наша мова така немічна, щоб бігти за допомогою до іншої, ще й у той важкий, вирішальний час, коли маємо показати всьому світу й передусім собі, що ми — інші, що іншою є наша мова — своя, рідна, своєрідна?.. Та якщо замало нашого «послухаймо», то є ж іще сполучник: «Тож послухаймо». Є такий заклик у нас. Нема в російській (та й в інших мовах): «Давайте послушаем», «let us listen»…

Чи загальмує українізацію законопроєкт президента про застосування англійської мови?

Нинішня дискусія, спричинена законопроєктом №9432 «Про застосування англійської мови в Україні», що його подав до Верховної Ради президент, змусила згадати застереження, яке висловив Юрій Шевельов ще під час свого першого візиту до Києва в серпні 1990 року для участі в Першому міжнародному конгресі україністів. «Дай Боже, — говорив Юрій Шевельов, — щоб люди навчилися англійської мови, але не дай Боже, щоб вона стала другою «общепонятною».

«Медіа СЛУХ» за підтримки благодійної організації «Хвиля’91», підготувала ювілейний спецвипуск «Буремного подкасту», в якому Мар’ян Пиріг, засновник та ідеолог гурту «Пиріг і Батіг» розповів, як досліджує і кладе на музику слова забутих українських поетів. Зйомки музичної програми «Замордовані кацапом» відбулися в Одеській національній науковій бібліотеці.

Як звучить українська поезія минулих століть, якщо її покласти на музику? Щемливо, бурхливо і багатогранно. Принаймні у виконанні львівського гурту «Пиріг і Батіг».

Уперше представників активу Національної спілки журналістів України з різних регіонів нашої держави відзначено подяками начальника Генштабу Збройних сил Сергія Шаптали, повідомляє сайт НСЖУ (https://nsju.org).

6 липня під час розширеного засідання правління НСЖУ голова Спілки Сергій Томіленко вручив подяки п’ятьом спілчанам. За високу професійну майстерність, активну творчу і громадську діяльність в інформаційній сфері, підготовку патріотичних публікацій на теми оборони України відзначено:

— Наталію Кузьменко, голову Запорізької обласної організації НСЖУ, координаторку Центру журналістської солідарності (Запоріжжя), яка зробила вагомий внесок у боротьбу з ворожою пропагандою, допомагає українському війську, територіальній обороні, веде потужну волонтерську діяльність, проводить акції з видачі гуманітарної допомоги, розповсюдження газет серед військовослужбовців ЗСУ, здійснює навчальні тренінги з убезпечення населення під час різноманітних загроз, сприяє розвитку молодих талантів;

— Валерія Дрешпака, професора кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів, члена прав-ління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, який надає допомогу та сприяє ЗСУ у протистоянні російській агресії, робить вагомий внесок у розвиток укра-їнської журналістики й підготовку молодих медійників, має активну громадянську позицію в умовах широкомасштабної війни;

Національна премія за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка цьогоріч присуджена кримському журналістові Владиславу Єсипенку. Під час розширеного пленуму правління НСЖУ диплом лавреата вручили його дружині Катерині, оскільки сам Владислав перебуває в ув’язненні за надуманим звинуваченням окупаційної влади.

Голова НСЖУ наголосив на солідарності Спілки з незаконно ув’язненими кримськотатарськими журналістами, Владиславом Єсипенком, Іриною Данилович, Наріманом Джелялом та іншими українськими медійниками, котрі перебувають у заручниках окупантів. Сергій Томіленко нагадав, що Владислава Єсипенка та Ірину Данилович було нещодавно прийнято в лави НСЖУ, а відтак і до Міжнародної федерації журналістів.

ДТЕК «Одеські електромережі» долучилася до міжнародного проєкту польського товариства орнітологів Malopolskiego Towarzystwa Ornitologicznego з вивчення та захисту білого лелеки.

За останні 100 років цей птах повністю зник з півночі Франції, Бельгії, Нідерландів, Данії, заходу й півдня Німеччини. В Україні його чисельність — одна з найбільших і становить близько 30 тисяч пар. За оцінками фахівців-орнітологів, в усьому світі наразі налічується десь 160 тисяч пар білого лелеки. Охорона цього виду в Україні закріплена законодавчими актами, зокрема законом «Про тваринний світ», а також Боннською, Бернською та Рамсарською конвенціями.

Наприкінці червня в укритті Одеської національної бібліотеки відбулася зустріч із журналістом і письменником Станіславом Асєєвим, автором книжки «Світлий шлях: історія одного концтабору». Ледь освітлене приміщення підсилювало атмосферу розповіді гостя про його перебування в російському таємному концтаборі «Ізоляція» у Донецьку.

На зустріч із Станіславом Асєєвим, який повідав про ув’язнення в «Ізоляції» ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну, прийшла, здебільшого, одеська молодь. Серед присутніх було й чимало переселенців — земляків письменника з Донеччини.

Японські вчені досягли прогресу в розробці нових ліків, які дозволять вирощувати нові зуби.

Це досягнення може стати революційним у галузі стоматології та вирішити проблему втрати зубів у багатьох людей.