№ 37-38 (22360-22361) четвер-субота 19-21 травня 2022 року

Переглядів: 445

Історію не прискорити і не повернути назад

Про те, що президент сусідньої країни хоче увійти в історію як збирач земель після «геополітичної катастрофи», не пише зараз тільки ледачий. Правда й те, що одним із завдань «збирання» є об’єднання «русского міра» в одну імперію. Але, підкреслюю, тільки одним із завдань, й аж ніяк не найголовнішим. Бо в тіні залишається надзавдання кремля — поворот російської та світової історії назад.

Місія нездійсненна

У цьому, до речі, основна відмінність ідей більшовиків, які захопили владу в Російській імперії під керівництвом Леніна-Троцького, від нинішньої кремлів-ської зграї. Ті за допомогою казки про пролетарський інтернаціоналізм хотіли історію підштовхнути вперед до світової революції. Ці ж за допомогою «русского міра» збираються повернути все назад. «Как при бабушке». Те й інше принципово нездійсненне. Те й інше обійшлося й обходиться людству великою кров’ю. Надзавдання, до слова, на відміну від реальних завдань, в умах режисерів живуть своїм життям, а на ціну, як завжди, ніхто не зважатиме. Ні тоді, коли землі збирали шляхом радянізації, ні тепер, коли це намагаються робити під гаслом «русского міра».

Переглядів: 579

Демонтуймо знак імперського поневолення!

Всюди, де в Україні нині ступила армія окупанта, бачимо криваві сліди його ненависті…

Ненависті, яка понад 300 років зашморгом наруги над нашою історичною пам’яттю, закріпаченням народу, голодоморами та розстрілами нашої еліти тримає покоління українців у полоні внутрішньої еміграції.

Переглядів: 449

Ідеологічні маркери сьогодення

Соціологічна група «Рейтинг» у рамках десятого загальнонаціонального опитування в умовах війни провела комплексне дослідження ідеологічних маркерів українського суспільства. Напередодні 9 травня респондентам поставили питання щодо радянського минулого, ролі та участі українського народу у Другій світовій війні, національно-визвольного руху, оцінки історичних постатей, ставлення до заборони символів і демонтажу пам’ятників. Окремо вивчалося питання національної приналежності, мови та ставлення до різноманітних етнічних груп.

Повномасштабна агресія росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі «спільною» радянською історією. Результати багаторічних спостережень в Україні та росії підтверджували рух громадської думки у протилежних напрямках щодо історичного минулого. Прикладом цього є показник ностальгії за розпадом СРСР: у росії за останні десять років він здебільшого зростав (з 2010-го — із 55% до 63%), в Україні, навпаки, знижувався (із 46% до 11% ). В результаті, на місце колись значущих та нав’язаних радянською пропагандою історичних постатей почали повертатися українські національні герої та символи. А відтак на кінець квітня 2022-го в Україні зафіксований найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР (11%). Не жалкує за ним абсолютна більшість — 87%.

Переглядів: 437

Нарешті оговтатися від московського дурману

Заява Священного Синоду Української православної церкви (Православної церкви України)

Дорогі брати і сестри, шановні співгромадяни!

Як і багато з вас, ми з сумом і розчаруванням довідалися про рішення та заяви, які від імені митрополії Московського патріархату в Україні були оприлюднені минулого тижня.

Переглядів: 431

Єдино правильний вибір

Релігійна громада села Визирка Одеського району вийшла із підпорядкування Української православної церкви (московський патріархат) і влилася в лоно Православної церкви України.

Митрополит Епіфаній видав указ, згідно з яким протоієрей Борис Нагорний є настоятелем ставропігійного приходу (релігійного товариства) Православної церкви України у с. Визирка.

Переглядів: 431

З Альмою на передовій

У перший тиждень війни біля зруйнованого рашистською артилерією будинку наші воїни підібрали покинуте цуценя американського шарпея.

Історія нового «бійця» 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади викликала величезний резонанс, нею цікавилися не тільки українські, а й закордонні медіа.

Переглядів: 430

В очікуванні визволення

45-річна Наталя Альохіна дивом вибралася з Херсона разом з донькою і сином та дісталася до Любашівки, де й оселилися. Однак в окупованому місті залишилися її чоловік, який працює водієм маршрутки, сестра-близнючка з дітьми та інша рідня.

Від дня приїзду, 11 квітня, жінка шукала бодай якусь роботу, бо ж на допомогу від держави внутрішнім переселенцям прожити, м’яко кажучи, важкувато. А хто шукає, той знаходить. Тож уже із 1 травня вправно шиє військову амуніцію нашим захисникам, підоспівши на підмогу майстриням-культпрацівницям Валентині Вовк, Наталі Ілющенко та Олені Шлоді.

Переглядів: 436

Зачарована Бучая

Художня дійсність Геннадія Щипківського

«Так само, як провідні феноменологи і герменевти ХХ століття (Е. Гусерль, М. Гайдеггер, Р. Інгарден, Г.Г. Гадамер, П. Рікер, М. Мамардашвілі) я трактую думку, мистецтво і, зокрема, поезію як єдиний спосіб повсякчасного людиноздійснення, без чого не можливе ані розумне «здобування хліба насущного», ані, тим паче, жодна міра його «достатності». Поезія (мистецтво, творчість, мислення, себто простір думки, совісті і свободи) — і є та «дійсність», якою ми насправді представлені у Всесвіті і яка нас, власне, тільки й обходить».

Ці міркування відомого критика і літературознавця Володимира Моренця прямо стосуються художньої «дійсності» Геннадія Щипківського, яка цілеспрямовано, серйозно і професійно почала формуватися десь із середини дев’яностих минулого століття, з поетичної збірки «Біль і спів душі моєї» (щось тут від Олександра Олеся), коли письменнику, ще тоді й не письменнику, а людині, яка палко хотіла ним стати, щойно перейшло за пів сотні.

Переглядів: 432

Будівничі українського війська

Наприкінці цього місяця (24 та 26 травня) сповниться 130 років від дня народження двох старшин Армії УНР — Дмитра Жупінаса та Юрія (Георгія) Бонч-Осмоловського. Обидва, тоді ще поручники, належать до будівничих українського війська на Одещині (кінець 1917-го — початок 1918-го).

Дмитро Васильович Жупінас народився 24 травня 1892 року в містечку Сміла Черкаського повіту Київської губернії (тепер — Черкащина), де це прізвище поширене і донині. Згідно із записом у посмертній статті, навчався у Білоцерківському сільськогосподарському училищі. За даними штабу Армії УНР, Першу світову закінчив поручником піхоти, служив у 12-у драгунському Стародубському полку. Мав поранення та нагороди за особисту хоробрість.

Переглядів: 441

Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ. «І доля прирекла: перемогти!»

З нової поетичної збірки «Поліття» (Одеса, «Астропринт», 2022)

* * *

Видалось поліття на хліба,
Ваговіють колоски нівроку.
Не підступиться до нас біда,
Як би не хотіла цього року.

Переглядів: 418

Заради пісні та справедливості

«Євробачення» — це не лише музика, це завжди емоція, тло сьогодення: обставин, уявлень, любові та ненависті. У 2022-у це проявилося особливо яскраво.

І музика, й емоції

Скільки б не говорили про «Євробачення», що музика поза політикою, але насправді це не так. Принаймні відтоді, відколи переможців конкурсу почали визначати шляхом телефонного голосування по країнах, а потім — ще й з підключенням національних професійних журі. Отут і проявилося те, що є і чого не приховаєш, бо надто очевидно воно позначається на голосуванні. Спочатку це була симпатія до одних (скажімо, до географічних сусідів) й упередження (тут приводів завжди вистачало) — щодо інших. Утім, на «Євробаченні-2022» в італійському Турині це все перейшло на іншій рівень: палке бажання допомогти, підтримати чим можеш Україну й відчутна ненависть до росії, яка розв’язала в Європі підлу й криваву війну. І перше, і друге, безперечно, вплинуло на бали.

Переглядів: 410

Блискучий результат наших дефлімпійців

Услід за блискучою перемогою в італійському Турині на «Євробаченні-2022» Україна здобула не менш славну (щоправда, не таку популярну у медіа-ресурсах) перемогу на XXIV літніх Дефлімпійських іграх у бразильському Кашіас-ду-Сул.

Наші дефлімпійці (мультиспортивний захід для осіб з порушеннями слуху) виграли 138 медалей і в підсумку посіли перше місце у загальнокомандному заліку та за кількістю здобутих нагород.

Переглядів: 426

Цвіт, що дратує ніс

Сезонну алергію, яка проявляється з початком цвітіння дерев, квітів і трав, називають полінозом. Зазвичай імунна система запобігає хворобам, захищаючи організм під час контакту з чужорідними агентами. А от для людей із полінозом вдихання якогось із видів пилку є серйозною проблемою.

Коли квітнуть рослини-алергени?

• Березень, квітень: вільха, ліщина, верба.

• Квітень, травень: береза, ясен, дуб, тополя, клен, верба, в’яз, осика.

Переглядів: 423

Добрий знак над Одесою

11 травня у небі над Одесою з’явилося рідкісне оптичне явище — сонячне гало. Своїм виглядом воно нагадувало німб, який нависав над славним українським містом, наче захищаючи та оберігаючи його, повідомив телеграм-канал «Одеса INFO».

Минулої середи, в обідню пору, одесити мали можливість спостерігати за яскраво вираженим сонячним гало. Це рідкісне оптичне явище виникає через заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах і спостерігається найчастіше в перисто-шаруватих хмарах. Воно свідчить про зміни в погоді — похолодання, прихід вологих атмосферних фронтів.

Переглядів: 415

Право на дострокову пенсію

30 квітня набув чинності закон від 15 лютого 2022 року №2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства».

Передбачена, зокрема, можливість дострокового призначення пенсії за віком особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua