Ностальгія
Звучання слова — як музика: одразу ж — emotio, точніше commotio; наш відповідник — «зворушення». У слові «ностальгія» ця музика (не уникнути тавтології) — ностальгійна. За цим епітетом — різні (у кожного свої) враження, настрої, історії, та всі вони в одному ладу — мінорному; веселості тут не місце...
«Дитино, ти ще не розумієш, що таке ностальгія», — бабуся до внучки, яка подивувалася, чому вона, її бабуся, у свій час (чув я з розповіді) не залишилася там, де було і добре, й безпечно. Справді, дитині це почуття, як і чимало іншого, ще не цілком зрозуміле.
Втім, зауважмо ще раз, діє тут не розум (ratio), а душа, її біль (грец. nostos — повернення, algia — біль) — болісне, невідступне прагнення повернутись до рідного дому. Німецькою — зітхальне «Heimweh», біль за рідним домом («домоболіє» — новотвір Й. Левицького); біль ниючий, тягучий, бо «тягне» додому. До речі, nostimos новогрецькою означає ще й «смачний» — смак води з родинної криниці, запах і смак «хліба ранніх літ»...
Поряд із слуховими враженнями, мов кінокадри, яких не зрахувати, — образи тих, хто всіма фібрами душі відчув, що таке ностальгія. Серед них — і наш Кобзар: «Ой зоре! зоре! — і сльози кануть. / Чи ти зійшла вже і на Украйні?». Сльози — бо вони, зауважив вигнанець Овідій, «витискують і виводять біль».
Та десь на самому дні цього слова — наче зупинений кадр: сидить чоловік на узбережжі й не відводить погляду від морської далини, де в синюватій млі стирається лінія горизонту. За його плечима — казковий острів, казкової краси німфа, що обіцяє йому безсмертя, тільки б лишився з нею...
Той чоловік (хто б його не знав?) — блукач Одіссей, володар убогої на родючу землю, скелястої Ітаки. Сидить, задивлений у далінь: ану ж угледить десь на обрії дим рідного краю. Не хоче безсмертя: над тим найвищим для «нещасних смертних» дарунком гору бере ще більший дар богів — «день повороту», nostimon emar...
Ріками в море спливають тисячоліття... Але й досі не перестаємо дивуватися, ловимо себе на запитанні, в якому звучать Овідієві слова:
Що це за солод, яким,
рідна земле, тягнеш до себе
Й не дозволяєш, щоб ми,
рідну, забули тебе?
Андрій СОДОМОРА,
перекладач,
професор кафедри класичної філології Львівського національного університету
імені Івана Франка.
Джерело: https://zbruc.eu.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206