Екологічна бомба для Одещини

Удар по пернатих і тваринах

На території Одеської області розташовані два національні природні парки та два регіональні ландшафтні парки, один біосферний заповідник, низка заказників та пам’яток природи. Всі вони потерпають через воєнні дії.

На територію Нижньодністровського національного природоохоронного парку неодноразово падали ракети, зазначила начальниця відділу екоосвіти цього парку Юлія Тернова. Через це вигоріла велика територія плавнів, які є місцем гніздування та життя десятків видів.

Нижньодністровський НПП має не лише регіональне значення для збереження біорізноманіття. Дві його ділянки — «Межиріччя Дністра-Турунчука» і «Північна частина Дністровського лиману» — оберігаються відповідно до Рамсарської конвенції як водно-болотні угіддя міжнародного значення. Це офі-ційний «пологовий будинок»

для сотень видів птахів, єдине місце на планеті, де вони створюють пари та дають життя новим пернатим. Тут величезні ресурси для відтворення біологічного різноманіття, які росія випалює, обстрілює, знищує.

Цією територією пролягає один із трьох основних мігра-ційних коридорів птахів в Україні — Азово-Чорноморський. Через комплекс причин, коментує експертка Ганна Кузьо, птахи втрачають домівку, переживають стрес і гинуть — вони тікають від вибухів небезпечними шляхами, наражаючись на будівлі, електромережі.

У Нижньодністровському нацпарку додають: під час сезонних міграцій птахи можуть потрапити під обстріли, не знайти умов для відпочинку, змінити маршрут. Це може призвести до їх виснаження та загибелі, бо ці маршрути формувалися століттями. Таких інтенсивних бо-йових дій вони не знали за всю історію існування цих територій.

Навесні були інтенсивні обстріли Тузлівських лиманів. По них випустили щонайменше 200 ракет. У той час там були птахи, які мігрували з Африки, і цими обстрілами їх розігнали, бо птахи і вибухи — це несумісні речі. Чи зможуть вони тепер долетіти, чи вистачить їм сил — ніхто не знає. Через ті ж таки обстріли кулики не сформували колону, не дали потомства, яке могли дати, зауважують у нацпарку.

Поки що системної інформації про всі негативні наслідки для пташиного світу нема. Однак є страшна цифра щодо одного з найвідоміших тут видів — червонокнижних коровайок із сімейства ібісових.

Екологи просто кричать: птах, який є символом парку, може зникнути назавжди на цих теренах. У 1970-х тут їх налічували 1500 пар. Саме тоді коровайки почали зникати. На початку 2000-х їх фіксували до 50 пар, а в нинішній воєнний рік — не більше 20.

«Це події не місцевого значення, вони матимуть відчутні наслідки для Європи та світу на десятиліття, бо ми пов’язані маршрутами птахів з усією планетою», — каже Юлія Тернова.

Ніхто не знає, скільки тварин загинуло від воєнних дій у тому числі червонокнижних. У червні відомі ветеринари Леонід і Валентина Стоянови на Instagram-сторінці Vet Crew розповіли, що через російську агресію загинула лісова кішка-мама та ледве не загинули троє кошенят. «Після чергового бомбардування жителі навколишніх сіл знайшли гніздо з кошенятами, а поруч — мертву маму. На перший погляд здається, що це звичайні домашні кошенята, але це не так. Це — середньоєвропейський лісовий кіт (лат. Felis silvestris silvestris), дуже потаємна тварина, яка фактично не наближається до поселень й уникає всіх можливих контактів з людиною. І, на жаль, ця унікальна тварина вважається практично зниклою. В Україні їх налічується близько 300 особин», — розповіли зоозахисники.

Море плаче за мертвими дельфінами

Не менш страшні наслідки переживає національний парк «Тузлівські лимани» —унікальний ланцюг із 13 лиманів у межиріччі Дунаю та Дністра. Тут зібране все різноманіття флори та фауни Причорномор’я: у парку можна побачити майже 300 видів птахів, у місцевих водоймах водиться близько 60 видів риб, 37 видами представлений тваринний світ.

Роками працівники нацпарку намагалися створювати умови для того, щоб у прилеглій акваторії Чорного моря — а це 42 кілометри — вільно та спокійно жили одні з найрозумніших представників фауни — дельфіни. Через війну, яку розв’язала росія, море плаче мертвими дельфінами: влітку майже щодня на березі знаходили їх мертві тіла. Причому не лише на території Одещини, а й на узбережжях Туреччини, Болгарії, Румунії.

Начальник наукового відділу НПП «Тузлівські лимани», доктор біологічних наук Іван Русєв, який щодня інформує про еко-злочини проти природи України, стверджує: наразі загинуло щонайменше 50000 дельфінів. Така цифра виходить з розрахунку експертів, що лише 5% море чи океан викидає на берег. Якщо знайшли 2500 тіл цих морських істот, то вода поховала десь 50000 дельфінів. Це трагедія.

Основні причини загибелі, зазначає науковець, — активні бойові дії, особливо у липні, коли велися бої навколо острова Зміїний із залученням підводних і надводних суден, сонари яких дезорієнтують дельфінів. І, звісно ж, дуже небезпечними для них є міни.

Спокою нема ні у воді, ні на землі, ні в повітрі

Громадська організація «Зелений лист» фіксує всі випадки екологічних злочинів, які зачіпають Одещину. Серед основних активісти називають забруднення довкілля внаслідок вибухів, пошкоджень об’єктів інфраструктури та, відповідно, потрап-ляння токсичних речовин, зокрема, нафтопродуктів, у повітря, воду та ґрунт. Так і нищаться екосистеми природно-заповідних територій, зокрема й міжнародного значення.

Один із найгірших наслідків, якщо тут може бути якийсь антирейтинг, — вплив на воду. Територією Одещини протікають дві великі ріки — Дунай і Дністер. Обидві цього року страждали від зневоднення. Експерти кажуть, тут є цілий комплекс причин. Війна їх тільки посилила. Замість того, щоб думати, як вирішити наявні екологічні проблеми, ми зіткнулися з новими.

У Національному природному парку «Тузлівські лимани» практично висохли унікальні дрібні внутрішні озера, названі на честь академіка Ювеналія Зайцева. Причиною висихання, за словами Івана Русєва, стало те, що в озера та лимани через блокування росіянами Чорного моря майже не надходить вода ззовні. Як і нема в лимани стоку прісної води малими річками.

Російські військові замінували частину акваторії Чорного моря, порушуючи положення конвенції про його захист від забруднення, яку ратифікували ще у 1993 році. Гинуть не лише дельфіни, а й десятки інших видів морських істот, отруюються води. Поки що провести системний підрахунок збитків неможливо, оскільки це й небезпечно. Міни, які дрейфують, постійні обстріли унеможливлюють роботу науковців і природоозахисників.

Директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін в інтерв’ю «Сус-пільному» розповів, що всі кошти, які планували у 2022 році витратити на проблеми, пов’язані із забрудненням токсичними та біогенними речовинами, а також із біорізноманіттям Чорного моря, витратили на захист України, переказавши їх на ЗСУ. Це теж наслідок воєнних дій: ми не можемо оперативно вирішувати проблеми, що вже існують, а до них додаються нові.

Саме з акваторії Чорного моря ворог випускає по Україні багато ракет, частину з яких збиває наша ППО, або вони просто падають у воду, не розірвавшись. Це біда, яку вирішуватимемо десятиліттями. Є випадки витоку отруйних нафтопродуктів, продуктів горіння у море, наприклад, під час ситуації, коли «російський військовий корабель» пішов за всім відомим напрямком. У квітні на поверхні моря науковці виявили пляму з нафтопродуктів більш як на 1000 квадратних кілометрах.

Страждає від воєнних дій і повітря. Будь-яка ракета несе не лише смерть, вона містить пальне, вибухівку та детонатор. Навіть у випадку її знищення відбувається забруднення атмосфери небезпечними сполуками цих компонентів…

Спалювання або утилізація підривом баліститу — твердого ракетного палива на основі нітрату целюлози та нітроефірних розчинників, що часто за-стосовується у ракетних двигунах військового призначення, супроводжується утворенням низки токсичних компонентів (залежно від виду палива у конкретній ракеті), повідомив 20 жовтня на брифінгу заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов: СО — до 416,2 г/кг; С — до 86,4 г/кг; Pb — до 6,7 г/кг; PbO — до 1,8 г/кг; NО — до 161,6 г/кг; NО2 — до 2,9 г/кг; СН4 — до 55,0 мг/кг; NН3 — до 0,3 г/кг; НNО2 — до 0,4 г/кг; НСN — до 5,2 г/кг.

До цієї суміші додається суміш продуктів підриву ініціюючих вибухових речовин (які застосовуються для підриву основної вибухової речовини у ракеті) та самої вибухової речовини бойової частини ракети. Токсичними є і продукти горіння електроніки, якою обладнані ракети.

У реальних умовах продукти вибуху ракети та її палива можуть взаємодіяти між собою, з ґрунтовими водами, з вологою у повітрі та киснем. Тому кінцевий хімічний склад буде завжди різним, залежно від умов, у яких стався вибух. Типовими речовинами, які використовуються для детонації, є різні сполуки свинцю. Як сам свинець, так і його сполуки (як-от PbO, PbO2) — токсичні для організму людини, живих істот, й належать до високонебезпечних. Потрапляючи в організм, свинець осідає в таких органах, як мозок, нирки, печінка та кістки. Це негативно позначатиметься навіть на ненароджених дітях.

Спеціалісти громадської організації «Екодія» пояснюють, що для деяких боєприпасів можуть використовуватися дуже токсичні хімічні сполуки, як-от білий фосфор, який при горінні виділяє газ, що призводить до опіків тіла людини й отруює ґрунти та воду. Фосфор практично не розчиняється й може десятиліттями зберігатися в солоній морській воді за умов дефіциту кисню.

Найінтенсивніше ворог обстрілює саме курортні території. Затока, Сергіївка, Білгород-Дністровський, Лузанівка, Фонтанка — всі вони мають на своєму тілі вирви від ракет та снарядів, які лікувати доведеться десятиліттями.

Одеське узбережжя, що гостинно приймало у себе гостей, зокрема і з росії, сьогодні потерпає від екологічних наслідків війни, яку та розв’язала. Точні цифри збитків будуть підраховані після нашої перемоги, але одне відомо вже сьогодні: наслідки отруєння агресором води, повітря та ґрунту, знищення біорізноманіття відчуватимуть багато поколінь у різних куточках планети.