№ 55-56 (22378-22379) четвер-субота 21-23 липня 2022 року
Хочеш війни — готуйся до миру
Війська агресора і наші війська впродовж трьох останніх діб істотно не просуваються на жодному із головних напрямків. Але це стосується тільки наземних операцій. Ракетні обстріли українських міст у цей же період стали ще інтенсивнішими й руйнівнішими. Збройні сили України відповідають знищенням складів боєприпасів і командних пунктів ворога на окупованих територіях. Якщо на воєнні дії дивитися з космосу і покладатися на оцінки експертів, то у цих діях у середині липня виникла пауза.
Кадри безпеки і правопорядку
Є різні думки, чим зумовлена пауза у наземних операціях, кому вона вигідна, а також коли закінчиться. Зрозуміло, однак, що йдеться тепер не про зміну «фаз війни», а про процеси, які зачіпають воюючі держави загалом. У росії, наприклад, проведена під шумок мобілізація економіки, добре відома з періоду «холодної війни», коли закон дозволяв макаронній фабриці за командою з москви протягом доби переходити до виробництва артилерійського пороху.
З вірою у нашу перемогу
19 липня могло б бути гарне свято, адже «Чорноморським новинам» сповнилося 105 років. Найстаріша газета в Україні, яка, попри всі перепони і труднощі, приходила й продовжує приходити до своїх читачів у друкованому вигляді.
Поважна ювілейна дата. Тож і свято мало б бути поважним. Але всі плани перекреслив триклятий ворог, який присунув на нашу землю сіяти страх і смерть. От і цієї ночі біснувався, сипав на голови українців, зокрема й на наш край, ракети, випалюючи житла людей, школи, університети, лікарні, будинки культури…
Про те, що москва і вся рассєюшка не є нам ні братами, ні навіть друзями, «Чорноморські новини» писали ще на зорі Незалежності України й упродовж усіх років нашої відновленої державності. Гортаючи підшивки «Чорноморки» за останні три десятиліття, кожен охочий може пересвідчитися, що наша газета системно, аргументовано, послідовно й наполегливо наголошувала на тому, що нам треба вирватися із пут московської облуди, з її політичних, економічних і духовних тенет і розвивати стосунки з цивілізованим світом — європейською та євроатлантичною спільнотами. На жаль, на Одещині донедавна переважали ті, хто був протилежної думки. От і дочекалися «братського» захисту.
Александер КВАСНЄВСЬКИЙ: «То хто сьогодні повірить путіну?..»
Захід демонструє справжню єдність і солідарність з Україною в умовах війни з росією, попри побоювання, що так не станеться. Україна може вступити до ЄС у перспективі років, а не десятиліть, натомість її членство в НАТО стає реальним після вступу до Альянсу Фінляндії та Швеції.
Війна росії проти України може бути тривалою, а засудження путіна та його оточення за злочини в Україні, найімовірніше, буде заочним. Такими думками в інтерв’ю власному кореспондентові «Укрінформу» (www.ukrinform.ua) поділився експрезидент Польщі (1995—2005) Александер Кваснєвський.
І знов у прицілі – мирний люд
Ніч на 19 липня ще довго відлунюватиме у головах жителів Дачного й навколишніх населених пунктів серією вибухів, спричинених потужним ракетним обстрілом цього мирного села.
Як повідомляє Одеська обласна прокуратура, за процесуального керівництва якої розпочате кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, агресор, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права, здійснив ракетний обстріл об’єктів цивільної інфраструктури.
Пам’ятний прорив до Одеси
Рівно 30 років тому, 21 липня 1992-го, день у день, сталася ця екстраординарна подія, яка, без сумніву, окремою сторінкою вписана в історію Військово-Морських сил України.
Кораблі, так само, як люди, мусять бодай раз у житті здійснити щось незвичайне, щось, що виходить за межі їхнього призначення. Бува, що це залишається надовго в історії. Але музейна доля не для них. Для них не важливо, довгим чи коротким буде їхнє життя, але важливо, щоби їх пам’ятали.
Хліб, сир і галушки
Під час візиту на Полтавщину, що відбувся у рамках престуру, організованого Харківським пресклубом (перші враження від поїздки читайте у номері за 30 червня — 2 липня), ми не могли не відвідати Полтавський державний аграрний університет. Адже Полтавщина — аграрний регіон з родючими чорноземами, працьовитими людьми, і це дозволяє їй посідати перші позиції у сільськогосподарському секторі нашої країни.
На жаль, у нинішніх реаліях Полтавщина перетворилася на прифронтову зону. За офіційними даними, тут знайшли прихисток 174 тисячі переселенців і скрізь, де тільки можливо, створені волонтерські центри.
Ліонська барва Тетяни Міхової
З відомою акварелісткою і педагогом, доценткою кафедри архітектурної графіки Одеської державної будівельної академії (ОДАБА) Тетяною Міховою ми познайомилися кілька років тому під час однієї з виставок, організованої в стінах Одеської національної наукової бібліотеки (тоді мене зацікавили її високотехнічні й емоційні акварелі), і від короткого спілкування з нею у моїй свідомості залишився образ відкритої, світлої і креативної людини.
Уже майже два роки Тетяна проживає із сім’єю у Франції. Наші цьогорічні контакти теж відбулися на професійному ґрунті, цього разу — мистецтвознавчому, пов’язаному з моїм вивченням творчої спадщини колишнього одесита, скульптора-коваля Михайла Задунайського, який жив і творив у Ліоні — місті, де так само волею долі нині опинилася і моя співрозмовниця.
Тетяна люб’язно погодилася дати інтерв’ю онлайн, яке розпочалося з короткого екскурсу в біографію моєї візаві.
Оперний часів війни: продовження театрального сезону-2022
Іноді здається, що цей найважчий театральний сезон вимагає від людей мистецтва надзусиль. Особливі правила безпеки глядачів, нові умови підготовки до вистав, подолання особистого психологічного стресу — все це заради продовження української театральної спадщини й написання нової історії театру незалежної України часів війни.
Особисто мені здається, що Одеський оперний одним з перших театрів продовжив спілкування зі своїм глядачем із самого початку війни. Так, продовжив майже миттєво за допомогою соцмереж, і жодного дня не покинув, не мовчав, підтримував! Це дуже важлива річ, яка потребує мужності, людяності душі та високої соціальної відповідальності.
У Бориса Нечерди
11 липня на Другому християнському цвинтарі друзі й шанувальники видатного поета, лауреата Шевченківської премії Бориса Нечерди поклали квіти на його могилу. Данину пам’яті славному землякові віддали, зокрема, Анатолій Глущак, Оксана Шупта-В’язовська, Віталій Бошков, автор цих рядків і делегація письменників із Чорноморська, яка зробила добру справу — подбала про впорядкування могили. Присутні згадали нелегке життя покійного, його тернистий шлях до слави...
Вірш, який пропоную нижче, — це спогад про відвідання могили поета в недалекому минулому.
Фрейлики і суха кладка
Значною і знаковою подією для Кодимщини стало внесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України клезмерської музики. Це визнане, тепер уже на національному рівні, культурне надбання краю віками плекалося поколіннями тутешніх музикантів.
Коріння жанру – у музиці євреїв, які здавна населяли містечко. Згодом клезмерська духова музика стала сплетінням кількох культур. Вона супроводжувала всі традиційні народні події: свята, весілля, обрядові дійства. Серед людей ці твори іменувалися фрейликами. Веселі мотиви цього жанру у наш час голосно зазвучали на концертах та фестивалях не лише Кодимщини, а й далеко за межами України. Їх популяризатором на закордонних майданчиках став музичний колектив Кодимського будинку культури у складі братів Барановських, які брали участь у різноманітних міжнародних імпрезах.
Гімнастика для дітей і фітнес для дорослих
У червні в Бородінській громаді для дітей розпочалися заняття з гімнастики та акробатики. Юних спортсменів тренує переселенка Лідія Чевичалова, кандидатка в майстри спорту з повітряної гімнастики, повідомляє Регіональний офіс «U-LEAD з Європою» в Одеській області.
— Це була ініціатива Івана Кюссе, бородінського селищного голови. Він дізнався, що в громаду приїхала родина переселенців, де дружина є тренеркою з гімнастики, й одразу ви-рішив запропонувати їй роботу. Причому наполягав, щоб заняття розпочати вже з 1 червня. У сільській місцевості дуже складно знайти фахівця такого рівня у спортивній, хореографічній або вокальній сферах, тому гріх було не скористатися таким шансом. Для занять облаштували спортивний зал. Тренерка підбирає програму відповідно до наявних засобів та снарядів. Проводяться вправи і на свіжому повітрі, у парку, — розповіла Лілія Сорокіна, начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Бородінської селищної ради.
Екологічна потуга грибкового царства
Науковці з Товариства захисту підземних мереж (SPUN) розпочали проєкт із картографування та збереження підземних грибкових систем планети, щоб боротися зі зміною клімату. Гриби можуть уповільнити швидкість повернення вуглецю з лісових ґрунтів в атмосферу, допомагаючи лісам довше утримувати СО2 у деревах і в землі, повідомляє портал «Екополітика» з посиланням на The European Sting.
Як зазначають учені з Бостонського університету (США), гриби відіграють вирішальну роль у допомозі лісам поглинати вуглець і боротися з потенційними наслідками зміни клімату.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206