Заради пісні та справедливості

Дивіться, як за український гурт Kalush Orchestra (Олег Псюк — соліст, Ігор Діденчук — мультиінструменталіст, МС Килиммен, Джонні Дивний, бек-вокаліст) голосували глядачі по країнах у фіналі «Євробачення»:

• 12 балів: Італія, Франція, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Велика Британія, Данія, Німеччина, Австрія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Азербайджан, Болгарія, Молдова, Чехія, Грузія, Сан-Марино, Австралія, Бельгія, Кіпр, Нідерланди, Швеція, Ізраїль, Португалія, Норвегія, Фінляндія;

• 10 балів: Словенія, Хорватія, Чорногорія, Румунія, Швейцарія, Албанія, Вірменія, Греція;

• 8 балів: Північна Македонія, Мальта;

• 7 балів: Сербія.

Всього — 451 бал! Здається, таких цифр «Євробачення» ще не знало. І тут доведеться — бо нікуди не дінешся — ставити таке запитання: скільки у цьому результаті музики й скільки щирих людських емоцій?

Не беремося судити, бо коли чесно, то автор цього тексту — зі спільноти глядачів, а не професіоналів. Але ж хіба для професіоналів — виконавців, критиків, продюсерів — а не для нас, пересічних глядачів це все влаштовується? Тож довелося бачити й помірковану оцінку: якби не війна, Україна теж зайняла б високе міс-це — у першій п’ятірці, однак не перше.

На перший погляд, результати голосування професійних журі це й підтвердили:

• 12 балів: Польща, Литва, Латвія, Румунія, Молдова;

• 10 балів: Франція, Ісландія, Німеччина;

• 8 балів: Словенія, Португалія, Хорватія;

• 7 балів: Ізраїль, Кіпр, Албанія, Австралія;

• 6 балів: Вірменія, Азербайджан, Бельгія, Чорногорія, Грузія;

• 5 балів: Данія;

• 4 бали: Чехія;

• 3 бали: Швейцарія, Норвегія, Ірландія;

• 2 бали: Сан-Марино.

192 бали всього. Це четверте місце. І як до цього ставитися? Тарас Чорновіл цитує опального нині в росії журналіста і колись цілком типового «російського політика» Алєксандра Невзорова: «Просто мир объяснился Украине в любви. А россии и путину — в презрении и ненависти».

Тож ми заслужено перемогли. Шлях від четвертого місця до першого разом з Kalush Orchestra подолали всі українці, Україна — своєю мужністю, непоступливістю, готовністю покласти життя, але перемогти фашистську росію.

Політика: її нема — при тому,
що вона є

І все-таки про політику та «Євробачення-2022» треба сказати більше. А як інакше, коли до хору голосів приєдналося саме НАТО в особі заступника генерального секретаря Альянсу Мірчі Джоане: «Я хотів би привітати Україну з перемогою на конкурсі «Євробачення»… Ми стали свідками величезної громадської підтримки України по всій Європі та Австралії. Звичайно, і пісня була прекрасною, вона була прекрасною».

Дякуємо, звісно, пане Джоане, але якби ж до того НАТО надало Україні ще й план ПДЧ на саміті в червні, було б ще краще.

Втім, це тема для іншої розмови, а політика ледве не вдерлася у підбивання підсумків «Євробачення-2022». Йдеться про звернення лідера Kalush Orchestra, Олега Псюка — одразу, з переможної сцени — з нагадуванням про Маріуполь і героїчних бійців «Азова», із закликом до міжнародної підтримки заради їхнього порятунку.

Дехто тут же розцінив це як достатній привід для дисквалі-фікації переможця — в цьому вже ніхто не сумнівався — конкурсу.

Може, так би воно й було, якби не дві обставини.

1. Організатори не могли не враховувати настрою авдиторії. Мабуть, це було б останнє «Євробачення», якби український гурт позбавили перемоги. Тож і з’ясувалося, що правила конкурсу допускають двояку інтерпретацію: є заборонена «політика» і є дозволена «гуманітарна акція». Організатори обрали друге трактування.

2. Зазвичай подібні дисциплінарні розгляди бувають, коли скаргу подає хтось із ображених, розраховуючи у такий спосіб поліпшити свій результат. А хто у Турині подав би таку скаргу — Британія, Іспанія?.. Смішно й думати про таке у травні 2022 року, коли Kalush Orchestra заслужено переміг, а Україна сам на сам б’ється з імперією зла.

Тож тут, як люблять казати «ватники», без політики...

Проблеми:
а в чому вони «професіонали»?

Свідомо починаю підзаголовок словом «проблеми», а не «скандали». Коли останні — одні й ті  ж — повторюються щороку, їх уже не випадає називати «скандалами», бо це вже ближче до закономірності.

На що зазвичай заведено нарікати за наслідках чергового «Євробачення»? Найперше — сумнівне суддівство. На другому місці — можливі втручання в мережі з метою фальшування результатів голосування. У 2022-у не бракувало ні першого, ні другого.

«…Національне журі Грузії поставило найвищу оцінку — перше місце — Україні, що означає 12 балів. Про це свідчить нота-ріально завірений документ, на-дісланий організаторам «Євро-бачення». Суспільний мовник уточнює деталі з організаторами конкурсу і ще раз вітає Україну із заслуженою перемогою», — це заява грузинського мовника.

Керівниця програми Sabaha saxlamayaq Фаріда Расулова зробила у Facebook таку заяву: «Азербайджан віддав 12 балів Україні, а не Великій Британії. Жодних технічних неполадок з нашого боку не було. З цього питання ведеться розгляд, результати якого будуть представлені до уваги широкого загалу».

У результатах голосування професійних журі Азербайджан і Грузія — серед тих, хто дав Україні 6 балів. То як це? Хакери? Почекаємо звіту про розс-лідування.

Що цікаво, на підміну оцінок скаржаться і в українському професійному журі. Зокрема, Ірина Федишин заявила, що поставила Польщі 12 балів. Тоді як вийшов підсумковий, ганебний для українських «професіоналів» нуль нашим найщирішим польським друзям?

Така оцінка для польського виконавця — із найобурливіших моментів саме в професійному вимірі. Рівень Крістіана Охмана був серед найвищих на «Євробаченні-2022». І це належно оці-нили українські слухачі, віддавши Польщі найвищий бал. І в це число «12» була ще й вкладена щира вдячність братній Польщі за все те, що вона зробила для нас у ці невимовно тяжкі дні та тижні весни 2022 року. Це ще не пам’ять, це — щоденна даність... А тут — «професіонали» зі своїм нулем...

Як можна було так проколотися? Знову хакери? Треба таки з усією принциповістю дочекатися результатів розслідування, бо наразі українське «професійне» журі, радше, виглядає як «тенденційне» і замовчати таке не годиться.

Підсумок:
хай живе «Євробачення»!

Перемога України на «Євробаченні-2022» — це саме той випадок, коли переможців не судять. А ще — ми отримали яскраве, емоційно прекрасне підтвердження: проти раші воює вся Європа! Це засвідчено хоча б пропорцією між висновком професійних журі й голосуванням глядачів по країнах. Професіонали, нагадаю, все ж таки поставили наш гурт Kalush Orchestra на теж високе, але четверте місце (192 бали). І з величезним відривом від першого (283 бали). А люди цей розрив з легкістю подолали, зробили результат таким, яким він не міг не бути.

Накладки? Їх вистачало. Колись, після нашої Перемоги у війні, багато чого по-іншому буде у світі: система міжнародної безпеки, ООН, ЄС, ОБСЄ, НАТО... І «Євробачення» — давайте в це вірити — теж буде іншим, справедливішим, музичнішим, якщо хочете. Але воно збереже найкраще, що в ньому є — оце відчуття єднання націй заради пісні та справедливості.

…І наостанок. Автор не виправдовуватиметься, що він, мовляв, не шанувальник стилю реп і взагалі завжди та всюди віддає перевагу Моцарту з Бетховеном. Хоча це чиста правда. Але справа не в тім.

Перемога Kalush Orchestra на «Євробаченні-2022» — це як залп із РСЗВ, випущений по нацистській росії. Най він там побільше тупості в расистських головах рознесе на друзки!

Ігор ПЕТРИЧЕНКО.