Світ любові, добра і людяності

За словами голови Балтської організації осіб з інвалідністю Надії Лєнц, роботи, виставлені у залі музею під девізом «Повір у себе» і назвою «Для творчості нема перешкод», — то сповіді, що промовляють з полотен. Їх треба уважно роздивлятися, і лише тоді можна усвідомити унікальність, багатство і глибинність кожної. Лише тоді за удавано поверхневою простотою можна побачити сутність і витонченість духовної матерії авторів. Виставка унікальна різноманітністю представлених експонатів, виконаних у різних техніках та жанрах, і кожна робота — індивідуальна й неповторна, каже керівниця організації.

Надія Петрівна безмежно вдячна директорові музею Петрові Астафійовичу Ткачу, який підтримує творчість членів їхньої організації. До того ж, він та його колеги самовіддано працюють над оформленням кожної роботи, яких збирається чимало. Цього разу, наприклад, виставлено понад 170. Не залишається осторонь таких заходів і міська рада, всіляко підтримуючи організацію та її членів.

Попри те, що нинішня виставка вже третя, вона відкриває багато нового, особливо — про світ авторів, які розкривають його перед нами. Бо ж спілкуючись з цими людьми у повсякденному житті, навіть не здогадуєшся, який творчий потенціал приховується у них.

Учасники виставки вийшли на мистецькі простори різними шляхами. Вади здоров’я у кожного також різні: хтось набув хворобу, в результаті якої став особою з інвалідністю, хтось з нею народився. Та це аж ніяк не впливає на їхню духовну силу і красу. Ба більше, часом навіть здається, що, відбираючи щось одне, Бог наділяє людину втричі більшими здатностями. Свідчення цьому — конкретні автори та їхні роботи.

У цьому контексті показовими є твори Руслана Романчука, який спілкується за допомогою жестової мови. Вони вражають витонченістю ліній, досконалістю деталей, сюжету та образів. Юнак, безсумнівно, наділений талантом художника. Здебільшого свої малюнки він створює дуже простим знаряддям — звичайним олівцем, але це не зменшує сприйняття їх прихованої колористики, яскравості та внутрішнього духу. На запитання, як йому уявляється Балта, Руслан намалював широко відкрите на навколишній світ око, в зіниці якого віддзеркалився символ міста — пожежна каланча.

Ще один приклад — Вадим Котенко. Чоловік усе життя займається простими сільським справами — влітку його запрошують пасти череду, обробляти городи, виконувати інші невигадливі роботи по господарству. І хто б міг подумати, що у вже зрілому віці він так захопиться вишиванням, що в музеї влаштовуватимуться його персональні виставки?! Вже кілька років Вадим створює ікони з допомогою голки та нитки, зараз — під патронатом досвідченої вишивальниці Ніни Киливник. На нинішній показ він приніс 15 своїх вишитих виробів.

Найбільше ж робіт цього разу презентувала Валентина Михальова — 25, і це далеко не всі з її багатого творчого арсеналу. Майстриня захоплюється вишиванням хрестиком, гладдю, бісером, стрічками.

Жанрів, у яких творять автори, — безліч. Окрім вишивки, в’язання, бісеру та художніх полотен, члени організації використовують техніку печворку, створюють цементні скульптури для саду, вироби з природних матеріалів тощо. Тематика також представлена дуже широко — від побутової до патріотично-філософської.

Дехто вже навіть дає майстер-класи. Як-от Галина Киндюк, котра навчила всіх охочих в’язати гачком не просто гарні та потрібні речі, а й художньо оформлені. Є й родина, яка представлена цілою династією. У її складі — Марія Ткачук, її донька Людмила та онук Артем. А займаються вони виготовленням різноманітних цементних скульптур.

Виставили свої роботи й молоді та зовсім юні учасниці — Марина Кулик (малюнки), Ганна Береза (алмазна мозаїка) і 15-річна Надія Ткачук (вишивка).

Уперше привіз свої роботи до музею Новопольський осередок Балтської організації осіб з інвалідністю, де майстри-початківці працюють під орудою художнього керівника сільського будинку культури Майї Руденко.

Серед учасників виставки є люди, чиї творчість і вміння просто незамінні для всієї організації. Одна з таких — Наталія Панадей. Майстриня «обшиває» учасників фестивалів та конкурсів, до яких долучається організація, створює для них неймовірні сценічні костюми, що стають родзинкою кожного образу та ролі.

Виставка експонуватиметься у музеї до кінця лютого, тож містяни, відвідавши її, зможуть зануритися у цей світ любові, добра і людяності, відкрити для себе нові грані своїх земляків та й життя загалом.

Віра ТИХОНОВА,
м. Балта.