№ 23-24 (22346-22347) четвер-субота 31 березня-2 квітня 2022 року

Україна хоче отримати гарантії безпеки від країн-підписантів майбутнього договору, які були б, принаймні, «не меншими, аніж надає 5-та стаття Договору НАТО». Також ідеться про те, що гарантами безпеки України у майбутньому можуть стати 11 держав. Про це, зокрема, йшлося і на стамбульському раунді українсько-російських переговорів 29 березня. Суть можливого компромісу зводиться до такого: навзамін неприєднання до НАТО Україна може отримати гарантії безпеки від майже дюжини країн і гарантоване членство в Євросоюзі.

Але чому багато хто в Україні не довіряє жодним гарантіям з боку Росії як країни-агресора?

У черговому заклику, спонукуваному війною, що розпочалася широкомасштабним вторгненням російської армії в Україну, Папа Франциск наголосив на необхідності ви-креслити війну з історії, доки вона не викреслила з неї людину, повідомляє VaticanNews.

«Дорогі браття і сестри, вже минуло більше місяця від вторгнення в Україну, від початку цієї жорстокої та безумної війни, що, як і кожна війна, є поразкою для всіх нас. Потрібно відкинути війну, яка є місцем смерті, де батьки і матері хоронять своїх дітей, де люди вбивають братів, навіть не бачивши їх, де могутні приймають рішення, а вмирають убогі», — сказав Папа Франциск, промовляючи до вірних після проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 27 березня.

Останнім часом понад 50 громад перейшли до Православної церкви України, а близько 100 перебувають у процесі переходу, повідомив в ефірі національного телемарафону предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.

«Упродовж останніх днів ми бачимо початок хвилі переходів громад з боку РПЦ до ПЦУ. І протягом практично кількох днів ми вже оформили більше 50 переходів. Зараз ми говоримо, що вже близько 100 громад визначилися, вони вже в процесі переходу. Тобто поступово українці, які досі перебували в духовній омані, починають прозрівати. Громада за громадою, по всій Україні, в кожній області, не тільки на Заході, а й у Центрі, на Сході та на Півдні», — підкреслив владика Епіфаній.

26-27 березня ми стали свідками «історичних» виступів двох глав держав. У Королівському замку Варшави народи світу порадував промовою президент США Джозеф Байден, а наступного дня журналістам «опозиційних російських засобів масової інформації» подарував інтерв’ю Президент України Володимир Зеленський. Як думаєте, чи не занадто багато в невеликому абзаці лапок? Як на мене, навіть замало.

Про зміну режиму — ні слова

Зеленський і Байден, кожен на свій лад, прагнули сказати менше по суті, але якомога голосніше про те, що не потребує промов. Тобто про те, на яких умовах можна зупинити війну. І що для цього треба зробити. Визнати, що від єдиної наддержави в цьому сенсі нічого не залежить, визнати, що для зупинення війни Україні необхідно зникнути з політичної карти світу, — не можуть ні Байден, ні Зеленський.

За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: із 57% у 2012-у до 76% у 2022-у. Російська ж за цих десять років втратила 22 відсотки своїх прихильників: із 42% до 20%.

Як зазначають експерти соціологічної групи «Рейтинг», у цій динаміці слід звернути увагу на такі тенденції. Перше: помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012—2016 роками. Одними із ключових причин стали а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці, б) події Революції Гідності та в) агресія росії проти України у 2014-у й тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей. Друге: позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у Центрі, а також на Півдні та Сході країни.

Україна народжується для мільйонів людей у світі

Понад місяць ми спостерігаємо, як росіяни знищують Україну. Ми вже усвідомлюємо, що коли це пекло закінчиться нашою перемогою, нам доведеться заново будувати свою країну. Якою вона буде? Хто надаватиме нам допомогу? А головне — чи треба вже зараз, не чекаючи перемоги, починати працювати над «планом Маршалла» для України?

Про все це та багато іншого «Дзеркало тижня» (zn.ua) поговорило з колишнім президентом Польщі, головою наглядової ради Ялтинської європейської стратегії (YES) Александром Квасневським — людиною, яка свого часу будувала нову європейську Польщу, привівши її в ЄС і НАТО.

Волонтери Дмитро і Наталя Петрики з Любашівки, підтримавши ініціативу багатьох громад, власноруч виготовляють консерви для захисників Вітчизни.

Сотні банок гречаної і перлової каші з м’ясом, паштету зі свинини, риби у власному соку відправили вже на передову, де наші воїни громлять рашистів.

24 березня Верховна Рада ухвалила закон про забезпечення протидії несанкціонованому розповсюдженню інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших військових формувань України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Законодавці доповнили Кримінальний кодекс відповідною статтею, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років — за поширення інформації про направлення чи переміщення зброї, озброєння та боє-припасів територією України, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Ген-штабом ЗСУ чи Міноборони або у офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

За добровольцями Сил територіальної оборони на законодавчому рівні закріплений статус учасників бойових дій, що дозволить унормувати всі питання щодо со-ціальних гарантій самим воїнам, їхнім сім’ям та родинам загиблих.

Як зазначила міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна, коментуючи ухвалені зміни до закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх со-ціального захисту», з перших днів масштабної збройної агресії рф проти України до лав Сил територіальної оборони ЗСУ на захист рідної землі стали тисячі українців. У багатьох з них не було ані часу, ані можливості оформлювати відповідні документи. Вони йшли не заради статусів, а щоб дати відсіч ворогу. Наразі серед них є поранені, та, на жаль, загиблі. Держава зобов’язана забезпечити своїм Захисникам відповідні соціальні гарантії, передбачені законодавством.

Із 1 березня в результаті індексації пенсії українців зросли у середньому на 380 гривень.

Як повідомила міністерка соціальної політики Марина Лазебна, підвищені пенсії отримали близько 10 мільйонів одержувачів. А саме:

Задля підтримки сільськогосподарських товаровиробників, зокрема забезпечення ними посівної кампанії, у період дії воєнного стану уряд вніс низку змін до державної програми «Доступні кредити 5—7—9%».

Основні нововведення:

— програма розширена на середні підприємства з річним доходом до 50 млн євро (раніше було 20 млн євро) та на великі підприємства з річним доходом понад 50 млн євро незалежно від кількості працівників;

Як назвати цю війну так, щоб передати її головну суть? Російсько-україн-ська війна? Замало. Така назва прийнятна у тому разі, коли держави воюють за якусь територію, не ставлячи під сумнів факт подальшого існування кожної з них. Вітчизняна війна українського народу? Ближче до істини. Оскільки ворог, у разі перемоги, намагається знищити Україну як незалежну державу. Але й така назва не повністю передає суть, бо агресор прагне закріпити за собою не тільки нашу територію, а й нашу історію, нашу ет-нічну приналежність і навіть наше ім’я. Адекватною назвою нинішньої війни, на мою думку, є національно-визвольна війна українського народу.

Ця війна стала можливою лише тому, що за 30 років незалежності ми так і не перемогли у собі «русскій мір» і не утвердили незворотно на своїй землі український світ. Так, «русскій мір» суттєво втратив свої позиції, а український світ суттєво підсилив, але у московитів ще не цілком умерла надія на те, що український світ можна остаточно знищити, а «русскій мір» — утвердити на нашій землі. Цю надію зміцнило масове відступництво від України великої частини населення Криму і Донбасу. Тепер або ніколи — і московити розпочали війну.

Россия не хочет войти в дружную семью народов,
она хочет быть зловещим примером...
                Петро ЧААДАЄВ.

Агресія московії проти України вкотре поставила питання важливості визначення критеріїв нашої національної ідентичності, нашого ставлення до російської мови і культури загалом, мовної пропорції на теренах України і, зрештою, нашого духовного здоров’я й безпеки — речей, над якими мало замислюється пересічний українець. Ми повинні чітко провести межу з росією не тільки територіальну, але й ментальну, й у цьому сенсі наша культура та мова і є тим духовним водорозділом, які роблять нас унікальними і неповторними.

Погоджуючись з прибічниками ліберальної доктрини, що поняття політичної нації допускає полікультурність, а отже співіснування різних мов та етнокультур, ми повинні визнати важливість як цементуючої у державі саме української мови, яка є також нашою візиткою у цивілізований світ. Не всі носії російської мови навіть після російської агресії відмовляться на користь української, і нам ще не раз доведеться червоніти перед представниками інших зрілих націй за своїх індиферентних співвітчизників, котрі позиціонуватимуть себе як громадяни України. Але це тема окремої розмови. Зараз же хочу повернутися до оцінки російської культури загалом і висловити свої міркування, можливо й полемічні, що виникли у перші дні широкомасштабної війни держави-монстра проти України як реакція на деякі крайнощі у сприйнятті моїми співвітчизниками російської культури, віддаючи перевагу перш за все тій її складовій, що розвивалася не в останню чергу як європейська візія й антитеза державній доктрині.

25 березня сповнилося 100 років від дня народження Марфи Тимченко (25 березня 1922-го, смт Петриківка, Дніпропетровська область — 26 березня 2009-го, Київ) — майстрині декоративного розпису, народної художниці України, лауреатки Національної премії імені Тараса Шевченка.

Багатогранний талант майстрині виявився у різних галузях та жанрах мистецтва — декоративному малюванні, пейзажному і монументальному живопису, орнаментальному розпису на тканині, порцеляні, дереві. Марфа Тимченко — представниця петриківського розпису, що є одним із найупізнаваніших і найві-доміших у світі символів України, її твор-чість має глибинно національний характер, а роботи випромінюють дивовижну етномистецьку культуру нашого народу.

Роз’яснення речника Повітряних сил Збройних сил України Юрія Ігната щодо того, як працює сирена повітряної тривоги

Хто виявляє російську авіацію та ракети в небі над Україною?

Радіолокаційні підрозділи Повітряних сил ЗСУ фіксують усі повітряні загрози як в Україні, так і за її межами.

Цими днями в нашому регіоні сталася трагедія.

«Незважаючи на чисельні попередження, засоби застереження і спеціальні огородження, двоє мешканців Одещини на власному автотранспорті знехтували ними. Обставини трагедії уточнюються, — повідомляє Оперативне командування «Південь» і вкотре за-стерігає: — Захищаючи мешканців міста та області, сили безпеки та оборони вживають виключних заходів для недопущення вторгнення ворога у наш регіон. Сьогодні узбережжя Чорного моря — це не місце відпочинку, а ймовірний плацдарм висадки ворожого десанту. Не наражайте себе на небезпеку! Вірте в ЗСУ і в нашу перемогу! Закликаємо кожного бути відповідальними і свідомим громадянином нашої країни, яка мужньо й самовіддано протистоїть зухвалим окупантам».

Розвідка Великої Британії повідомила, що існує вірогідність застосування росією хімічної зброї. Подаємо інструкцію від МОЗ України, як поводитися у такій ситуації та вберегти себе і своє здоров’я.

Отож, алгоритм дій у разі хімічної атаки або аварії на хімічному підприємстві:

Перш за все необхідно розпізнати фосфорну атаку — вибух супроводжується яскравим світлом, іскрами та білим їдким димом.

Пожежа, спричинена вибухом фосфорної бомби, зазвичай масштабна та важко ліквідується.

У суботу, 26 березня, після тимчасової перерви відчинив свої двері Одеський зоопарк.

Того дня, відвідувачі, а їх перед звіринцем вишикувалася чимала черга, стали свідками чудової події — народження телятка в угорської сірої корови. Над ім’ям для малюка цього разу не задумувалися, не влаштовували традиційних у таких випадках конкурсів: є у нас тепер свій Джавелін (на знімку).

Мабуть, уперше за понад 30 років боротьби в судовій площині проти свавілля податківців і митарів автор цих рядків загалом позитивно оцінює схвалені нещодавно тимчасові зміни до податкового і митного кодексів на час воєнного стану. Оподаткування і розмитнення настільки спрощуються, що фіскали, здебільшого, залишаються без роботи. Втім, податківці в умовах війни себе роботою не дуже й обтяжують, бо наказом ДПС України від 24.02. 2022 року № 243-0 «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби та її територіальних органах» (яка оперативність!) був оголошений простій у роботі ДПС та її територіальних органів, зокрема й одеського. Але це таке…

Із 1 квітня 2022-го до закінчення воєнного стану переважна більшість суб’єктів господарювання (як фізичних осіб-підприємців, так і юридичних осіб) з річним доходом до 10 млрд гривень мають право перейти на сплату лише одного (єдиного) податку за ставкою 2% від отриманого доходу (обігу). Жодних інших податків і зборів (крім військового збору і для юридичних осіб — єдиного соціального внеску) нема.

Одесити, які через війну вибиралися у безпечні регіони, залишили в нашому зоопарку більше 200 хатніх тварин: щурів, геконів, пташок… Приймали «на зберігання» лише живу дрібноту, бо місця замало. Хтось назавжди попрощався з улюбленцем, якому підшукають інший теплий дім, а хтось дав слово, що неодмінно повернеться за своїм їжачком чи вужиком. Серед «евакуйованих» до звіринця є чимало потішних манюсіньких пухнастиків — хом’ячків.

Отож, дещо про них.

25 березня Державна служба України з питань праці розпочала проєкт із надання консультаційної підтримки підприємствам, які у зв’язку зі складною безпековою ситуацією переміщують свій бізнес до інших регіонів України.

Проєкт вирішили розпочати саме з підприємств Львівської області. Після опрацювання перших результатів заплановано поширити його на територію всієї України.