Дивосвіт Марфи Тимченко

Народилася у славнозвісній Петриківці. Мати, Олександра Медяник, була відомою в селі вишивальницею. Із раннього дитинства дівчинка любила малювати, мати робила їй пензлики з котячої шерсті, так звані «кошачки», що традиційно використовуються у петриківському розпису. Велику роль у становленні Марфи Тимченко як художниці відіграла школа декоративного мистецтва, відкрита в Петриківці у 1936 році. Викладачі цієї школи — народні майстри — вчили своїх учнів на зразках місцевого орнаменту: спочатку вихованці копіювали твори старших петриківчанок (найчастіше зверталися до творів Надії Білокінь), а потім переходили до власної творчої праці.

Після навчання у школі розпису (1936—1938), де її наставницею була відома майстриня Тетяна Пата, Марфа вступила до Київської школи майстрів народного мистецтва (згодом — Київський художньо-промисловий технікум). Там у 1938—1940 роках її вчителями були Олександра Кулик, Микола Рокицький, Тетяна Флору.

Перші ескізи розпису декоративного посуду Марфа Тимченко зробила, працюючи на Київ-ському керамічному заводі, а потім — на Коростенському порцеляновому заводі. З початком війни повернулася до рідної Петриківки, а у 1944-у переїхала до Києва і працювала в Інституті декоративно-прикладного мистецтва Академії архітектури України. Тут вона опікувалася розписом меблів, дерев’яних коробок, тканин під батик. Тоді ж зробила перший розпис дерев’яної тарілки з портретом Т.Г. Шевченка (1947—1948). Цікаво, що цю роботу вона виконала тради-ційними прийомами XVIII — початку XX століть: тарілка фарбувалася в один колір, а по цьому тлу наносився різнобарвний орнамент.

Із 1950-х художниця починає працювати над ескізами для тканин і вишивок. Вдосконалює техніку малювання на порцелянових виробах, працюючи на Київському експериментальному заводі художньої кераміки. Там же працювали й інші майстрині з Петриківки, що жили у Києві: Віра Клименко-Жукова, Пелагеая Глущенко, Віра Павленко та Ганна Павленко-Черниченко. Розписи петриківських майстринь набули широкого визнання й почали експортуватися до багатьох країн світу, зокрема до США, Франції, Німеччини, Японії.

У цей же час Марфа Тимченко починає писати сюжетні картини-пейзажі в авторському стилі, заснованому на принципах петриківського розпису.

«Твори Марфи Тимченко вирізняються цілковитою самобутністю, шляхетною вишуканістю й художньою довершеністю, віртуозним артистизмом і поетичністю, що зумовлюється, напевне, не лише бездоганною майстерністю, а й добропорядністю, щедрістю душі, ніжним, любовним ставленням автора до людей, природи, світу», — пише Василь Щербак, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України.

Роботи Марфи Тимченко — це не просто окремі візерунки, а повноцінні образи, спільною рисою яких є витонченість малюнка, відчуття ритму, композиційна та колористична довершеність. Пломенисті вогненно-сонячні пелюстки райських квітів, чудернацькі жар-птиці, райдужні ягідки калини — усе це назавжди запам’ятовуються, варто лише раз побачити.

Світлана ГЕРАСИМОВА,
провідна бібліографиня
відділу соціокультуної діяльності ОННБ.