Нев’янучі барви Троїцького
Нинішній рік розпочався резонансним відзначенням 90-ліття від дня народження самобутнього таланту, одного із засновників південного народного декоративного стилю, заслуженого майстра народної творчості України Ростислава Михайловича Палецького (1932—1978). Інтелігенція Одещини підтримує ініціативу мешканців Троїцького оголосити 2022-й Роком Ростислава Палецького.
Для нас надзвичайно цінними є свідчення земляків-ровесників митця, які близько його знали, спілкувалися з ним. Пропонуємо вашій увазі спогади бібліотекарки Троїцької сільської бібліотеки, вчительки української та французької мов місцевої школи, учасниці об’єднання «Степовий колос» Галини Олексіївни Клібановської-Шовпан.
Нещодавно у Будинку народної творчості Троїцького було відзначено 90-річчя Ростислава Палецького, чиє ім’я носить ця установа. Нині її очолює Олександр Славінський. В обласній газеті «Чорноморські новини» та районній «Хлібороб», які передплачую з 1960-х, були опубліковані статті нашого земляка Юрія Федорчука, присвячені цій події.
Мені пощастило особисто знати Ростислава Михайловича і співпрацювати з ним.
На початку 1960-х він прийшов у Троїцьку сільську бібліотеку для дорослих, де я працювала. Ростислав відразу став найкращим читачем, оскільки замовляв багато книжок. Це була різноманітна література — від мистецтвознавства до художньої. І це неабияк мене вразило, бо знала, що закінчив лише сім класів Коханівської школи (до речі, був однокласником мого чоловіка В.П. Шовпана).
Ми часто вели розмови зі Славою. Він переймався станом малярства, захоплювався творчістю самобутніх художниць Катерини Білокур і Марії Приймаченко. З дитинства мав хист до малювання. Його мати і батько, а пізніше й брат Юра займалися народним розписом. А надихали цю талановиту родину дивовижні барви рідної Коханівки. Тому цей талант від Бога не міг бути загублений…
…Пензлик почав вимальовувати його нев’янучі квіти, часом незрозумілі й дивні. Українська душа великими здивованими очима дивилася на світ з тих розписів. Були тут і лицарі козацтва, і сучасні мотиви. Його творчість цілком неординарна, але надзвичайно національна.
Молодь Троїцького тягнулася до прекрасного і нового, тому при сільській бібліотеці створили літературний гурток, членами якого стали старшокласники місцевої школи Л. Коробченко, В. Баштанник, а також І. Діхтяренко та В. Калівін, які уже працювали. Гуртківці випускали стіннівки, рукописні альбоми з віршами, фото та малюнками С. Крутія, відвідували молочнотоварну ферму колгоспу «Маяк», проводили зустрічі зі школярами. Поступово літературний гурток став справжнім осередком культури і переріс у творче об’єднання «Перлина степу». Пізніше, за рекомендацією Одеського будинку народної творчості, назву змінили на «Степовий колос».
У цей час саме розквітла творчість Ростислава Палецького, який почав влаштовувати персональні виставки у Троїцькому клубі. На них приїздили директор Одеського музею захід-ного і східного мистецтва І.І. Козирод, фахівець Одеського будинку народної творчості В.Ф. Краснощок. Жанр декоративного розпису засвідчив відродження народних традицій в українському декоративно-ужитковому мистецтві. Твори Ростислава Палецького — це голос української душі, це ствердження через мистецтво національної сутності.
Діяльністю літературно-мистецького об’єднання «Степовий колос» зацікавилися обласні чиновники. Відтак активістів запросили на Одеське телебачення. Р. Чернець, Л. Коробченко, Р. Палецький, П. Заріцький та авторка цих рядків у телестудії розповідали про діяльність нашого об’єднання, а вишивальниця Д. Ступак демонструвала свої рушники. Після тієї передачі з усієї області посипалися листи з проханням поділитися досвідом.
Ми мріяли про розширення діяльності «Степового колоса». Для цього потрібно було нове приміщення — сучасний осередок культури. Слава Палецький і Павло Петрович Заріцький доклали для цього чимало зусиль, їздили до Одеси та Києва. Сприяв втіленню задуму і троїчанин, керівник міжколгоспбуду Павло Лисенко. Так у 1970-х у Троїцькому постав Будинок народної творчості.
І потягнулися діти, молодь до школи творчості, де навчали малярству, музиці, співу. Про діяльність Ростислава Палецького, який очолив Будинок народної творчості, Т. Дерев’янко зняла документальну стрічку «Нев’янучі барви».
По Національному радіо я часто слухаю передачу «52 вікенди України» про відомі місця нашої Батьківщини. Мрію про те, що 53-м «вікендом» заслужено стане моє рідне село Троїцьке, багате на народні таланти.
На думку приходять слова самобутнього троїцького поета Івана Кудлача (1960—2015):
Де тихі води Тилігулу
В обійми прийняли Маланку,
Облите росами й дощами
Село моє стріча світанки.
Воно квітує в повну силу,
Хоч пережило бід немало,
Перлина степу України
Вже третю сотню розміняло…
Галина КЛІБАНОВСЬКА-ШОВПАН.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206
