Місія істинної українки
Якихось два місяці тому редакція отримала відгук з Відня від Оксентія Онопенка, нашого давнього автора і читача (колись активного українського громадського діяча у Москві, який нині живе в закордонні), на ґрунтовне дослідження Галини Могильницької «Історичне відкриття» та правда історії», що побачило світ на шпальтах нашої газети у номерах за 9-11, 16-18 та 23-25 вересня.
«Хотів би подякувати і привітати пані Галину Могильницьку за добротно підготовлену статтю, опубліковану в «Чорноморських новинах», — зазначав пан Онопенко. — Бачити логіку подій і могти логічно поєднати або заперечити факти минулого — це хист освічених людей. Ще раз дякую Вам, шановна пані Галино!..».
На жаль, то була остання прижиттєва пу-блікація у «ЧН» знаної поетки і публіцистки, лауреатки літературних премій ім. В. Стуса та ім. І. Калинець, заслуженої працівниці освіти України Галини Анато-ліївни Могильницької, полум’яне серце якої перестало битися у неділю, 12 грудня.
Усе її життя — невтомна праця в ім’я України. І на освітянській ниві, і на полях суспільно-політичних баталій, і на передовій оборони української церкви, і в обстоюванні громадянських прав і свобод нашого народу — скрізь голос Галини Могильницької був твердим і чутним, а позиція — аргументованою, послідовною і непохитною. Такими ж глибокими і ґрунтовними були її численні виступи у пресі, зокрема й у нашій «Чорноморці».
Сьогодні, схиляючи у скорботі голову, пропонуємо коротенький екскурс публікаціями, які вийшли з-під пера Галини Анатоліївни буквально цього року, і кожна з яких — спроба розбудити в українцях українців, розірвати пута ворожої облуди.
У статті «Духовний заповіт українському народові» (число «ЧН» за 2—4 вересня) про поему «Мойсей» Івана Франка» Галина Могильницька писала: «Це — «лист у вічність», духовний заповіт народові, що й досі блукає духовними пустелями, «справді весільний дарунок генія, слізьми злитий завдаток будучині». Й завершувала публі-кацію такими словами: «Чи почуємо, чи осмис-лимо ми, нарешті, цей заповіт? Чи позбудемось тих «рабських рис і негативних напластувань, що утворилися протягом історії в природі самого українця»? Чи станемо самодостатнім, сильним і гідним народом, а чи так і залишимось паралітиком на роздорожжю історії, тяглом у бистроїзних поїздах наших сусідів?».
У своєму закличному виступі-реакції супроти приниження української мови в Одесі «Ставаймо місіонерами» (13-15 травня) Галина Могильницька наголошувала:
«Наша місія простіша й, водночас, складніша, бо вона має здійснюватися повсякчас і настійно всупереч нападкам та провокаціям, кпинам та погрозам. Місія ця — несення української мови у зросійщене середовище, творення атмосфери, просякнутої українським словом. А це може робити кожен, хто вважає себе громадянином України і відчуває обов’язок перед своєю Державою, своїм народом.
Тож ставайте місіонерами! Несімо до людей нашу багату й прекрасну мову — наше калинове громадянське Євангеліє! Несімо мудро й спокійно, впевнено й гідно.
І хоч не всі наші «язичники» в ближчому часі стануть «мовцями», але, звикнувши до повсякденного мелодійного звучання української мови, навчаться шанувати її, а далі і заговорять нею, бо будь-яка мова застосовується лише при наявності відповідного мовного середовища, створити яке повинні ми з вами».
«…Невже ми за весь цей час так і не навчилися відрізняти облуду від правди?! Невже так і підемо у майбутнє з незрячими очима?! Та й чи є майбутнє для незрячих душ?!» — з болем запитує нас, нині сущих, Галина Могильницька у статті «Про Кронштадтський лід, незрячі очі й наше майбутнє» («ЧН» за 18-20 та 25-27 березня).
А скільки таких гострих і болючих запитань поставила зі шпальт «Чорноморських новин» Галина Могильницька впродовж десятиліть нашої творчої співпраці — і не злічити.
Як же ж гірко визнавати, що далі — не буде. Не буде запитань і відповідей на них, бо як людина широкоосвічена й глибокоінтелектуальна Галина Анатолівна завжди давала підказки, де маємо черпати духовну міць і сили для боротьби. Не буде нових художніх знахідок від майстрині ліричної поезії. Не буде дотепних віршованих шаржів від людини з тонким почуттям гумору. Не буде…
Глибоко сумуємо з усіма, хто знав і шанував покійну. Висловлюємо щирі співчуття всім рідним і близьким.
Світла пам’ять про Галину Анатоліївну Могильницькі назавжди залишиться у наших серцях.
Колектив «Чорноморських новин».
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
