«Традиція», одначе...

Кремлівська ОЗГ почало війну з Україною без ідеології. Однак посилати на забій сотні тисяч людей за поняттями, які змінюються залежно від ходу бойових дій, не можливо. Тим більше, що значна частина рядових ро-сійських «патріотів» і «добровольців» не може не те що осмислити, а й без запинки вимовити слова «денацифікація» і «демілітаризація». Одне слово, на думку фахівців луб’янки, настав час приведення патріотичного марення в систему.

З цією метою в московському державному університеті, у вищій школі економіки та інших престижних закладах ворожої країни спішно організовують факультети пропаганди, фінансують «культурні» заходи в рамках державного замовлення, залучаючи академіків, вірнопідданих артистів, художників, прозаїків і поетів.

Одним із таких зборищ є поетичний фестиваль «Традиція», який цими днями відбувся у підмосковному музеї-заповіднику Пушкіна — садибі Захарово. За лаштунками нібито «сімейного пікніка на природі» уже всьоме збираються праворадикальні діячі, які звинувачують кремлівську адміністрацію й особисто володимира путіна в недостатньо жорстокому веденні воєн, а тепер і «спецоперації» в Україні.

Вибух на узбіччі

Серед відморозків на пікніку миготять фігури, які претендують на створення загальноро-сійської, а то й всесвітньої ідеології. Зокрема, олександр гелійович дугін, євразієць, колишній фашист, автор концепції консервативної революції, правіше за яку лише розстрільна стінка, тотальний терор. «Пат-ріоти» називають цю людину мозком путіна. Путін начебто погоджувався з таким визначенням, але успіхи на терені масових убивств подіяли на президента росії, як успіхи колективізації на Сталіна. Двоголовому орлу зайвий мозок не потрібен. І велика ймовірність, що господар кремля повелів з дугіним розібратися. Грубо кажучи — прибрати.

Але луб’янські кати втратили колишню кваліфікацію, намічена жертва вижила — в автомобілі підірвали не батька-людожера, а його дочку, таку ж людожерку, тільки на калібр меншу. Як то кажуть, помилочка сталася. Треба було йти в кремль, каятися, обіцяти, що наступного разу підірвуть кого слід. Утім, за поняттями, по-дібних помилок в ОЗГ не пробачають. Із плечей повинні були полетіти якщо не голови, то генеральські погони. І на луб’янці знайшли вихід у вигляді «українського сліду».

Десь вісім років тому на місці вибуху знайшли б «візитку Яроша» — і кінці у воду: помилилася не луб’янка, а «Правий сектор». Тепер же включили фантазію, віднайшли заслану в москву українку Наталію Вовк, яка, мовляв, стежила за дугіними, під час фестивалю заклала вибуховий пристрій під місце водія і моментально втекла через естонський кордон в НАТО. Російські бійці невидимого фронту «розкрили» цей злочин за два дні, на весь світ розтрубили про акт терору і вимагають від естонського уряду екстрадиції Наталії Вовк, хоча та випарувалася без сліду.

Не варто й гадати, чому історія в дусі голлівудських серіалів припала до душі кремлю. Саме зараз у Європі й за океаном триває гостра дискусія, чи слід ви-знавати на законодавчому рівні росію державою-спонсором тероризму. Парламенти балтійських країн уже ухвалили рішення щодо цього, а в Сполучених Штатах Америки, незважаючи на опір Білого Дому і Державного департаменту, Конгрес має намір скоро визначитися. Тож на одній шальці терезів виявилися зруйновані російськими терористами українські міста і десятки тисяч убитих людей, а на іншій — Наталія Вовк, яка нібито підірвала дар’ю дугіну.

«Візитка «Азова»

Місце «Правого сектора» і «візитки Яроша» у московських легендах тепер займає полк «Азов» — героїчний підрозділ Збройних сил України. Упродовж кількох років цю регулярну частину ЗСУ стараннями кремлівської пропаганди наполегливо представляли західному обивателеві як символ міфічного «нацизму» і «тероризму». У цьому сенсі кілька років тому навіть домоглися резолюцій Палати представників Конгресу США та низки європейських парламентів. Коли ж законодавці і громадська думка країн-союзників почали розбиратися, чим є «Азов» насправді, кремлеві знадобився психоло-гічний допінг.

Виставою номер один, зрозуміло, повинен стати «суд над нацистами», організований найманцями у Донецьку. З кліткою з арматури для ошуканих солдатів «Азова». З «незалежними спостерігачами» за пародією на суд із КНДР, Нікарагуа та таких же «демократичних» країн. Виставою номер два буде, мабуть, звіт сателітів росії про обстріл колонії ув’язнених в Оленівці з висновком, що бранців, захоплених у Маріуполі, вбили самі ж українці. І вишенькою на торті — розкритий за два дні акт міжнародного тероризму за участі Наталії Вовк. Її засоби масової пропаганди росії вже подають як агентку «Азова», заслану в москву, щоб підірвати дугіних.

Найшкідливіше в даний момент для української сторони — опускатися до спростування московських легенд і пояснювати світу, що з нормальної країни, якою є Україна, правих радикалів, хоч би вони були мозком путіна чи його дупою, не видно у мікроскоп. Розмовляти з такою публікою треба винятково на полі бою.

З Днем Незалежності, дорогі читачі! Ми переможемо! Слава Україні!

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.