Переглядів: 598

На спомин про Галину Могильницьку

12 грудня відійшла в засвіти Галина Анатоліївна Могильницька (народилася 8 травня 1937 року в Одесі) — легендарна жінка, яка упродовж багатьох десятиліть залишалася символом незламності українського духу, беззаперечним авторитетом для викладачів української мови та літератури Одещини, непересічною поеткою, яка написала один із найпотужніших творів доби Незалежності — ліро-епічну історичну поему «Роґніда» (торік твір було номіновано на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка).

Г. Могильницька походила з потужного українського роду, який не приймав ідеології, який

бунтував проти неправди й комуністичного терору. Бенедь Могильницький, брат дідуся, був одним із організаторів повстання на Кривоозерщині (тоді — Одещина, сьогодні — Миколаївська область) проти продрозверстки в 1921 році. Професор Андрій Кореневський, брат бабуні, був репресований, а в часи Хрущова реабілітований. Бабусю й дідуся (Олександра Пилиповича та Ксеню Федорівну) кілька разів «розкуркулювали». Під час окупації дідусь зберіг шкільну бібліотеку, а на мансарді вдома переховували євреїв від нацистських загарбників.

31 грудня 1965 року Г. Могильницька як член профкому факультету організувала колядування, залучивши до святкового дійства автобус з українською молоддю. Для Одеси колядування на той час було незвичним явищем. Згодом разом із цією молоддю Галина Анатоліївна організувала співочий хор у Балті, який був вельми незручним явищем для тодішнього КДБ на Одещині.

Галина Могильницька була самобутньою до-слідницею українською мови, непересічним методистом, яка володіла авторськими методиками-алгоритмами, котрі давали можливість слухачам курсів пізнати тонкощі стилістики й граматики української мови (чому можливі словосполучення кава по-турецьки, котлета по-київськи, хоча прислівники не сполучаються з іменниками; як розрізнити ямб і анапест, хорей і дактиль). Свого часу Галина Могильницька, як і її другий чоловік Олекса Різників (Різниченко), перебувала в епіцентрі одеського культурно-мистецького руху, який згодом назвуть також дисидентським з огляду на діяльність Святослава Караванського, Ніни Строкатої-Караванської й інших. Перед судом над ними у травні 1972 року разом із іншими друзями та колегами готувала матеріали для їхнього захисту.

Г. Могильницька була залюблена в українське слово — і це не пафосна констатація. Вона жила глибинним відчуттям мови, прагнучи через ори-гінальні авторські методики й мовні алгоритми навчати інших філологів. Багато десятиліть працювала в Одеському обласному інституті удосконалення вчителів на кафедрі Світлани Андріївни Свінтковської (тепер це вже Одеська академія неперервної освіти, а С.А. Свінтковська очолює Науково-методичний центр української мови, літератури, українознавства цієї академії). Г. Могильницька була харизматична, самобутня, доглибно закорінена в простір української літератури.

Свого часу вона написала працю, у якій зруйнувала міфи московської церкви щодо церкви української. Це була справжня полемічна студія «Літос (або Камінь із пращі правди на розбиття митрополичого блудословія)» у дусі традиційної української полемічної літератури часів Іова Борецького, Мелетія Смотрицького, Герасима Смотрицького, Івана Вишенського, Христофора Філалета та ін.

За іронією долі, вступ Г. Могильницької до Національної спілки письменників України був досить пізнім (часом функціонери-літератори мають задавнені образи й перешкоджають успіхам колег, із цим нічого не поробиш). І знову ж таки за іронією долі, мені, учневі-олімпіаднику Галини Анатоліївни, випала честь бути тим, кому секретар приймальної комісії доручила прочитати її твори, подані разом зі справою до Спілки. Г. Могильницька була людиною правди. А тому часто незручною, гострою, неприйнятною для тих, хто вважав відданість посадам/чинам важливішою за відданість своїй землі й людськості. Вона не боялася іти супроти течії, була самодостатня й горда, шляхетна й вишукана в слові й учинках. Але могла бути й сміливою, відважною левицею, коли потрібно було боронити правду.

Галина Могильницька для багатьох була прикладом фахового служіння своїй справі, патріотизму й громадянського обов’язку. Від 1965 року товаришувала з В. Чорноволом. Вона була біля джерел одеського Руху, була ініціаторкою сус-пільно-громадських рухів і політичних ініціатив у 1990-і. У 1994-у була кандидаткою від НРУ в 290-у окрузі на виборах до Верховної Ради України. У 1991-у здійснила візит до США, де провела низку зустрічей із українською діаспорою. Вона вірила в те, що Україна зможе знайти своє мотто в часи Незалежності, головне — працювати віддано й натхненно. Для Г. Могильницької креативність була синонімом якісної праці. «Без творчості нема життя», як у П. Тичини. Тому кожна лекція Галини Анатоліївни — це й звернення до фольклору, а тут уже неможливо без української пісні.

Вона прагнула запровадити нові підходи до класифікації частини мови, прагнула ввести цю концепцію до шкільної освіти, йдучи за академіч-ними дослідниками (І. Вихованець та ін.).

Жінка колосального інтелекту й неймовірної, просто-таки Франкової працездатності, яка до останніх днів жила слухачами-курсантами. Її лекції були завжди «живі», вона зналася не лише на методиці викладання або ж теорії мови чи літератури, а й була живим голосом епохи україн-ської літератури. Їй за життя пощастило перетнутися з П. Тичиною, М. Рильським, В. Стусом, М. Вінграновським і багатьма іншими письменниками. Вона жила Україною, була глибоко патріотична й віддана справі.

Світла пам’ять і Царство Небесне…

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ,
кандидат філологічних наук,
науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net