Найкращі обирають... профтехосвіту

Про реформи у галузі профтехосвіти журналісти дізналися під час престуру до Рівного, організованого в рамках комунікаційної кампанії Міносвіти та програми «EU4Skills»: кращі навички для сучасної України».

Віталій Коваль, начальник Рівненської обласної військової адміністрації (на знімку), вітаючи учасників престуру, які приїхали з різних куточків України, сказав:

— Та трансформація, що відбувається з професійно-технічною освітою на Рівненщині, — це приклад для масштабування в інших областях. 31 навчально-практичний центр профтехосвіти у 19 професійно-технічних навчальних закладах, відкритий на Рівненщині за останні кілька років, — це синергія, це сплав взаємодії бізнесу, влади та освіти. Це золотий трикутник — наріжний камінь розвитку нашої області.

Сьогодні ми повинні думати про післязавтра. Ми не маємо права чекати. Спостерігати за війною — не вибір українців. Без якісно підготовлених професійних кадрів, без вмотивованих патріотів за верстатами — не буде Перемоги. Уже сьогодні ми мусимо дбати про післязавтра, кожного дня — кожен на своєму робочому місці — наближати Перемогу.

Професійна освіта — це основа будь-якого виробництва, це запорука нашої Перемоги, успішності нашої країни в майбутньому. Наша професійна освіта не тільки готує робітників за класичними для області напрямками, а й навчає фахівців для нових на Рівненщині виробництв, які релоковані з прифронтових територій і створюються тут «з нуля». Ми розуміємо, що за професійною освітою — майбутнє, адже зайняті руки ніколи не опустяться. Особливо — якщо ці руки золоті. Саме завдяки нашим працьовитим людям Рівненська область торік змогла збільшити збір податків на 25%. І це у воєнний час.

Трансформація професійно-технічної освіти на Рівненщині — це приклад для інших областей.

Місто Рівне недарма називають столицею професійної освіти України, адже Петро Коржевський, який зараз очолює департамент освіти та науки облдержадміністрації, до цього працював у Міносвіти і брав участь у формуванні стратегії розвитку професійної освіти. Тепер чиновник має змогу на практиці цю стратегію втілювати.

Виступаючи перед учасниками престуру, він, зокрема, зазначив:

— Я б хотів, аби професійну освіту сприймали як SMART. Для нас важливо сформувати трудовий потенціал України, щоб стати інвестиційно привабливою країною. Ми повинні інвестувати в професійну освіту, яка дає додану вартість економіці. Професійна освіта має бути якісною, престижною. Для цього необхідно змінити філософію освітянської галузі, щоб більше школярів ішли вчитися до професійних училищ.

На Рівненщині 43% дітей обирають професійно-технічну освіту, тоді як у середньому по Україні ця цифра становить близько 20%. Скерувати у професійну освіту до 50% української молоді — таке завдання ставить нам МОН. Наш обов’язок не тільки дати юнакам та дівчатам професійні знання і навички, а й забезпечити їх гарантованим працевлаштуванням.

Щоб усвідомити, що таке професійно-технічна освіта, ми повинні згадати свій звичайний день, — розмірковує Петро Коржевський. — Ми хочемо мати гарний вигляд, жити в якісно зведеному будинку з гарним ремонтом, їхати на роботу в комфортному транспорті, ходити в добре пошитому пальто… Для цього ми повинні формувати потенціал людей робітничих професій, які вміють будувати, майструвати, шити…

Торік ми виконали регіональне замовлення на 98,8 %, а це свідчить про те, що попит на професійну освіту невпинно зростає. За останній рік в області видано 3829 дипломів і 298 свідоцтв про професійну освіту.

Освіта — це фронт, і якщо ми перестанемо навчати дітей, то можемо розвалити оборону країни, переконаний Петро Коржевський.

Генеральна директорка Директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік підкреслює:

— Реформування профтехосвіти зародилося саме на Рівненщині ще п’ять років тому. Зараз ми всі наполегливо працюємо над втіленням концепції «Сучасна профтехосвіта», яка діятиме до 2027-го. Сьогодні ми говоримо про професійне навчання дорослих. Для втілення реформи акумулюються серйозні фінансові ресурси, в тому числі  від донорів. Нещодавно нам вдалося залучити 58 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку — для створення центрів професійної досконалості.

Матеріальна база наших закладів освіти постійно оновлюється. Сьогодні втричі зріс розмір стипендій для ПТУ. Рівень оснащеності новітнім обладнанням закладів профтехосвіти (принаймні на Рівненщині) є таким, що не поступається європейським промисловим підприємствам. Це означає, що наші випускники без додаткової підготовки включаються у виробничий процес. Тож для молоді наявна мотивація іти вчитися саме в заклади професійної освіти. Звісно, стереотипи дуже живучі, але їх потрібно зламати. Бо той, хто володіє ремеслом і вміє працювати, завжди є успішною людиною, яка може розраховувати на гідну оплату своєї праці.

— Попри пандемію та війну, система профтехосвіти розвивається, оновлюється й вдосконалюється, — розповідає перший заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолян. — У закладах роблять усе, аби їхні випускники відповідали вимогам сучасного ринку праці, а також зростав престиж професійної освіти. Серед нинішніх пріоритетів — навчання дорослого населення, у тому числі ВПО. Не оминаємо і релоковані підприємства та бізнеси. Продовжуємо оновлювати освітні стандарти й вимоги до навчання. Змінюємо освітній простір. Працюємо над цифровізацією та вдосконаленням вивчення іноземної мови.

Один із лідерів реформи профтехосвіти на Рівненщині — Квасилівський професійний ліцей, який здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з-поміж випускників шкіл на основі повної загальної середньої освіти і перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників із незайнятого населення за скеруванням обласного центру зайнятості. Тут можна освоїти професії кухаря і кондитера, електрозварювальника й рихтувальника, слюсаря та водія.

Щоб більше людей змогли здобути професійну освіту та стати фахівцями, у ліцеї створять центр професійної досконалості, що дасть змогу залучити до навчального процесу ширше коло охочих розвиватися.

У закладі є власні зварювальний цех, автомайстерня, сучасна кухня — для навчання кухарів та кондитерів, фотостудія, спортивний зал. Цей ліцей не вписується у рамки стереотипів — тут скрізь сучасне обладнання.

Директор Квасилівського професійного ліцею Олександр Савчук наголошує на співпраці з великими інвесторами, які, фінансуючи дуальну форму навчання, отримують кваліфікованих фахівців.

Один із таких партнерів-спонсорів — фабрика «Морган Феніче», яка працює в Україні з червня 2012 року і виробляє м’які меблі на експорт. Замовниками є найбільші роздрібні компанії в 24 країнах світу, а саме IKEA, Next та інші. На фабриці — понад тисяча працівників, і саме тут знаходять собі роботу чимало випускників Квасилівського професійного ліцею.

У Рівненському вищому професійному училищі ресторанного сервісу і торгівлі — свої цікавинки. Тут можна здобути професію продавця, кухаря, пекаря, кондитера, офіціанта та бармена. Учнів навчають на такому обладнанні, яке навіть не в кожному ресторані знайдеться! До речі, сюди часто навідується зірка нашої кулінарії Євген Клопотенко, й діти пізнають професійні секрети — уміють готувати не лише традиційні борщ і котлети, а й страви високої та молекулярної кухні. Тож нікого не дивує той факт, що випускники отримують пропозиції про працевлаштування відразу після закінчення навчання.

У Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту готують не лише працівників для обслуговування залізниці, хоча ці професії — в пріоритеті. Тут можна також вивчитися на монтажника, будівельника, теслю і навіть перукаря.

Цікаво, що керувати потягом учні навчаються у 3Д-форматі через комп’ютери, а такий спосіб опанування новими знаннями близький сучасним дітям.

А ще у Здолбунові вчать на операторів дронів, а це дуже сучасна і потрібна спеціальність.

У рамках престутру Рівненщиною ми не раз чули аргументи про те, що випускники закладів профтехосвіти, люди робітничих спеціальностей часто заробляють більше, ніж ті, хто має вищу освіту, і що саме ці фахівці є вагомою складовою економіки регіону. Що саме за робітничими руками — майбутнє України, яку нам усім доведеться відбудовувати після війни.

Ольга ФІЛІППОВА.

Одеса — Рівне — Одеса.