Переглядів: 1248

Мова — наша зброя

Одеська, Миколаївська та Херсонська області тепер мають свого представника Уповноваженого із захисту державної мови в Україні: нещодавно мовний омбудсмен Тарас Кремінь представив у цій ролі Ярославу Вітко-Присяжнюк, депутатку Одеської районної ради, філологиню за освітою, ініціаторку проєкту з популяризації українського слова «Одеса україномовна».

Під час зустрічі з начальником Одеської обласної військової адміністрації Максимом Марченком та головою Одеської обласної ради Григорієм Діденком Тарас Кремінь нагадав про новий етап імплементації мовного закону, який розпочався із 16 липня і передбачає використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм, і наголосив на важливості дотримання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в умовах воєнного стану.

«Сьогодні кожен свідомий громадянин відчуває, що мова — це основа нашої національної ідентичності й національної безпеки, а мовний фронт — один із ключових у цій війні. В Одесі — південному форпості, який мужньо тримає оборону наших морських кордонів, відчутно змінилося розуміння важливості дотримання мовного закону», — зауважив мовний омбудсмен. За його словами, станом на 2 серпня на адресу секретаріату Уповноваженого надійшло лише 49 звернень щодо порушення вимог мовного закону в Одеській області, на відміну від минулого року, коли таких повідомлень було 157 (4% від загальної кількості).

Української мови помітно додалося у публічному просторі. Сус-пільна думка також суттєво змінилася на користь української: як свідчить соціологія, переважна більшість громадян підтримує основні положення закону про мову. Важливими віхами на шляху відродження української мови стали прийняття закону «Про освіту» (2017), визнання неконституційним так званого мовного закону Ківалова-Колесніченка (2018), набуття чинності закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019) та підтвердження його конституційності Конституційним Судом України (2021).

А ще ж зовсім недавно на півдні та сході Україні органи місцевого самоврядування активно підтримували русифікаторські мовні практики, що формувалися тут десятки й навіть сотні років. На виконання прийнятого з істотними порушеннями Верховною Радою закону «Про засади державної мовної політики» у серпні-вересні 2012-го російська мова отримала статус регіональної в Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Одеській та Запорізькій областях.

Одеська міськрада своїм рішенням «Про реалізацію положень Закону України «Про засади державної мовної політики» в місті Одесі» також затвердила російську мову регіональною й дозволила її використання в діловодстві, офіційних документах, у школах і вишах, у рекламі тощо. За рік до того — у 2011-у — була схвалена «Програма збереження та розвитку російської мови в Одесі на 2011—2015».

Під тиском міської влади школи вносили зміни до своїх статутів, що переводило їх у розряд двомовних. У результаті з’явилися 33 російських класи у раніше суто україномовних освітніх осередках. Єдиним винятком з-поміж 125 одеських загальноосвітніх закладів тоді стала гімназія №7, яка із 1989-го, за ініціативою батьків, поступово переходила на українську мову викладання. Це у мільйонному місті, де на той час було лише дві українські школи.

Чітку кореляцію мовної ситуації з політикою центру та місцевої влади можна простежити за статистичними даними по Одесі: якщо у 2010 році співвідношення між охочими навчати дітей українською та російською становило, відповідно, 61,5% і 38,5%, то у 2012-у ці частки приблизно вирівнялися: 48% — за російську, 52 % — за українську, а в 2013-у вже 53% першачків пішли у класи з російською мовою навчання і тільки 47% — з українською.

Ситуація активно почала мінятися із 2014-го — року анексії Криму і збройного вторгнення рф на схід України. В Одесі тоді росій-ську мову для навчання своїх дітей вибрали 51% батьків, українську — 49%, у 2015-у, відповідно, — 44% і 56%, у 2017-у — вже 41% і 59%. У наступному ж — 2018-у — шквал емоцій викликало повідомлення Олени Буйневич, директорки департаменту освіти і науки Одеської міськради, про те, що батьки понад 9,4 тисячі дітей (83% від загальної кількості першокласників) виявили бажання, щоб їхні діти здобували освіту в класах з українською мовою навчання.

22 червня нинішнього року директор департаменту освіти і науки Одеської обласної військової адміністрації Олександр Лончак у коментарі «Суспільному» зауважив, що з 1 серпня на Одещині взагалі більше не викладатимуть російську мову та літературу: «В області нема російської мови як предмета. Таке рішення прийняли заклади освіти при формуванні навчальної програми на 2022—2023 роки. Чекаємо рішення мера Одеси Труханова у серпні. Нам пропонували залишити російську мову та літературу як факультатив, але ми відмовили. Департамент виступає за повну її заборону в усіх міських закладах освіти».

Незважаючи на такі зміни у сфері освіти, працювати є над чим, вважає Ярослава Вітко-Присяжнюк, новопризначена представниця Уповноваженого із захисту державної мови на півдні України (Херсонщина, Миколаївщина та Одещина).

Вона зазначила, що з огляду на високий рівень зросійщення Півдня України та значну кількість тимчасово переміщених осіб, нагальним є прийняття цільових регіональних програм, які передбачали б комплекс заходів з підтримки державної мови. На часі подальша робота з молоддю, розширення мережі безкоштовних мовних курсів та розмовних клубів, стимулювання дотримання вимог мовного закону з боку посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної й комунальної форм власності.

«Після 16 липня, відповідно до змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, — наголосив Тарас Кремінь, — у нас є можливість накладати штраф на порушників мовного закону. Але ми всі розуміємо, що штраф — це не про гроші. Штраф — це репутаційні втрати. Тому закликаю до суворого дотримання мовного законодавства. Пам’ятаймо, що всі, хто сьогодні порушує мовний закон, продовжуючи спілкуватися недержавною мовою, грають на руку ворогові».

Ярослава РІЗНИКОВА.
НА СВІТЛИНІ: Ярослава Вітко-Присяжнюк і Тарас Кремінь
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua