№18 (22341), вівторок, 10 березня 2022 року

Воєнна армада, яка присунула з московії й навіки змінила наше життя, внесла корективи у все: у наш побут, у наші плани, в нашу можливість робити те, що робили до… До війни.

Змінився й алгоритм роботи друкованих ЗМІ. Передусім — через порушену логістику, тобто доставку газет передплатникам. У зв’язку з цим ми змушені були перейти на онлайн-випуски «Чорноморських новин», розміщуючи матеріали на нашому сайті https://chornomorka.com, який запрошуємо всіх, хто має таку змогу відвідувати регулярно. Нині ж у співпраці з нашими партнерами — видавництвом «Чорномор’я» та Одеською дирекцією «Укрпошти» — пропонуємо вам друкований варіант газети. Сподіваємося, що ви отримаєте її у найближчі дні.

І на оновленій землі
Врага не буде,супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.

Огонь запеклих не пече.
Тарас ШЕВЧЕНКО. «Гамалія».

Що найбільше вражає у ці дні кінця лютого — початку березня? Не підступність та жорстокість нашого одвічного ворога — москаля: спізнали ми це ще в Батурині і в часах Української революції 1917—1921 років… Не вражає навіть запеклий наш усезагальний спротив цій орді — ми навчилися добре битись, надто коли нас до краю роззлостять. Й навіть те, що ввесь цивілізований світ на нашому боці — хоч і в контексті небажання закрити українське небо від варварських бомбардувань, — також не вражає, — маємо аналогію у власній історії. А найбільше вражає наша молодь.

Сьогодні увага всієї планети прикута до нашої прекрасної пшенично-морської, сонячно-небесної України. Можливо, ви помітили, як наповнено зараз проходить час. За останні два тижні, здається, прожито кілька десятків років. І кожен день перенасичений подіями.

Уже в перший день війни у черзі на здавання крові я раптом побачила, що навколо мене — не звичайні люди, яких я раніше не помічала, а когось, може, й недолюблювала. Навколо — справжні герої. І сьогодні — саме той час, коли пишеться новий епос міста, країни, планети. Найкраще, що можна зараз зробити, — включитися по-справжньому в роботу, в боротьбу, у волонтерство...

Волонтери включились у роботу, починаючи з перших годин війни. У Телеграмі було створено чат, де об’єдналися люди, які хочуть допомагати ЗСУ та територіальній обороні.

Найбільший у місті волонтерський центр організовано у приміщенні Одеського ринку їжі (Odesa Food Market) за адресою Рішельєвська, 9а. Сюди одесити, організації, представники бізнесу приносять і привозять усе, що потрібно для перемоги. Волонтери приймають, сортують і відправляють за потребами медикаменти, харчі, електроніку, теплий одяг, спальники, засоби гігієни, бутельовану воду та інші необхідні речі. У центрі постійно працюють кілька десятків осіб, із 7-ї ранку до 17-ї вечора. Робота координується через телеграм-канал.

Якщо потрібні ліки

1. Контакт-центр МОЗ 0 800 60 20 19 приймає дзвінки та запити щодо критичних потреб:

— від медичних закладів — у лікарських засобах, виробах медичного призначення, у кисні, бронежилетах для екстреної допомоги чи інших потребах для термінового реагування;

— від громадян — щодо проблемних питань із забезпеченням інсулінами чи іншими лікарськими засобами в аптечних закладах.

Звернення Президента Володимира Зеленського
(9 березня 2022 року, за чотири хвилини до півночі)

Європейці! Українці! Маріупольці!

Сьогодні день, який визначає все. Визначає, хто на чиєму боці. Російські бомби впали на лікарню та пологовий будинок у Маріуполі. Дитячу лікарню. Пологовий будинок, який працює! Будівлі зруйновані. Станом на цей час — 17 поранених. Розбір завалів іще триває. Люди вчасно почали ховатися від повітряної загрози. Від 500-кілограмових авіаційних бомб, які окупанти скидають на наші українські міста. І вже багато разів.

Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка

На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка постановляю:

1. Присудити Національну премію України імені Тараса Шевченка 2022 року:

ГОРНОСТАЙ Катерині Павлівні, режисерці — за повнометражний ігровий фільм «СТОП-ЗЕМЛЯ»;

Знаєте, що змінилося за останній тиждень? У перші дні війни одним із найважчих моментів було прокидання після короткого тривожного сну. Було страшно взяти в руки смартфон і відкрити новини, бо могло виявитися, що за ці кілька годин Київ упав.

Тепер цього страху вже немає: завдяки впевненості в наших ЗСУ, а почасти й через системні прорахунки російських окупантів. Але чи не в першу чергу моя впевненість базується на тому, що я вірю в киян, у всіх своїх київських знайомих, які так масово влилися у Територіальну оборону. Це переважно настільки талановиті й успішні люди, що я не маю жодних сумнівів — вбивати ворогів у них теж вийде просто блискуче.

Звернення  Ініціативної групи  «Першого грудня» до  світової  громадськості

Це важко — прокидатися о 5-й ранку під вибух ракети, від якого здригається усе твоє місто. Це важко — бачити, що в твоєму місті ведуться справжні бої, а в багатоквартирні будинки влучають ракети. Це важко — гуляти зі своїми малими дітьми і чути вибухи, немов у твоє подвір’я раптом прокралася тисяча терористів. Це важко — рахувати загиблих і дивитися в їхні очі на їхніх світлинах…

Україна живе з війною вже вісім років. Війна залишає шрами, які не залікувати. Ви – українець, якщо щодня дивитеся в новини і перераховуєте померлих. Якщо на сімейній світлині, зробленій десять років тому, є вже хтось, кого забрала війна. Якщо ви, або хтось із ваших близьких, носить рану на своєму тілі й у своїй душі.

(Закінчення. Початок у номерах за 17—19 та 24—26 лютого).

Павло І під час свого нетривалого правління намагався відновити історичні назви міст Криму. При ньому, в кінці XVIII ст., Феодосія знову стала Кафою, Сімферополь — Ак-Мечетю, Євпаторія — Козловим, Севастополь — Ахтіаром, Левкополь — Старим Кримом, Боспор — Керчю та ін. Та після вбивства Павла І головним пунктам краю повернули грецькі назви — Сімферополь, Севастополь, Феодосія. Цьому посприяв і цар-шовініст Микола І. Так, своїм указом від 1826 р. він повелів: «чтобы город Севастополь не именовать впредь Ахтиаром, а всегда Севастополем, также город Евпаторию не именовать Козловым, но Евпаториею».

Розмова з сином

Сідай-но, сину, посиди зі мною.
Ти вже підріс,
і знаєш кілька слів.
Одне з тих слів,
повір, є дивиною
І першим, що ти мовити зумів.
Так, вірно, ти вгадав,
це слово «Мама».
Його я першим теж колись
сказав.
І вперше обійняв її руками,
Як й ти її уперше обійняв.

Здобудемо Перемогу

Війна жорстока не на жарт,
Мов казиться паскуда Путін.
Тож розслаблятись нам
не варт —
Борімось дружно, мужньо,
путньо!

Батьківщині

Знову на тебе буря і злива.
Несправедливо.
Прости, терпелива,
Втомлена мамо, земле-калино,
Доле моя і любов — Україно.

Як вони там, ті,
що зараз в окопах,
Під небом темно насиненим?
Ті, кому дім —
то є поле широке,
Чиїм виживають іменем?
Матері, а чи коханої,
Першої зірки, останньої,
Батьковим словом чи синовим
Несуть вони Україну нам?

У час Новоріччя — ще до війни — наш земляк,  лауреат Шевченківської премії Тарас Федюк порадував шанувальників поезії новою книжкою з інтригуючою назвою «Кенотаф» (К.: Гамазин, 2022. —132 с.).

Про що ця книжка? В анотації автор представляє її так:

«…коли шаман б’є — прискорюючись — в бубон творячи круг вогню свій страшний танок і заходячи в транс — він починає розуміти світ а світ перестає розуміти його…

…справжнє мистецтво — те ж шаманство: транс — розуміння світу — нерозуміння світом — самота… та ще часом — здивовані очі тих хто розуміє і тих хто не розуміє...

Тридцять років тому в Англії видали роман Роберта Харріса, а через два роки з'явилася його екранізація — класика «альтернативної» історії — телефільм «Фатерлянд» (Вітчизна, Батьківщина). Одна із сюжетних ліній — майбутнє, в якому Гітлер зберіг владу і дожив до 75 років. Злочини нацистів засекречені, архіви знищуються або в руках гестапо.

Як лікувати майбутнє

Охочі можуть подивитися фільм з Рутгером Хауером. Але інтерес для нас становлять не актори першого плану, а те, як у кіно показаний німецький народ, що зберігає в умах і душах нацизм. У «Німеччині альтернативного майбутнього» ніхто не знає і знати не бажає про злочини гітлерівців, зокрема про конференцію 1942 року у Ванзеї, де верхівка Третього Рейху постановила «остаточно» вирішити єврейське питання. У те, що євреї виїхали з Німеччини невідомо куди, вірить усе населення. Американській журналістці, яка передала президентові США справжні документи, дивом вдається уникнути смерті.

Звернення Президента України Володимира Зеленського 8 березня 2022 року

Українці! Українки!

Завжди цього дня ми вітаємо зі святом. Зі святом весни. Українських жінок, наших дівчат, дружин, матерів.

Завжди.

Але не сьогодні.

Сьогодні я просто не можу сказати вам традиційні слова. Я не можу просто привітати. Не можу. Коли стільки смертей. Коли стільки горя. Коли стільки страждань.

Коли триває війна. Повномасштабна терористична війна проти нашого народу. Народу України.

Яке місце посідає сучасна війна в українській і світовій історії? Науковці підкреслюють, що неодмінна перемога України матиме дуже велике, визначальне для всього світу значення. Львівський історик Ярослав Грицак ще два роки тому писав, що Україна є такою європейською державою, «де зараз вирішується майбутнє світу».

Що ж саме відбувається? Неадекватний президент сусідньої держави, яка вже восьмий рік веде проти нас воєнні дії, раптом 24 лютого розпочав повномасштабну війну з бомбардуванням мирного населення і навіть атомних електростанцій та об’єктів. Таку варварську агресію засудив увесь світ, і надає нам всебічну допомогу, щоб нарешті зупинити ворога і притягнути його до відповідальності.

1.

Ой, кацапи-кацапури,
Звідки ви взялися?
А тепер рятуйте шкури,
Бо ми розійшлися!
 
Лупим танки й бетеери,
Робим з вас груз «200».
Повбивали до холери —
Змісимо всіх в тісто!

Сьогодні на нараді з представниками правоохоронних органів та силових структур довів своє рішення щодо створення додаткової бригади територіальної оборони в Одеській області. До останньої краплі крові.

Як бойовий офіцер я розумію необхідність таких кроків для того, щоб наші Збройні Сили завжди мали на кого покластися у таку важку годину. Ті російські війська, які повинні були висаджуватися на одеський берег, відмовляються це робити, тому десант уже формують із числа так званих «армійських корпусів ДНР», які росія використовує як гарматне м’ясо, але проти нас ця зграя бойовиків не має жодних шансів.

До уваги тих жителів Одещини (жінки з дітьми, літні люди, особи з особливими потребами), хто в часі війни прагне знайти прихисток за кордоном.

Одеська обласна військова адміністрація наголошує, що наразі у нас функціонують такі пункти пропуску:

У п'ятницю, 4 березня, відбулася позачергова сесія Одеської обласної ради, на якій ухвалили рішення про виділення додаткових 32 мільйонів гривень на забезпечення територіальної оборони в області.

Слід зауважити, що напередодні повномасштабного вторгнення росії на наші терени депутати «розщедрилися» на ці потреби на… 10 мільйонів.