Переглядів: 525

До наступу готові

Один із друзів, не «френдів», а саме друзів, нагримав на мене за думку, що весняного або літнього наступу наших військ цьогоріч не буде. Друг належить до людей, які в новинних стрічках читають тільки заголовки, а до аргументів не добираються. Йому вистачило б кілька хвилин, щоб з маси інформації вивудити те, що сьогодні визначає хід війни. Спробую зробити це за друга.

Складові перемоги

Перше й основне. Успішний наступ Збройних сил України можливий лише у разі постійної переваги над противником в озброєнні та організованій живій силі. Таланти українських воєначальників, політиків чи підтримка союзників під час війни самі по собі не гарантують перемоги. Це сприяє досягненню мети. Не більше. Ситуація на нашу користь зміниться, коли за військовими компонентами ЗСУ досягне, щонайменше, триразової переваги над російською армією, а на політичному полі наші інтереси та інтереси союзників повністю співпадуть.

Поки що цього нема. Агресор має в окремих видах озброєнь (літаки, артилерія всіх видів, боєприпаси) багаторазову перевагу, а в деяких (ВМФ) — перевагу абсолютну. Звісно, за якістю радянські зразки поступаються зразкам натовським, але під час війни вбивати й руйнувати здатні і танки, випущені в СРСР до Другої світової. Паритету за рахунок високої якості сучасної зброї Україна домогтися може. Але якщо збирати «Рамштайни» щотижня й ухвалювати рішення про негайне постачання зброї, а не давати обіцянки поставити її в Україну через рік.

Окреме питання — якість підготовки та організації наших військових і військ агресора. У нас ця якість вища. У країнах, де допомагають тренувати українців, фахівці вважають, що не вони, а ми можемо навчити

союзників воювати. Причому йдеться не про мотивування, не про патріотизм, а про технічні навички та здатність керувати сучасною технікою. За роки війни в Україні виросло ціле покоління солдатів, сержантів, офіцерів і генералів з величезним бойовим досвідом. Наша армія в цьому сенсі є найсильнішою в Європі, а можливо, і в світі. Але є проблема. Ресурс «живої сили» в агресора набагато більший. І цей ресурс російські генерали кидають у м’ясорубку безжально.

Тут ми впритул підходимо до другого основного питання. Точніше, до завдання, яке доведеться вирішувати, якби наступ наших військ не відбувся. Збройні сили України мають звільняти рідну землю. І є велика ймовірність, що кремлівські варвари під час відступу спробують перетворити частину України на марсіанську пустелю. Легко говорити, що після перемоги ми зруйноване відбудуємо і перетворимо знищене в місто-сад. Без сумніву, перетворимо і відбудуємо. Але не все і не відразу. Попри можливість зосереджувати на будовах величезні гроші і сили, Радянському Союзу знадобилося пів століття після перемоги, щоб замаскувати руїни. А поховати всіх полеглих на тій війні не вдалося і досі.

Під час майбутнього наступу належить зробити все можливе і неможливе, щоб в умовний Бахмут не перетворилися сотні міст на українському сході, щоб другим Чорнобилем не стала Запорізька атомна електростанція, щоб окупанти, які 6 червня підірвали Каховську ГЕС, не спровокували масштабну катастрофу на Лівобережжі Дніпра. Щоб нашим дітям та онукам не зосталися руїни.

Розвідка боєм

Один із способів уберегти нашу землю від катастрофи — перенести бойові дії на територію ворога, змусити його негайно оборонятися там, де він найменше цього очікує.

Не дуже зрозуміло, кому в Україні прийшла в голову ідея організувати партизанську війну в Бєлгородській області російської федерації. Але рейди РДК («Русcкого добровольческого корпуса») та ЛСР (легіону «Свобода России») за два місяці з невеликих зіткнень, розрахованих на телевізійну картинку, несподівано переросли у захоплення населених пунктів і значної (за партизанською міркою) російської території. Це змусило кремль реагувати. Місцева влада зобов’язала евакуювати населення, російські війська обстріляли із РСЗВ райцентр Шебекіно і намагаються оточити підрозділи РДК і ЛСР. Не маючи, до речі, уявлення про їх чисельність, озброєння і дислокацію.

Сформовані з російських добровольців, які воювали на боці України, ЛСР і РДК у політичному і військовому сенсі копіюють тактику загонів сумновідомого Гіркіна (Стрєлкова), яку той застосовував, захоплюючи в 2014 році український Слов’янськ та інші наші міста. Озброєння, включаючи танки, ПЗРК і БТР, російські добровольці нібито купили при нагоді у військторзі.

І взагалі — «нас там нет», а в Бєлгородській області свої стрі-ляють по своїх. Наскільки довго озброєна російська опозиція збирається вдавати із себе партизанів, сказати неможливо. Але вже зараз журналісти «з-за поребрика» називають ситуацію розвідкою боєм і прогнозують перенесення визвольних рейдів у Курську і Брянську області. Ці області, до речі, російськими військами захищені слабо. Крім прикордонних застав, перешкод для просування ЗСУ практично нема, а система російського ППО з повітря своїх громадян майже не прикриває.

Якщо український наступ усе ж почнеться цього літа, то кращого напрямку, ніж військовий пролом, зроблений добровольцями РДК і ЛСР не знайти. Ускладнює ситуацію лише позиція деяких союзників України. Перенесення воєнних дій на територію росії вони, як і раніше, вважають «ескалацією» і побоюються путінської відповіді. Щось на зразок підриву Запо-різької атомної станції або ядерної атаки центру ухвалення полі-тичних рішень — Києва. Але в кремлі, судячи з усього, не пі-дуть на крайні кроки, а залишать позиції для маневру.

Низка дипломатичних ініціатив нібито нейтральних держав повинна такий маневр забезпечити. Недарма Китай, Індія, Бразилія і дрібні сателіти, які примкнули до них, раптово виступили з ініціативами негайного припинення війни. За зразком того, як у 1953 році припинилася Корейська війна. З демілітаризованою зоною, розведенням військ по географічній паралелі та іншими «принадами». От тільки фокус, який вдався Сталіну і Мао, повторити не вдасться. Якщо хто забув, нагадаю: україн-ська армія до наступу готова.

Слава Україні!

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net