№ 33-34 (22356-22357) четвер-субота 5-7 травня 2022 року

У перші травневі дні рашисти активізували ракетні обстріли України. 2 і 3 травня неодноразово вили сирени й на Одещині. На жаль, не всі ракети, націлені на наш край, вдалося знищити Повітряним силам.

Так, 2 травня ворог утретє поцілив у міст через Дністровський лиман, який має стратегічне значення для транспортного зв’язку з півднем нашої області.

У вівторок, 3 травня, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон звернувся до Верховної Ради. У засіданні ВР брав участь Президент України Володимир Зеленський. У своїй онлайн-промові очільник британського уряду сказав:

— Для мене превелика честь звернутися до вас у таку важливу історичну годину. Я вітаю вашу мужність. Ви продовжуєте свої сесії попри варварський напад на вашу свободу. Щодня ракети та бомби, як дощ, зливою падають на голови безневинних людей вашої країни. путін і далі продовжує свою сміхотворну, незаконну кампанію проти української землі. Його солдати вже не мають виправдання через незнання того, що вони роблять. Вони скоюють воєнні злочини, їхні звірства зростають. Хоч би де вони тікали — залишали Бучу, Гостомель, Ірпінь. Ми бачимо сліди цих звірств, — ми робимо все можливе, щоб притягнути їх до відповідальності за скоєні воєнні злочини. І в цей момент ще невідомості маю для вас звістку: Україна переможе! Україна буде вільна!

Збройні сили України із 24 лютого по 4 травня ліквідували близько 24 500 (+300 за добу) російських військових, повідомив Генеральний штаб ЗСУ у Фейсбуці.

Ліквідовано: танків — 1077 (+15), бойових броньованих машин — 2610 (+43), артилерійських систем — 491 (+16), РСЗВ — 163 (+1), засобів ППО — 81 (+1), літаків — 194 (+0), гелікоптерів — 155 (+0), автомобільної техніки та автоцистерн — 1867 (+24), кораблів/катерів — 10 (+0), БПЛА оперативно-тактичного рівня — 303 (+12), спеціальної техніки — 38 (+0), крилатих ракет — 87 (+3).

Станом на 27 квітня Бюро економічної безпеки України відпрацювало 124 повідомлення громадян про правопорушення у сфері економіки в Одеській області.

Найпоширеніші теми повідомлень, які надійшли з 24 лютого з Одеси та області: безпідставне підвищення цін на товари першої необхідності, перешкоджання роботі бізнесу, зловживання бюджетними коштами тощо.

За службовим обов’язком доводиться іноді повертатися до відвалів словесної руди. У тому числі й ідеологічної. Внесок у подібні теорії і розробки 1990-х колись робили мої друзі і я особисто. Чинні і колишні викладачі історичних дисциплін, ми намагалися в глибині століть відшукати коріння того, що оформилося потім у так званий рашизм. Згадували Орду, російський імперіалізм, радянську владу і таке інше.

Кайданки, праска і паяльник

Але історики, особливо археологи, добре знають, що багато відкриттів лежать не в глибині, а на поверхні. А екскаватор на розкопках здатний наробити більше шкоди, ніж бути корисним. Зокрема, знищити цілий культурний пласт. Для пояснень путінського експансіонізму, звірств у «збиранні російських земель» і протистояння із західною цивілізацією зовсім не обов’язково згадувати Орду, московських царів і більшовиків.

«Укрпошта» розпочала першу під час воєнного стану передплату газет та журналів на II півріччя 2022 року.

Оформлення передплати за електронними каталогами почалося із 25 квітня, а із 28 квітня — за друкованими каталогами для всіх регіонів України, крім територій Луганської, Донецької та Херсонської областей. Відновлення доставки газет та журналів у звільнених населених пунктах відбувається за умови безпеки для клієнтів і працівників «Укрпошти», повідомляє пресслужба підприємства.

Знаний фізик-теоретик і релігійна людина навіть у добу найбільшого радянського «застою». Академік НАН, перший віцепрем’єр в українському уряді (1992—1993) і перший очільник Інституту національної пам’яті… Ветеран Другої світової і прихильник примирення між воїнами радянської армії та УПА. Зрештою, Ігор Юхновський — один із батьків-засновників української держави.

У ці нелегкі для всіх нас часи нам захотілося переосмислити недалеке минуле, теперішнє та майбутнє України разом з цією легендарною людиною.

У березні-квітні в екосистемі нашого краю внаслідок підпалів виникло більш як пів сотні пожеж. Завдяки пожежникам, тероборонівцям, представникам місцевої влади та простим людям вдалося побороти вогненну стихію та ліквідувати осередки займання. Але нищівний вогонь завдав непоправної шкоди фауні та флорі.

Керівник громадського об’єднання рибалок «Кодима» та досвідчений мисливець Михайло Єпур із Гвоздавки Другої розповів, що в районі Ясенівського і Познанського старостинств вигоріло близько 50 гектарів лісу та гектар кодимських плавнів. Пожежами знищено гніздування багатьох птахів. Особливо постраждали фазани. Курочки до останнього сиділи на своїх гніздах, а коли злітали, то, обпалені вогнем, падали на своїх ще не окрилених пташенят.

Військову амуніцію виготовляють у костюмерній Центру культури і дозвілля Любашівської селищної ради. Зокрема, вже пошили 20 плащ-палаток та пробну партію аптечок, а зараз розпочали кроїти й майструвати розгрузки.

Кроїнням займається досвідчений художник-оформлювач, а шиють вироби вправні швачки Валентина Вовк і Наталя Ілющенко. Над військовим замовленням працюють близько місяця. Трудяться натхненно, як і в розпал пандемії коронавірусу, коли бракувало захисних масок. Необхідною матерією, фурнітурою та потужною швейною машинкою майстринь забезпечили патріоти з волонтерської організації «Архангел Михаїл», започаткованої любашівчанкою Катериною Хмелевською для матеріально-продуктової підтримки наших воїнів.

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня»

Історики по-різному назвуть цю війну. Війна за спадок Київської Русі. Агонія Російської імперії. Спроба нового переділу світу. Зіткнення цивілізацій. Та хоч як назвати геополітичні аспекти цього протистояння, вигляд закатованих тіл і зґвалтованих людей завжди свідчитиме, що ми ведемо боротьбу з новітнім утіленням екзистенційного зла.

Звідси наше перше й найголовніше завдання — бути «воїнами світла, воїнами добра». І завжди пам’ятати, що зірватися в морок темряви дуже легко, а повернутися — майже неможливо.

Вимушені переселенці, які наразі проживають в Одесі, разом із волонтерами у сквері на Михайлівській площі посадили калину. Ця рослина, як відомо, завжди була одним із символів єдності України та стійкості українського народу у боротьбі з окупантами.

В акції взяли участь кілька сімей переселенців. Як розповіла одна з учасниць — Ольга, вона із п’ятирічною донечкою у перші ж дні війни була змушена виїхати з окупованої Херсонщини. Їхнє рідне селище Олександрівка розташоване на кордоні з Миколаївщиною і перебуває під постійними обстрілами російських загарбників. «Ми з донькою посадили калину для нашого тата, який зараз у ЗСУ, боронить Україну. Нині оборона Миколаєва тримається на нашому селі. Ворожа армія гатить з усього, що є. Практично все зруйноване, не залишилося нічого — ні будинків, ні шкіл, ні садочка. Ця калина нагадує нам про наш дім», — каже жінка.

Як засвідчують результати дев’ятого загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 26 квітня, 20% дорослого населення України довелося змінити місце проживання (цей показник сталий із середини березня). Найбільше тих, хто був змушений виїхати, — у східних регіонах (58%) та серед молоді (33%).

З початку квітня дещо зменшилася кількість тих, хто планує повертатися додому найближчим часом (із 29% до 22%). Натомість побільшало тих, хто хотів би повернутися, але трохи пізніше (із 24% до 31%). Майже не змінилася кількість тих, хто має намір повернутися додому, але після завершення війни (43%).

Російські політологи давно вже зробили висновок, що «Украина с плодородным черноземом, с богатым Донецким бассейном, с плотным населением и выходом в Черное море великолепно может существовать как самостоятельное государство без Великороссии, но что последняя, загнанная в Сибирь и тундры, отрезанная от Черного моря и прижатая к берегам Ледовитого океана, не может обойтись без Малороссии».

У 2015 році князь Дмітрій Шаховской, заявивши разом з іншими представниками голубої крові на еміграції підтримку Путіну, додав: «Это не означает, что Украина – это Россия. Но это означает, что Украина воспринимается как часть России. Воспринимается как что-то единое с Россией».

Минуло сорок днів, як відійшов у засвіти великий український патріот, знаний книголюб, хімік-органік за фахом Мирослав МОСЮК (11.03.1949—25.02.2022). Свого часу за антирадянські погляди і поширення самвидаву він поплатився науковою кар’єрою.

Цими днями на адресу «Чорноморських новин», багатолітнім читачем і другом яких був Мирослав Михайлович, надійшов лист-спогад про нього із Києва.

Вшановуючи світлу пам’ять покійного, пропонуємо цю оповідь вашій увазі. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Мирослава Мосюка.

— Виїхав до Одеси влітку, а прощався з нею восени, — повідомив знайомому в столиці.

— Ого! — подивувався він із затаєною заздрістю. — Мабуть, цілий рік відкладав із пенсійних виплат.

— Я розраховував не на пляж, а на зустрічі з давніми друзями. — І передбачливо уточнив, наче звітував про відрядження: — Квиток туди мав на 31 серпня, а назад — на третій день…

Після пограбування Маріупольського краєзнавчого музею і викрадення унікальних ікон та оригіналів картин Куїнджі й Айвазовського в окупованому Мелітополі рашисти вже дісталися до скарбів із фондів тамтешньо-го краєзнавчого музею.

Основу його археологічної колекції складають унікальні пам’ятки Амвросіївської стоянки, Маріупольського могильника епохи неоліту, знаряддя праці, знаки влади, прикраси, колекція кам’яних баб стародавніх і середньовічних кочівників, унікальні зразки скіфського золота, виявлені археологами у 50-х роках минулого століття, бронзові дзеркала східного виробництва із золотоординського могильника тощо.

На філологічному факультеті ОНУ — новина. Кафедру української літератури доповнили й донайменували. Тепер має бути кафедра української літератури та компаративістики.

Ну то й що? Це вартує уваги у час війни? Більше того, всі дійові особи локального збурення задоволені. Розумом розумію логіку подій, прагматику того, що відбувається, може, навіть недоречність моїх міркувань, коли погань убиває наших людей, загиджує собою нашу землю. Але так буде не завжди. Ми переможемо! Сумнівів тут бути не може. Як і в тому, що україноцентричне гуманітарне знання — альфа й омега державницької ідеології — має бути збережене, має розвиватися і в час війни. Ентузіазм, самовідданість до самопожертви, героїзм не є довготривалими, передовсім серед тилового загалу, компенсаторами ідеологічних переконань, «розмити» які значно легше, ніж виховати і сформувати…

Я ж — автомат на шию
Й нагору із блокпоста.
Певен, що не накриють,
Бо я невидимим став.
 
Мене вже всі кулі знають
Й осколки снарядів тих:
Я тут, у Донецькім краї,
Назавжди серед живих.

Новий тяжкий досвід

Від початку війни вже понад 5 мільйонів українців роз’їхалися по всьому світу. В умовах фізичної загрози життю для здорової людини цілком нормально боятися, панікувати і постійно змінювати емоційний стан. Мозок кожного проживає новий тяжкий досвід.

Чому не можна поширювати інформацію про переміщення, рух або розташування наших військових та озброєння і яка відповідальність за такі дії?

Військові неодноразово нагадували та попереджали про небезпеку поширення інформації у соціальних мережах про переміщення військової техніки, оскільки ворог використовує таку інформацію, отриману з відкритих джерел, на шкоду Україні. Однак дехто і далі ігнорує ці попередження, що вже, на жаль, призвело до тяжких наслідків – пошкодження інфраструктури та загибелі людей.