№ 28 (22453) четвер 6 липня 2023 року

Переглядів: 506

До НАТО без ПДЧ

Що дає Україні битва за пришвидшений вступ

«Ми вважаємо, що ПДЧ більше не повинен бути елементом на шляху до членства в НАТО. Це механізм, який себе зжив і не має застосовуватися до України», — сказав глава МЗС Дмитро Кулеба на початку червня.

Нині члени Північноатлантичного альянсу зі Східної Європи прагнуть, щоб Україна мала чіткий шлях до членства, однак деякі держави — члени НАТО вважають, що скасування звичного етапу Плану дій щодо членства (ПДЧ) додатково спровокує кремль на ескалацію.

Переглядів: 520

Пів століття на вістрі часу

«Вечерней Одессе» – 50!

Минулої п’ятниці у старовинному читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки ювілярів — газетярів «Вечірки» — вітали колеги-журналісти і кілька поколінь працівників ОННБ, які пережили разом чимало приємних і хвилюючих моментів, втілюючи спільні проєкти.

Фахівці бібліотеки ґрунтовно, зі знанням справи підготували виставку «Пів століття на вістрі часу» з документальною вибіркою знакових публікацій газети. З архівів дістали підшивку з історичним першим номером, підписаним до друку першим редактором — Борисом Федоровичем Дерев’янком. Для зручності перегляду експозицію, присвячену ювілярці, розділили на рубрики: «Перший редактор», «192 сходинки», «Біля витоків газети», а в окремий зібрали публікації про популярний конкурс «Вечерней Одессы» «Люди справи». Літопис життя Одещини на газетних шпальтах доповнюють видання-додатки, як-от книжки про переможців згаданого конкурсу та книжки самих журналістів «ВО».

Переглядів: 530

«Аякс» повернувся. Навіки

Одеса провела в останню путь командира бойової машини, солдата 28-ї механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу Тимофія БОЙКА.

Єдиний син нашої колеги-журналістки Людмили Володимирівни Бойко загинув ще 16 вересня 2022 року, але донедавна вважався зниклим безвісти. «Його не могли знайти ні серед загиблих, ні серед полонених. Зник безслідно, як сказала од-на волонтерка. А ми вірили. Шукали. Не давали волі відчаю. Йшли місяці, вже понад півроку минуло...» — написала у прощальному слові університетська подруга осиротілої матері Героя Валентина Бондаренко.

Втрата Тимофія — це незгасимий довіку біль тих, хто його знав і любив. Уже й не кажучи про матір, для якої він був єдиною опорою і надією. Це втрата для української культури, бо ж працював реквізитором на Одеській кіностудії, зокрема брав участь у зйомках стрічок «Фортеця Хаджибей» та «Край ріки». Це втрата для України, бо ворог забрав життя її вірного сина у розквіті його сил…

Переглядів: 480

Де воно, «колишнє ваше»?

В урядовій «Росссийской газете» 3 липня з’явилася стаття «Ера протистояння», підписана заступником голови ради безпеки російської федерації дмитром медведєвим. Останнім часом ця особа була відома невмотивованими образами на адресу лідерів західних держав та міжнародних організацій. Але в цій статті медведєв виступає як теоретик широкого плану і розмірковує про розлам цивілізації, близький апокаліпсис і тому подібні спірні феномени.

Вихід із ситуації

Стаття в «Росссийской газете» написана, очевидно, колективом авторів і є програмним документом російської влади. Вона присвячена проблемі виходу держави з міжнародної ізоляції, в яку кремль загнав країну війною. Відразу зауважу, теоретиків, здатних виразно висловлювати думки, в оточенні путіна залишилося небагато. «Занадто розумних», на кшталт владислава суркова чи покійного гліба павловського, давно відфільтрували і вигнали через непотрібність. А у генералів фсб на думці не тектонічний розлам цивілізацій, не способи уникнути ядерного апокаліпсису, а пошук офшорів, куди можна сховати награбоване.

Переглядів: 525

Про «Пам’ять Молдови», війну і малу батьківщину

Нещодавно у рамках програми Року української культури в Республіці Молдова Одесу відвідала генеральна директорка Національної бібліотеки країни-сусідки, президентка Асоціації бібліотекарів Молдови Єлена ПІНТІЛЕЙ (на знімку). Вона була почесною гостею Інтелект-форуму — 2023 та учасницею низки заходів ОдесаБібліоСаміту й XXIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», серед яких — виїзне Свято української книги у смт Авангард.

Єлена Пінтілей люб’язно погодилася відповісти на запитання журналіста «Чорноморських новин».

Переглядів: 502

Світла аура Альбіна Гавдзинського

(До 100-річчя від дня народження митця)

Для мене реалізм — система бачення, орієнтована на відтворення своєрідності світу з усією доступною повнотою, це індивідуальний творчий метод. Тому він і забарвлений усім спектром імпресіонізму.
                   
Альбін ГАВДЗИНСЬКИЙ.

Видатних майстрів пензля Одеської школи живопису, які творили із 1960 років, об’єднує головним чином тісний зв’язок із найстарішим в Україні художнім училищем. Майже всі вони в ньому навчалися, а потім тут жили і писали свої дивовижні полотна. До цієї когорти належить і пейзажист, майстер жанрового живопису та портрета, класик пленеру й імпресіонізму, народний художник України Альбін Станіславович Гавдзинський (1923 — 2014).

Переглядів: 516

Духовне подвижництво Антонія Гриневича

Центральна Рада, яка постала в Україні після падіння у лютому 1917 року російського царату, мала за мету створення на українських теренах незалежної держави. У цьому її підтримувала патріотична частина українського духовенства. З-поміж нього і полковий священник російської армії, до початку Першої світової війни — депутат Державної Думи Антон Гриневич, який став одним з ініціаторів створення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Існує кілька версій щодо дати народження отця Антонія — від 3 липня 1868 року до 15 січня 1875-го. Це пов’язано з розбіжностями біографічних даних у різних документах. Остання дата — 15 січня 1875-го — опирається на його анкету та автобіо-графію, що зберігаються в кримінальній справі проти нього Одеського губернського революційного трибуналу. Сподіватимемося, що дослідники життя й діяльності єпископа Гриневича згодом дійдуть спільної думки в цьому питанні. Втім, як би там не було, а про людину судять за її справами і вчинками. Тож пропоную детальніше ознайомитися із звершеннями нашого героя.

Переглядів: 598

Вестерн на дошках

Минулої п’ятниці наш Український академічний муздрамтеатр ім. Василя Василька завершив свій театральний сезон виставою «Карпатський вестерн». Режисер — Максим Голенко (що вже перебрався до славетного Львівського театру ім. Марії Заньковецької), художник — Юлія Заулична, музичне оформлення — Вадим Бассараб, пластичне рішення — Павло Івлюшкін, заслужений діяч мистецтв України.

Про що вистава? Невже про ковбоїв, бандюків, роковану жінку, чисту й невинну головну героїню… тут можна продовжити. А от і ні. Тобто майже ні, тобто все це у виставі є, бо таки ж вестерн. Є дівчина Марічка (ну хіба може карпатська дівчина зватись якось інакше?) і є двоє рідних братів, гонорових легінів з топірцями, обидва прагнуть взяти собі за дружину саме її, найгарнішу, не поступаючись один одному ні на йоту. Молодший, Янчо, таки любить її по-справжньому, старший, Василь, лише говорить, що любить. Все це досвідчений глядач бачить одразу. Наш глядач залюбки дивиться такі речі. Тому-то глядна зала щоразу виповнена. До того ж — вестерн!

Переглядів: 502

«Квітка папороті», або Зоряна дорога Савранського етнофестивалю

В гаю зелененькім соловейко щебече,
Соловейко щебече;
Там дівчина мила віночок пустила
З барвіночку, з барвіночку.
Плинь, плинь, віночку, гарний з барвіночку,
За миленьким, за миленьким...
                  
Із народної пісні.

Ще з дохристиянських часів у день літнього сонцестояння, що за новим літочисленням припадає на 7 липня, українці славлять прадавнього бога родючості, достатку, багатства, буяння природи та земних радощів — золотокудрого Купала. Він — один із символів річного циклу Сонця-Дажбога, тому вшанування Купала мало ритуально-жертовний характер.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net