№ 41-42 (22364-22365) четвер-субота 2-4 червня 2022 року

Про нові альянси британських геополітичних архітекторів

Якщо вірити інформації італійської щоденної газети Corriere della Sera, отриманій її кореспондентом під час Давоського форуму, Велика Британія докладає інтенсивних зусиль до створення нового європейського альянсу, куди могли б увійти Польща, Естонія, Латвія, Литва, Україна, у перспективі — Туреччина. Новий альянс, за оцінкою італійської газети, має стати системою політичних, економічних і військових відносин країн, котрих не задовольняють як надмірний контроль із боку Брюсселя, так і нерішучість Берліна у протидії агресивності москви.

У цьому нема нічого неймовірного, якщо згадати історію процесу, що позначається трохи призабутим терміном «європейська інтеграція». Нема в цьому й того, що примусило б серйозно сприймати оцінку кремля, згідно з якою Велика Британія намагається створити «міжсобойчик», спрямований на руйнування ЄС.

Наше інформаційне поле перегріте величезним обсягом інформації. На превеликий жаль, це використовують російські спецслужби. Розуміючи настрої та психологію людини, вони намагаються реалізувати свої інформаційно-психологічні операції (ІПСО). І дещо в них вдається. А технології російських спецслужб не змінюються з часів

Першої світової. Більшовики тоді розвалювали армію через своїх агентів-агітаторів та підбурювання суспільства. Те саме рашисти намагаються робити сьогодні.

Нехтуючи нормами міжнародного Морського права корабельні угруповання рф продовжують блокувати цивільне судноплавство в акваторіях Чорного та Азовського морів. Сьогодні це зона бойових дій.

Наразі в акваторії Чорного моря перебуває два носії крилатих ракет рф типу «Калібр» із сумарним залпом до 16 смертоносних зарядів. І в той же час рф цинічно оголошує про начебто безпечні маршрути у Чорному морі для цивільного судноплавства.

Дату вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року частина оглядачів-міжнародників вважає початком третьої світової війни. Дві такі війни у минулому столітті були війнами ресурсів. Точніше, ресурсів, які супротивникам вдалося мобілізувати для війни. У Першу світову йшлося, переважно, про кількість солдатів в окопах. У Другу — про сукупність людських і промислових потенціалів. Виходячи з цього, експерти намагаються передбачити розвиток подій і результат світової війни у ХХІ столітті.

Про готовність до жертв

Росія та її умовні союзники в рамках більшості прогнозів безумовно програють. Сукупні ресурси цивілізованих країн у рази, а може, і в десятки разів, перевершують сумарні можливості диктатур та автократій світу. Не кажучи вже про технологічну перевагу буквально в усіх секторах військово-промислового комплексу. Є, щоправда, в таких оцінках одна «закарлючка», розмов про яку уникають. Готовність до людських жертв.

Кількість осіб, змушених тікати від конфліктів, насильства, порушень прав людини та переслідувань, спричинених війною в Україні та іншими смертельними конфліктами, уперше в світі перевищила приголомшливий рубіж у 100 мільйонів.

Ця цифра має бути сигналом до активізації дій щодо сприяння миру та усунення всіх причин вимушеного переміщення, сказав верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. «Сто мільйонів — це кричуща цифра — однаковою мірою протверезна й тривожна. Це рекорд, який ніколи не слід було встановлювати. Це має слугувати тривожним дзвінком для розв’язання та запобігання руйнівним конфліктам, припинення переслідувань та усунення основних причин, які змушують невинних людей залишати свої домівки», — наголосив він.

«— Да зачем сразу после собрания проводить еще и синод, и собор? Да что за формулировки вы предлагаете?!

— Сядьте».

Якщо вірити очевидцям, саме у такій тональності відбувся діалог митрополита Онуфрія та проросійського олігарха Вадима Новинського, який був зело незадоволений проведеним собором, оголошеним порядком денним та результатом.

І вашим, і нашим

Суперечливі, дуже суперечливі почуття та оцінки викликав «три в одному» захід УПЦ Московського патріархату, який відбувся в п’ятницю у Феофанії, в Пантелеймонівському соборі. Спочатку він оголошувався як зібрання мирян та духовенства, а потім, несподівано для спостерігачів, завершився і синодом, і собором, що мало б значно підвищити вагу його рішень.

У Пірнівській сільській територіальній громаді Вишгородського району Київської області на площі близько трьох гектарів з’явиться перший центр тимчасового житла для переселенців «Паляниця Дім».

— Наша громада розуміє соціальну значущість і велику потребу в створенні тимчасового комфортного житла для українців, які втратили свої помешкання через війну. І ми вважаємо своїм обов’язком допомогти повернутися до нормального життя українським сім’ям. Упевнений, жителі громади охоче приймуть у своє коло нових людей і допоможуть їм адаптуватися, бо ж Київщина на власному досвіді знає, що таке війна.

Сьогодні всі сили ворога стягнуті навколо Сєверодонецька. Йдуть жорстокі бої і значна частина міської інфраструктури знищена. Нема ні газу, ні світла, ні зв’язку... Бракує води...

Це місто — дуже важливе для росіян. Адже від 2014 року Сєверодонецьк — адміністративний центр Луганської області.

Любашівчанку Ніну Райхерт війна змусила емігрувати в Чехію, на свою історичну батьківщину. Отримала статус біженки та право вільно працювати в країнах Євросоюзу.

Парадоксально, що її далекі предки ще у ХІХ столітті подалися з Європи в Україну, щоб обживати причорноморські степи. Тодішня влада виділила переселенцям землі неподалік Врадіївки, де далекого 1905-го працьовитий люд заснував Богемку. Не так давно богемські чехи відзначили 115-річчя свого села. Вони зберегли свою мову, віру, культуру, не втрачали тісних зв’язків з чеськими родичами. Щоправда, останнім часом більше половини українських чехів з Богемки повернулися до своєї етнічної домівки.

Асоціація аграріїв та промисловців півночі Одещини з гуманітарним штабом у Любашівці продовжує свою масштабну діяльність, спрямовану на підтримку ЗСУ, добровольчих батальйонів, територіальної оборони та постраждалих від війни мирних жителів. Загальна сума волонтерської допомоги вже сягнула 12 мільйонів гривень. Переважно це пожертвування землеробів, більшість з яких — члени Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), місцеві підприємці та успішні земляки.

З перших днів війни хлібороби півночі Одещини посилюють боєздатність наших воїнів, які стоять на передовій. Зокрема, для тактичних груп закупили вкрай необхідний автотранспорт на 2,3 млн грн. Додатково на рахунок ВАР було переказано 845 тис. грн на придбання техніки. Пожертви на цю добру справу надійшли від багатьох сільськогосподарських підприємств. Дехто з аграріїв особисто передав військовим власні позашляховики-пікапи та вантажівки. Майже пів мільйона гривень спрямовано на придбання засобів захисту та комунікаційного зв’язку, насамперед іноземного виробництва. Ще 800 тис. грн переказано безпосередньо на рахунок ЗСУ. Ті, хто ще зберіг тваринницьку галузь, забезпечують наших захисників м’ясом.

Дуже скоро — навіть швидше, ніж підказує наша уява — ми не зможемо читати книжки. Йдеться, звісно, про тих, котрі ще читають щось. Книжок не буде, бо їх не друкуватимуть. Що буде з видавництвами — важко передбачити. А книжки зникнуть. Себто вони залишаться у якихось сховищах, збережуться в бібліотечних фондах, архівах.

А спочатку щезне папір. Його вже сьогодні невистачає. Паперове виробництво в Україні не працює. Не відомо, як довго триватиме війна, але після неї буде не до паперу. Книжки — а їх писатимуть багато, і буде це, назагал, воєнна література, звичайно — матимуть попит, та їх, мабуть, вже треба буде шукати у віртуальному просторі, хоч, може, й не одразу. Але скільки часу книжки зберігатимуться там — ось питання. І чи не зменшиться число читачів тих електронних видань, якщо їх і нині небагато?..

Злочинний напад кремля на Україну викликав зовсім не ту реакцію, на яку чомусь сподівався ослаблий розумом «вождь» московії. Цю ординську акцію світ назвав «харакірі для рашки». Цивілізовані люди побачили у діях путлера і гітлера багато схожості. Визначили режим рашки як фашистський. Виникло одразу й слово — «рашисти».

Так званий захист російськомовних людей перетворився на суцільне їх знищення у Харкові, у Маріуполі, на Донбасі.

Україна була, є і буде

Хто сказав, що коли говорять гармати,
Муза повинна мовчати?!.
Вірю: наснажують нас — достеменно! —
Українського Слова знамена!
Хто сказав, що ми плачемо, готуємо тризну?!.
Ми — щасливі боронити Вітчизну!
«Защіщять» нас нікого ми не просили!
Наші втрати тільки потроять нам сили!

Україна зараз переживає складні часи, які увійдуть до підручників історії як героїчна боротьба нашого народу проти московської навали. Здається, що нині не на часі писати про ювілеї учених чи письменників. Але якщо про це промовчимо ми, то наш ворог і надалі називатиме їх «великими русскими учеными/писателями» тільки тому, що вони працювали в період панування російської чи радянської імперій.

До таких особистостей належить і талановитий український фізик Микола Дмитрович Пильчиков із надзвичайним талантом першопрохідника, в доробку якого десятки відкриттів та винаходів світового значення. Не дарма його образно називають українським Едісоном (Теслою).

Кажуть, незграбна, як качка. Або ж — дурна, як качка… Часто людям приписують такі якості цієї дивної птахи, яких та від природи ніколи не мала і не має. Качки — птахи надзвичайно кмітливі, проворні, акуратні, обережні й дивовижно витривалі, бо ж стійко переживають найсуворіші зими, перетинають моря та океани, всеїдні, відтак виживуть на будь-якій території і дадуть потомство, про яке турботливо подбають.

Щоправда, не слід плутати свійську птицю, яка живе на всьому готовому, а господар — раптом що — навіть собаку від неї віджене палкою, та її дику родичку, котра змушена дбати сама про себе.

Під час воєнного стану й аж до розмінування відвідувати ліси у дев’яти регіонах України суворо заборонено. Адже там небезпечно: нерозірвані снаряди, розтяжки, вибухові предмети. Будьте обачними, уважно дивіться під ноги та не підіймайте нічого з землі! А якщо побачили щось підозріле – не чіпайте, а негайно телефонуйте на «101».

А ще із настанням тепла щороку в лісах і на луках активізується така загроза, як іксодові кліщі, здатні переносити збудників небезпечних захворювань людини і тварин, зокрема кліщового енцефаліту, бореліозу (хвороба Лайма), а також хвороби Міямото. Збудники потрапляють в організм під час присмоктування кліща до тіла.

Ізмаїльське сільгосппідприємство «ВОЛ-НАТ», яке спеціалізується на вирощуванні волоського горіха, навіть попри воєнний стан, висадило 800 однорічних саджанців французького сорту Фернор, повідомляє Kurkul.com.

Як розповів керівник підприємства Андрій Гук, посадковий матеріал він замовив у свого постійного партнера — горіхової компанії Linard France. Саджанці вже вкоренилися. Плодоносити ж почнуть через шість років.

Через війну українці переживають значне психологічне навантаження. Багато людей втратили свої домівки, ще більше змушені залишати оселі у пошуках безпечнішого місця перебування. Відтак цей складний період позначається на житті кожного, особливо на дітях, адже їхня нервова система ще не сформована остаточно.

Наслідками можуть бути прояви нервових тиків, заїкання, депресії та різних тривожних станів. Тому батьки і близькі мають докласти всіх зусиль, аби мінімізувати негативний вплив на малечу психотравматичних факторів війни.