Переглядів: 650

Творив красу і сіяв добро

10 травня десять років тому відійшов у вічність Микола Васильо-вич Громлюк. Людина, яка прийшла у цей світ, аби зробити його кращим, красивішим, а нас усіх — щасливішими.

Дорога, що веде з головної траси «Одеса — Березівка» на колишнє Кірове, має незвичайний покажчик — з емблемою троянди. Та й саме село, яке прославив на всю Україну своєю «Трояндововою республікою» Микола Васильович, нині носить гарну назву — Трояндове. Уже десять років нема серед живих знаного трудівника-квітникаря, а започаткована ним справа продовжується у його учнях і примножує славу цьому селу. Торік, скажімо, Трояндове Доброславської територільної громади посіло перше місце у загальнонаціональному конкурсі «Неймовірні села України 2022».

Про те, як М.В. Громлюк прищеплював любов до справи, котрій присвятив великий шмат свого життя, усім, хто любить красу і рідну землю, згадують його вихованці.

Олександр ПАНЦИР:

— Ми проживали через одну хату. Мені було 13 років, коли у 1985-у пішов до Миколи Васильовича працювати на поле. Мені це дуже подобалося — хотів чомусь і навчитися, і заробити. Він дуже терпеливо пояснював, як правильно вирощувати троянди й інші рослини. Кожна операція була важливою, і ми це засвоювали. Був і дуже вимогливим, вчив працювати чесно. Ми бачили, що він щиро хоче передати нам свої знання, і тому старалися. Все це дуже знадобилося у житті.

Завдяки його урокам я полюбив землю і тепер сам займаюся вирощуванням рослин — спеціалі-зуюся на шипшині та полуниці. Маю трьох дітей, яких також намагаюся так само виховувати. У мене залишилися найкращі спомини про Миколу Васильовича, дуже вдячний йому за науку.

Юрій ФЛОРА:

- Микола Васильович доводився мені рідним дядьком: з моєю мамою вони — брат і сестра. Коли я закінчив школу в Ананьєві (а коріння роду Громлюків — із Байталів. — Прим. ред.), він порадив мені вступити до Петрівського технікуму. Прийняв до себе додому жити, підтримував під час навчання, а потім взяв на роботу. Допоміг мені збудувати дім нарівні зі своїм сином Володимиром. Багато уваги приділяв мені, передавав досвід, свою життєву мудрість. Пригадую такий випадок. Живці троянд випадково перемішалися, а на них не було опису. Я почав роздивлятися їх, аби знайти характерні ознаки відмінностей. Помітивши, що я почав правильно їх складати, дядько схвально зазначив: «А ти спостережливий, буде з тебе толк!».

У 1991 році кілька сімей отримали від сільради по 1,8 га та об’єдналися заради спільної праці. Зараз я продовжую займатися самостійно квітникарством. У мене є дочка та двоє синів, які теж цьому навчаються. Я дуже вдячний Миколі Васильовичу за батьківську турботу, за селянські уроки та життєву мудрість. Він назавжди у моєму серці.

Тарас КОСМІН:

— Будучи школярем, я знав, що дядя Коля бере охочих працювати у квітнику. Ми доглядали алею троянд біля школи, це був наш перший урок у такій благородній справі. А нам всім хотілося випробувати власні сили, ще й заробити трохи. І батьків порадувати, що ми вже дорослі, можемо працювати. Вони ж нелегко гроші заробляли. Так ми вчилися цінувати їхню працю. Три карбованці тоді були немалою сумою. Я міг дозволити собі у вуличному автоматі взяти шоколадне морозиво, а не просити у батьків.

Набувши досвіду під керівництвом Миколи Васильовича, я зараз займаюся вирощуванням троянд, і мої діти у цій справі також знають свої обов’язки. Вони так само вчаться працювати і вже знають, що таке трудова копійка.

Сім’я Оросів:

— У далекому 1981 році наша сім’я переїхала до радгоспу ім. Кірова. Відвідавши птахофабрику, ми наче опинилися в ботанічному саду, який потопав у розмаїтті квітів. Потім познайомилися з людиною, яка створювала цю красу, — Миколою Громлюком. Він був закоханий у свою справу. Пізніше в селі з’явилася «Країна троянд», де Микола Васильович проводив селекційну роботу, в результаті якої народилися сотні нових сортів цих прекрасних квітів.

Він був небайдужою особистістю, фільмував цікаві та знакові події села, щоб зберегти їх для нащадків, людиною з відкритим серцем та великим меценатом. Допомагав односельцям, з радістю навчав професії квітникаря всіх охочих. Завдяки цій творчій людині, фанатові своєї справи село із гарною назвою Трояндове справді квітує.

Вічна шана та світла пам’ять Миколі Васильовичу Громлюку.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@gmail.com