Переглядів: 842

Тарас КРЕМІНЬ: 24 лютого стало і мовним рубіконом

(Закінчення. Початок у номері за 23 лютого).

— Мовні порушення фіксувалися здебільшого в освітній сфері?

— Це різні сфери: інтернет, освіта, обслуговування, транспорт, охорона здоров’я тощо.

— Скільки всього торік було накладено штрафів?

— Достатньо. Вони стосувалися різних осіб: викладачів університетів, патрульних, керівників сайтів… Частину штрафів було сплачено відразу, частину — вже цього року відповідно до процедури стягнення. Це не сотні і не тисячі. Поки що це одиниці штрафів і десятки попереджень. Але, водночас, це тисячі вимог про усунення тих або інших порушень. Ключове, як я вже сказав, що дозволяє нам накласти санкцію, — це комплекс доказів.

— Тепер зрозуміло, в чому річ. А то, пам’ятаю, у соцмережах активно обговорювалося, чому мовний омбудсмен мало штрафує…

— Наша інституція не єдина, яка може накладати штрафи. Органи поліції, Держпродспоживслужба теж мають таке право. Яка статистика там? Навряд чи вона є нині предметом уваги суспільства. Але наша інституція молода, ми максимально відкриті і кожен свій крок пояснюємо, аргументуємо.

Наше завдання — скоротити кількість порушень і стимулювати людей до обов’язкового застосування державної мови в усіх сферах. Чим більше буде української, тим менше буде порушень.

— Звернень щодо порушень мовного законодавства у вій-ськовій сфері не було? Адже війна…

— Ані звернень, ані порушень мовного законодавства у військовій сфері не зафіксовано. Я за це вдячний нашим захисникам.

— Дехто з тих, хто захищає право говорити російською мовою, апелює до того, що багато фронтовиків спілкуються російською...

— Коли небажання спілкуватися українською аргументують особливостями застосування мови військовослужбовцями на фронті, це некоректне порівняння! Ми говоримо про обов’язковість застосування державної мови у визначених законом сферах. Ми знаємо, якою мовою спілкується міністр оборони, його заступники, командувач Збройних сил України, начальник Генерального штабу, командири підрозділів, військових частин, бригад. Якою мовою віддаються накази. І ми прекрасно уявляємо, що в окопах військові можуть спілкуватися не тільки українською. У нас є грузинський легіон, є військові з Білорусі (підрозділ Кастуся Калиновського). Звісно, вони спілкуються російською, угорською, поль-ською, іншими мовами, бо Україна багатонаціональна.

Захисники «Азовсталі» — командири підрозділів — зверталися до всього світу, перебуваючи у надскладних умовах, українською та англійською. Підкреслюю, вишуканою україн-ською та вишуканою англійською, підкоривши мільйони своєю мужністю та героїзмом.

— У Національному університеті «Києво-Могилянська академія» ревно підійшли до виконання вимог закону і взагалі заборонили спілкуватися російською. Заборона стосується і студентів, і адміністративного персоналу, і викладачів. Чи наслідували цей приклад інші заклади?

— Незалежно від того, які правила внутрішнього розпорядку в університетах України, із 2019-го, відколи запрацював закон про мову, діє стаття 21, яка визначає, що мовою освітнього процесу є державна мова.

Києво-Могилянська академія оновила правила внутрішнього розпорядку і зобов’язала всіх працівників послуговуватися українською (а за потреби — ан-глійською чи іншою мовою) під час проведення наукових конференцій, публічних заходів, виконання спільних наукових проєктів. Вони запропонували не спілкуватися російською як мовою країни-агресора. Йдеться не про дискримінацію. Мова про обов’язковість і неухильність дотримання законодавства і спілкування, передусім, українською.

Є й інші, не менш цікаві приклади, які можуть наслідуватися іншими університетами: Національна музична академія, Харківський університет імені Каразіна, Південноукраїнський національний педуніверситет імені Ушинського, Херсонський державний університет, Миколаївський національний аграрний університет запропонували інший формат. Вони запровадили посади мовних омбудсменів з числа свого колективу. В Харківському університеті Каразіна ним став завідувач кафедри української мови, а в Херсоні, Одесі та Миколаєві — студенти, які будуть чи вже працюють над розмовними клубами, курсами, беруть участь в організації «круглих столів», фактично займаючись українізацією молодіжного середовища…

— Наостанок питання про функціонування української мови у сфері культури. Відома громадська діячка Ірина Фаріон в ефірі на каналі «Театральна риболовля» акцентувала на «лазівці» в мовному законі. Зокрема, говорила про те, що стаття 23 першим пунктом визначає: «Держава забезпечує застосування державної мови у сфері культури», а в другому пункті — дозволяє застосування інших мов під час культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів, «якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України». Чим і користуються деякі заклади культурної сфери. Як приклад — прем’єра 3 лютого російською мовою вистави «Золоте теля» в Одеському академічному театрі музичної комедії ім. М. Водяного. На 12-у місяці повномасштабної війни… Чи відомо вам про цей факт і чи будете реагувати?

— Ми тут вбачаємо низку порушень, які стосуються не тільки цього факту, а й використання недержавної мови посадовими особами згаданого обласного комунального закладу. Ми не займаємося репертуарами, структурою і якістю мистецьких або культурних заходів, ми займаємося забезпеченням права громадян України, незалежно від їх походження, на доступ до інформації та послуг державною мовою.

А коли порушення мовного закону пояснюють захистом прав національних меншин, це створює прецедент, який навряд чи є аргументованим. Мені здається, що тут є елементи маніпуляції, бо, скажімо, театральні колективи інших міст України вже давно схвалили рі-шення, що жодних спекуляцій на питаннях мови не буде.

Один із яскравих прикладів — Київський національний акаде-мічний театр драми імені Лесі Українки. До 24 лютого минулого року в їхньому репертуарі були вистави, в тому числі недержавною мовою. 24 лютого під час обстрілів Києва колектив одноголосно вирішив: тільки ук-раїнська мова! Крім того, вони бу-ли серед перших, хто ініціював вилучення з назви слова «росій-ської» — до 24 лютого 2022-го це був «Київський національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки».

Ці приклади є знаковими для нашої держави. Подібні порушення були і в Одеській опері, але 24 лютого для всіх стало рубіконом. І це — наше народне досягнення. Наголошую: рубікон перейдено 24 лютого. Сьогодні ні в кого не виникає жодного сумніву, що мовний фронт, який ми обстоюємо всім українським народом, це і є наша реакція на століття лінгвоциду, приниження, витіснення україн-ської мови.

Ми живемо в історичні часи, коли остаточно залишаємо на устах українців українську мову як правічну мову, як мову єднання, як мову, яка є демонстрацією нашої ідентичності, гідності і свободи.

Любов БАЗІВ.

(Друкується з деякими скороченнями. Повну версію читайте на https://www.ukrinform.ua).

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net