№ 96-97 (22315-22316) четвер-субота 2-4 грудня 2021 року

Учора, 1 грудня, Президент України Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді зі щорічним посланням про внутрішнє і зовнішнє становище нашої держави.

«Укрінформ» зібрав ключові цитати з цього виступу.

Про боротьбу з пандемією коронавірусу

Два роки ми протидіємо COVID-19. Починали майже ні з чим. І це правда. Зараз маємо майже все. Лікарні, ліжка, кисень і, найголовніше, вакцини. Ще вчора ми не знали, як по-ділити першу партію у 500 тисяч доз. Наразі доступні мільйони доз AstraZeneca, CoronaVac, Pfizer і Moderna. Ми починали з десяти тисяч щеплень на день. У листопаді зробили 6,5 мільйона. Дякую нашим медикам. А загалом на сьогодні — 24 мільйони щеплень.

Голова ОДА Сергій Гриневецький підписав розпорядження про створення нових лісів на Одещині: на 9904 гектарах планується висадити 43,7 мільйона дерев.

У розпорядженні пропонується райдержадміністраціям у співпраці з органами місцевого самоврядування підшукати відповідні земельні ділянки для заліснення, а профільному обласному управлінню зайнятися вирощуванням саджанців. Що ж до органів місцевого самоврядування, то їм рекомендується передати такі ділянки у ведення лісгоспів і розглянути можливість оплатити роботи з висаджування лісів зі своїх бюджетів.

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня»

Рівно десять років тому одинадцятеро членів новоствореної Ініціативної групи «Першого грудня» зробили у своїй «Декларації» такий підсумок тодішньому станові українського суспільства:

«Хибно зрозуміле матеріалістичне мислення взяло гору над пріоритетом етичних і духовних цінностей. Взаємне поборювання й жадоба нагромадження стали масовими нормами соціальної поведінки. Все це спричинило серйозні суспільні деформації: моральні чесноти асоціюються з життєвим програшем, правосуддя щораз більше ототожнюється з корупцією та правом сили, зросла криміналізація суспільства, поглибився розрив між бідними та багатими. Це призвело до атомізації суспільства, викривило міжлюдські стосунки, а також породило відчуження між політичною владою та народом і недовіру до держави загалом».

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 68% громадян добре знають про те, що в останню суботу листопада вшановується День пам’яті жертв голодоморів в Україні. Ще 24% зазначили, що щось чули про це, 8% — взагалі не знають. Вищий рівень обізнаності серед мешканців Заходу, старшого покоління, виборців партій ВО «Свобода», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Сила і честь», «Українська стратегія».

• 85% респондентів погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932 — 1933 років був геноцидом українського народу. 13% — заперечують це. Останніх найбільше на Сході та Півдні (кожен четвертий-п’ятий опитаний у цих макрорегіонах), серед виборців «Опозиційної платформи — За життя», партії Мураєва «Наші» та партії Шарія.

Нинішня зима  в Україні буде теплою. Температура повітря на значній території країни, найімовірніше, коливатиметься від –5° до +5°, розповіла в коментарі «Фактам» ICTV завідувачка відділу метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.

— Однак це аж ніяк не свідчить про те, що не буде морозів, — уточнила вона. — Хвилі холоду, ще й доволі потужні, можливі. Але якщо вони й будуть, то короткочасні. Найімовірнішою все ж таки буде аномально тепла погода.

Одна з головних помилок українських політичних аналітиків — раціоналізація дурості. Пошук мотиву, який дозволяє людині з високою посадою верзти нісенітниці і не відповідати за свої слова.

У п’ятницю, 23 листопада, на пресконференції з вуст глави нашої держави прозвучало багато такого, чому важко знайти пояснення, а раціоналізувати в принципі неможливо.

Сільське господарство є однією з найважливіших складових економіки Одеської області. Галузь формує продовольчий фонд і сировинну базу для харчової та легкої промисловості, займає значне місце в експортному потенціалі регіону.

У січні — вересні нинішнього року індекс сільськогосподарської продукції порівняно із січнем — вереснем 2020-го становив 179,8%. Одещина посідає перше місце серед областей України за темпами зростання і третє — за обсягами виробництва сільгосппродукції.

Як виявляють і ліквідовують несанкціоновані сміттєзвалища на території Одещини, під час селекторної наради доповідав директор департаменту екології та природних ресурсів ОДА Павло Буланович, яку в режимі онлайн з керівниками РДА, райрад, територіальних громад та міст обласного значення провів Сергій Гриневецький.

За словами очільника профільного департаменту, на Одещині наразі налічується 628 полігонів твердих побутових відходів, які займають 1046,32 га, з них паспортизованими є лише 495. Щорічно на цих полігонах захоронюється близько 6,1 млн куб. м, або 1525 тис. т відходів.

У рамках реформування Державної служби України з надзвичайних ситуацій триває технічне переоснащення її підрозділів новою сучасною технікою.

Так, за кошти державного бюджету для рятувальників Одещини при-дбано три пожежних автоцистерни, а за грантовим проєктом «Спільне реагування на надзвичайні ситуації навколо Дунаю — JERAD», який фінансується Європейським Союзом, — спеціальну аварійно-рятувальну машину середнього типу (САРМ-С), призначену для проведення таких робіт на воді. Нова техніка, керована підготовленими фахівцями, дозволить підрозділам ДСНС оперативніше реагувати на різні надзвичайні ситуації, бути мобільнішими й техніч-но оснащенішими.

У ці дні Одеса попрощалася з Олександром Ковалем. Підступна хвороба вирвала з наших лав талановитого митця і педагога, який відійшов у вічність у передсвітанковий листопадовий день, 27-го числа, на 66-у році життя. Це велика втрата для української культури, для Національної спілки художників України, для Одеси, для сім’ї, яка була предметом його постійних турбот. Не стало самобутнього, відповідального, високопрофесійного митця, на-дійного друга, прекрасного сім’янина, дисциплінованого і відданого спільній справі члена творчої корпорації, у якій він очолював секцію скульптури.

З огляду на інерцію минулого, важко, часом — неможливо, відразу збагнути очевидні речі: людина займала серед нас певний духовний і фізичний простір, була носієм емоцій, переживань, думок, відігравала помітну роль у соціумі; ви перебували з нею ніби на одній орбіті, й несподівано вона з неї зійшла, її енергетика розвіялась, виникла пустка. Той, кого ви чекали на зустріч, тішили себе можливим спілкуванням, рукостисканням, ніби зрадив вас, перетворився у спомин, став недосяжним, частиною минулого, історії. Ми протестуємо, відмовляємося прийняти жорстоку правду. Пригадую, не раз, відвідуючи Олександра, я поривався сфотографувати його під час роботи, але він частіше заперечував. «Сашо, колись це буде вже історія», — наголошував я у відповідь на його байдужість. А до «історії», виявляється, залишався один крок…

Звернення ініціативної групи щодо встановлення в Одесі меморіальної дошки скульптору Борисові Едуардсу

Минуло майже століття, як пішов із життя скульптор Борис Вільямович Едуардс (1860 — 1924). Гнаний з Батьківщини трагічними обставинами громадянської війни, він назавжди втратив надію повернутися до рідної Одеси і знайшов вічний спокій під небом Мальти.

Вулиці та сквери, музейні експозиції Одеси й інших міст України, Росії, Великобританії, Мальти прикрашають твори майстра, які є предметом гордості одеситів та всіх, хто шанує мистецтво. Найбільша високохудожня колекція творів Едуардса нині зберігається в Одеському національному художньому музеї. Жителі і гості нашого міста щодня милуються його роботами, віддаючи данину шани автору. Але й досі на його будинку, пам’ятці архітектури місцевого значення, відсутня меморіальна дошка, гідна пам’яті майстра.

Спогади жителів с. Велика Василівка, небагатьох свідків Голодомору 1932 – 1933 років, зберіг для нащадків місцевий учитель історії Іван Кудлач (1960-2015), який через важку хворобу передчасно пішов із життя.

Ось як розповідала про ті страшні часи Віра Єфремівна Шкарупа, 1928 року народження:

«Я була малою дитиною, всього осягнути і запам’ятати не могла. На жаль, багато імен стерлося з пам’яті. Але рідних своїх не забути. Першим помер з голоду батько, Чабан Єфрем Антонович. Тяжко і довго мучився. Весь опух. Лежав, не маючи змоги підвестися. Мати, довідавшись, що активісти з «мітли» хочуть забрати у них єдину корівоньку, швидко, за пів ціни, продала її. А вже під вечір у двері стукали сільські активісти — Солоїда Дем’ян та Колісніченко Архип. Нашвидкуруч сховавши гроші у затулу, побігла відчиняти двері, що ледь витримували удари кованих чобіт. Та де там! Нишпорки швидко знайшли гроші. Забрали все до копійки. Не зупинило їх навіть те, що господар, хрипівши, конав на лаві. Хоронили його через кілька днів на ряднині, бо на труну вже коштів не було. Слідом за батьком померли брати Дмитро і Федір, сестри Тетяна й Онися.

Каплицю і пам’ятний знак «Всім невинно убієнним у ХХ столітті» в центрі Миколаївки символічно звели на місці напіврозваленого пам’ятника «Борцям за владу рад» ще у 2008 році за спонсорські кошти.

Тоді на панахиді за померлими і ненародженими народний депутат України Іван Заєць зазначив, що приїхав на цей майдан, аби скласти дяку тим, хто поставив цей пам’ятний знак, і вклонитися всім, хто береже історичну пам’ять, хто посилює свою національну ідентичність і думає про майбутнє нації. Дуже довгою була дорога до Незалежності й державності українців і дуже багато героїв полягло на тому шляху.

Новела

Усеньке село знало, що на діда Горпину знову «найшло». Як і кожну весну. Оно знову дибає — човг-човг-човг — із в’язанкою лободи за спиною.

— Зараз, зараз, Горпиночко, прийду — бурмоче сам у собі. — Зараз нагодую вас. Ось яка свіженька, зелененька лобода. Уже наростає, наростає. Тепер будемо жити. Далеко, правда, ходити, аж у яру... бо коло хат люди уже повиїдали...

6 грудня сповниться 150 років від дня народження поета, журналіста, театрознавця і перекладача Миколи Вороного, вбитого у час Великого терору тоталітарним сталінським режимом.

Біографія Миколи Кіндратовича Вороного схожа на біографії бага-тьох українських інтелігентів того часу. Народився він 6 грудня 1871 року в міщанській родині, де шанували козацькі традиції, любили рідну мову й батьківську землю. І дотепер не відоме точне місце його появи на світ. Вказується тільки Катеринославська губернія, а в дужках ніби уточнюється — Дніпропетровська область, хоча Катеринославщина охоплювала тоді територію, яка щонайменше втричі перевищувала за площею сучасну Січеславщину (від Таганрога до Кривого Рогу). Тож дослідникам тут є ще над чим працювати.

Ще не розвіявся запах друкарської фарби від примірників нещодавно випущеного в одеському видавництві «Астропринт» третього номера літературного альманаху «Балтське коло».

Нагадаю, за підтримки Балтської міської ради його вже третій рік поспіль готує група літераторів і журналістів — членів місцевого осередку Ліги незалежних українських письменників ім. Павла Чубинського. Упорядник і редактор цього альманаху журнального типу — відомий журналіст і поет Михайло Гершкович.

(Закінчення. Початок у номері за 25-27 листопада)

Гірка історія України має страшний досвід перебування у державі, де панували доноси сусіда на сусіда. Цей спадок проглядається ще й сьогодні: «Як зазначено на долі, / Таки збувається в житті. / Діждалися нарешті волі, / А душі — ще у заперті. / Бо навіть у вузькому колі / Свою розкриєш — донесуть. / І звинуватять у крамолі, / Перекрутивши справжню суть». Зрозуміло, що масштаби обмов у нас уже не ті, й наслідки їх — теж, але поета хвилюють не стільки самі наклепи, скільки те, що «душі — ще у заперті». А звідси й висновок: коли наше життя буде оперте на закони, тоді нам легше буде долати і матеріальну скруту, і відновлювати розвалені будинки по селах та знищені дороги: «Колись тут хутір обій-мала балка, / Дорога бігла степом наугад. / Щось рипнуло й замовкло, наче валка / Колись заблукла рухалась назад. / А як поверне, чим води дістати? / Нема села, немає журавля. / І будуть подорожні забувати / Сюди простець, ідучи звіддаля».

Населення України скорочується одним із найшвидших у світі темпів, і, ймовірно, до 2050 року зменшиться до 35 мільйонів, ідеться в аналітичній довідці ООН «Демографічні процеси».

Низький коефіцієнт народжуваності, високий рівень смертності та постійне зростання темпів зовнішньої міграції руйнують людський капітал України, а отже й основу для сталого розвитку. Недостатній рівень добробуту і відсутність у жінок можливостей поєднувати кар’єру й догляд за дітьми залишається одним із чинників, що заважають українцям мати бажану кількість дітей. Поширеність поведінки з високим ступенем ризику та неінфекційні хвороби — основні фактори одного з найвищих рівнів смертності у Європі, особливо серед чоловіків. Близько третини українців помирає у віці до 65 років. Понад половині цих смертей можна запобігти.

Міністерство юстиції зареєструвало ухвалені Міністерством освіти і науки нові умови вступу до вишів. Планується, що основний етап вступної кампанії-2022 відбудеться у звичні терміни — у липні.

Що ж до змін, то важливими нова-ціями є:

• розширення можливості для додаткового набору на контракт бакалаврів за денною формою здобуття освіти;

• удосконалення розподілу обсягу державного замовлення за галузями знань, міжгалузевими, підгалузевими групами;

Немає сумніву, що навряд чи є ще інші тварини, які зіграли б таку важливу роль в історії світу, як ці низькоорганізовані істоти.
Чарльз ДАРВІН.

Великий учений так сказав про дощових черв’яків (червів, хробаків лат. Lumbricina), які належать до царства безхребетних, підряду дощових хробаків. А чи багато ми знаємо про цих унікальних мешканців планети, які, здається, оселилися скрізь, варто лише копнути лопатою?

Загалом відомо близько 1500 видів дощових червів, більшість яких мешкає в тропіках.

До появи антибіотиків запалення легень становило серйозну загрозу життю пацієнтів. Наразі ситуація кардинально інша, але для подолання хвороби важливі вчасно поставлений діагноз і правильно призначене лікування. Адже чим раніше хворий починає боротьбу з недугою, тим вищі його шанси на швидке одужання.

Про пневмонію

Пневмонія — одна з форм гострої респіраторної інфекції, що впливає на легені.