Переглядів: 1048

Пам’яті Володимира БАРСУКІВСЬКОГО

19 листопада ми попрощалися зі щирим татовим товаришем Володимиром Федоровичем Барсуківським - людиною, яка ще наприкінці 1950-х не побоялася підняти свій голос проти радянської системи, яка стала учасником руху за демократизацію і незалежність України.

Народився Володимир Федорович 13 березня 1938 року в Одесі. У 1957-у закінчив Одеський технікум Міністерства промисловості продовольчих товарів УРСР за фахом «технік-технолог». Два роки працював майстром кондитерського цеху харчокомбінату у Первомайську Миколаївської області.

Ще з 5-го класу писав вірші. Це привело його до літературної студії при газеті «Прибузький комунар», де познайомився з Олексою Різниковим, Іваном Галиняком, Станіславом Швецем, Валентиною Кравчук та іншими молодими людьми, які під впливом спогадів про голодний 1933-й, про репресії та війни, під впливом розвінчання культу особи Сталіна в час «хрущовської відлиги» сформували критичні погляди на радянську дійсність.

У 1958 році Володимир Барсуківський разом із Олексою Різниковим на «жовтневі свята» виготовили і розповсюдили в Одесі та Кіровограді листівки російською мовою «Обращение к народу», спрямовані проти «диктаторської політики партії комуністів», що привела людей до зубожіння і безправ’я, проти брехні й дволикості, проти гонки озброєнь.

Листівка закінчувалася закликами: «Мы желаем братства, истинного братства, а не вражды между народами всех стран мира! Довольно раскалывать мир на два так называемые «лагеря»! Долой фашистскую диктатуру партии! Нам нужна подлинная свобода взглядов, слова, печати! Мы стоим за признание религии и церкви государством! Долой атеистическую пропаганду! Да здравствует подлинная свобода народа!».

Листівки були підписані абревіатурою «СОБОЗОН», що означало «Союз борьбы за освобождение народа» — організації, яку вони мали намір створити.

1 жовтня 1959 року одночасно відбулися обшуки в Барсуків-ського вдома і в Різникова, який на той час служив, у кубрику та у його батьків. Того ж дня їх заарештували. Під час слідства утримувалися в СІЗО КГБ, а після його закінчення 1 січня 1960-го були переведені до Одеської в’язниці, де сиділи вже в одній камері.

Звинувачені були за ст. 7, ч.1 та ст. 9 закону «Про криміналь-ну відповідальність за держав-ні злочини» від 25 грудня 1958 року. Військовий трибунал Одеського округу 15—19 лютого 1960-го засудив кожного на півтора року ув’язнення в таборах суворого режиму. За ст. 9 трибунал їх виправдав, хоча прокурор вимагав чотири роки для Різникова і три — для Барсуківського. Прокурор опротестував вирок, але Верховний суд УРСР залишив його в силі.

Слід наголосити: саме під час слідства Володимир та Олекса усвідомили, що вони українці й вирішили присвятити себе визволенню України з колоніальної залежності.

Коли після закінчення розслідування їх звели в одній камері, вони свідомо перейшли на українську мову спілкування (хоча суд ще відбули російською). Тому їхнє каяття і запевнення трибуналу, що вони усвідомили свої помилки і розпочнуть «нове життя», не було фальшивим.

Формування національної самосвідомості обох довершувалося на етапі, в мордовському таборі №11 (ст. Явас) завдяки інтенсивній інтелектуальній праці та під впливом політ-в’язнів, передусім колишніх повстанців — українських, литовських, латиських, естонських.

Звільнившись 1 квітня 1961 року, Володимир Барсуківський уже 20 квітня влаштувався на Одеський завод холодильного машинобудування: спочатку — робітником деревообробного цеху, потім — вантажником, слюсарем-випробувачем. І так аж до 1968-го, коли закінчив українське відділення філоло-гічного факультету Одеського університету ім. І.І. Мечникова, навчаючись вечорами.

Брав активну участь у культурницькому русі шістдесятників. Разом з Олексою Різниковим, Олегом Олійниковим, Галиною Могильницькою збира-ли книжки для українців Кубані (акцію зорганізував Святослав Караванський), ходили-колядували на новорічні свята, співали в Українській самодіяльній хоровій капелі.

Володимир Барсуківський та Олекса Різників виготовляли фотокопії праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», поширювали «Український вісник», статті Валентина Мороза, Святослава Караван-ського (зокрема, його позов до міністра освіти Ю.М. Даденкова), В’ячеслава Чорновола, національно наснажені вірші Василя Симоненка, Миколи Холодного, Миколи Вінграновського, Ігоря Калинця, Василя Стуса, Ліни Костенко, Івана Драча та інших.

Закінчивши університет, Володимир Барсуківський працював учителем української мови, відповідальним секретарем обласної організації Товариства охорони природи, звідки його звільнили, дізнавшись про судимість. Майже рік був без-робітним. Нарешті 1975-го став літпрацівником багатотиражної газети «Радянська швея» Одеського виробничого об’єднання ім. Воровського, де працював до 1992-го. Згодом став кореспондентом газети «Одеський дачник».

Брав участь у роботі Товариства української мови, «Просвіти», Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, Народного руху України.

23 листопада 1992 року реабілітований військовою прокуратурою ОдВО.

Володимир Федорович був надзвичайно працьовитим, дуже скромним і добрим. А ще мав чудовий голос. Жодне святкове застілля не проходило без наших співів.

Уже не поспіваємо...

Царство небесне...

Ярослава РІЗНИКОВА.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net