№ 90-91 (22309-22310) четвер-субота 11-13 листопада 2021 року

Переглядів: 253

Генеральне перетрушування

Якщо користуватися лексикою північного сусіда, останні події в українській політиці можна назвати генеральним «перетрахиванием». Але в Білорусі процес зміни керівництва країни проходив під жорстким контролем диктатора. А у нашого президента нема для цього необхідних важелів. У результаті виходить не те, що задумане. Зовсім не те.

Відібране передати нікому

Створено абсолютну зброю для зміцнення особистої влади. Закон про олігархів, підписаний на початку цього тижня, дозволяє Зеленському за допомогою «кишенькового» РНБОУ, в обхід парламентських і судових процедур, вносити у чорний список і застосовувати дискримінаційні санкції проти найбагатших і найвпливовіших власників. Те ж саме свого часу в Росії успішно зробив Путін. Там вплив і власність, експропрійовані в олі-гархів, передали чекістам. Українські чекісти досвіду управління в жодній сфері не мають. Відібране передати буде нікому.

Переглядів: 374

Ця нескінченна подорож до моря...

Чи постане пам’ятник Лесі Українці на Олександрівському проспекті в Одесі?

В Одеському літературному музеї триває виставкова акція, присвячена 150-річчю від дня народження Лесі Українки, під час відкриття якої відбулася наукова конференція та презентація книжки «Леся Українка, 1871 —2021: присвята». Вона стала логічним продовженням ювілейних заходів — справжньої містерії, яку Одеса проводить у «Лесин рік»: виставки, концерти, презентації, конференції в офлайн та онлайн-режимах тощо. Але, здається, наймасштабніша ініціатива цього культурного почину— встановлення пам’ятника видатній поетесі у причорноморському місті — залишилася на стадії невизначеності.

Передісторія

Ще з 2019 року українська громада Одеси активно впроваджує ідею встановлення пам’ятника Лесі Українці в нашому причорноморському місті. Створено оргкомітет, до якого входять науковці, культурні, громадські й політичні діячі. Цьогоріч вони звернулися до органів місцевого самоврядування з відповідним клопотанням. Рішення історико-топонімічної комісії міськради, засідання якої з прямою трансляцією в ефірі відбулося 12 травня, розчарувало й, по суті, завело справу у глухий кут. Щоб роз’яснити ситуацію та більше дізнатися про саму ініціативу, ми звернулися до двох осіб — промоутера встановлення пам’ятника й автора скульптурного проєкту Лесі Українці, заслужених художників України Сергія Савченка і Миколи Худолія.

Переглядів: 277

«Знать, од Бога і голос той, і ті слова»

Мова — це наша національна ознака,
в мові — наша культура, ступінь нашої свідомості.
Іван ОГІЄНКО.

До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці з 5 по 12 листопада проходить Тиждень мови, означений цілою низкою тематичних заходів. Це, зокрема, книжкова виставка «Мови велич і краса», on-line лекція мовознавця і мистецтвознавця Володимира Островського «Барокові наголоси в українській мові» та Всеукраїнський диктант національної єдності, що відбувся 9 листопада в головній читальній залі ОННБ.

Щодо виставки, то на ній представлені новодруки, присвячені дослідженню, вивченню та розвитку української мови. Це — історичні, граматичні та філософські праці відомих українських учених, підручники, посібники і словники, науково-популярні видання про основи мовленнєвого етикету і культуру мовлення, проблему русизмів та елементів суржику тощо.

Переглядів: 258

Помер кожен 47-й

Голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький провів чергову селекторну робочу нараду з головами райдержадміністрацій, райрад, територіальних громад та міст обласного значення.

На нараді, яка, зрозуміло, відбувалася в режимі онлайн, говорили про епідеміологічну ситуацію з поширення COVID-19. Комплексну характеристику того, що відбувається на Одещині, дав заступник директора державної установи «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» Сергій Дементьєв:

«Епідемічна ситуація з COVID-19 в Україні надзвичайно складна. Ми — на підйомі чергової хвилі захворюваності і весь жовтень реєстрували антирекорди, як щодо інфікування людей, так і щодо летальності.

Переглядів: 250

Дружнє читацьке плече

«Як допомогти «Чорноморці» вижити у ці скрутні для друкованих ЗМІ часи?» — часто запитують ті, хто не байдужий до долі найстарішої на Одещині газети.

І пропонують різні варіанти порятунку. Зокрема, звернутися з проханням чи вимогою до влади — місцевої або й київської, а можна і туди, і сюди — про фінансову підтримку україномовного часопису, який (це з аргументів) наступного року відзначатиме 105-ліття виходу першого номера і який украй потрібен українській громаді нашого південного зросійщеного краю.

Переглядів: 253

Єднальна сила молитви

Уже понад 50 років молитовні сніданки є гарною традицією у більшості демократичних країн світу — від США і держав Євросоюзу до Ізраїлю та Південної Кореї. Вони об’єднують народи й національні еліти, будучи майданчиком для побудови відносин і пошуку порозуміння.

В Одесі відбувся вже третій молитовний сніданок, який зібрав у Будинку прийомів обласної ради представників влади, духовенства та бізнесу регіону.

Переглядів: 492

Коли викликати «швидку», а коли – до сімейного лікаря

У Міністерстві охорони здоров’я офіційно пояснили, в яких випадках громадянам слід викликати швидку допомогу, а в яких — звертатися до свого сімейного лікаря.

Отож, відповідно до Правил виклику, бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги виїжджає за рішенням диспетчера оперативно-диспетчерської служби (103) у випадках, коли пацієнт або інша особа повідомляє про такі скарги чи симптоми:

Переглядів: 456

За програмою «Доступні ліки»

Із 1 жовтня люди з епілепсією, розладами психіки та поведінки можуть отримувати лікарські засоби безоплатно або з незначною доплатою у рамках програми «Доступні ліки».

До того пацієнти купували ці ліки або повністю за власний кошт, або мали пільги в межах місцевих бюджетів. Тобто у кожному регіоні доступ до безоплатних ліків був різним і залежав від фінансової спроможності громади.

Переглядів: 274

Державна мова у публічному просторі

Більшість — 55% — українців підтримують норму «мовного закону» про обслуговування українською мовою при збереженні можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. 21% таку норму не підтримує і майже для 18% респондентів це байдуже. Такі результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей.

џ Найбільше тих, хто підтримує обов’язкове обслуговування державною мовою, у Західному та Центральному регіонах — 74% та 62% (натомість не підтримують 11% та 14% відповідно). На Півдні та Сході приблизно однакові частки тих, хто підтримує та не підтримує цю норму закону: на Півдні підтримують 33%, а 37% — ні, на Сході — відповідно 38% та майже 33%. В обох цих регіонах також близько 30% тих, хто не визначився зі своїм ставленням або для кого це байдуже.

Переглядів: 264

Плацинда — як плацента

Слово «плацинда» чи «плачинда» має давнє походження і перекладається з латині як корж чи млинець. Насправді плацинда — не лише шматок тіста. Це те, що, як і плацента, наче пуповиною, пов’язує нас з рідною землею, зі своїм корінням, предками.

На Півдні України, зокрема й на Одещині, плацинда — одна з найулюбленіших національних страв, яку готують чи не в кожному селі, й у кожної господині є свій рецепт, що передається у спадок від покоління до покоління.

Переглядів: 278

Навала зі Сходу. Боротьба триває

Навала зі Сходу як помста за те, що українці обрали європейський вектор розвитку, бойові дії, страшні жертви серед населення, нищення міст… Аналогії між подіями, що відбулися 313 років тому і подіями 2014-го, не можна заперечити, а тому, продовжуючи виборювати своє право на самовизначення, ми повертаємося до них знову і знову.

13 листопада 1708 року в ході кривавої каральної операції, здійсненої руками московського князя Меншикова, було спалено гетьманську столицю Батурин і з надзвичайною жорсто-кістю знищено її мешканців. За оцінками істориків, жертвами масового вбивства стали від 11 до 15 тисяч містян.

Переглядів: 240

Талантами зачаровують світ

Дуже радий привітати нашу талановиту молодь з черговими перемогами на міжнародних творчих конкурсах — у Польщі, Литві, Португалії та Бангладеш. Ці діти — гордість Одеси й Одеської області!

Ось їхні імена:

Анастасія Терещенко — учениця Мистецької школи №3 м. Одеси — 1-е місце в категорії «вокал — 1-а категорія» та 1-е місце в категорії «вокал-тріо»;

Єгор Мироненко — учень Мистецької школи №3 м. Одеси — гран-прі в категорії «інструментальний жанр — фортепіано» та 1-е місце в категорії «вокал — тріо»;

Переглядів: 242

«Чому я живий»

У київському кінотеатрі «Оскар» відбулися пресзаходи епічної історії, знятої за мотивами реальних подій, — «Чому я живий». Стрічку створено Одеською кіностудією за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

У заходах взяли участь режисер картини Віллен Новак, голова правління Одеської кіностудії і генеральний продюсер стрічки Андрій Осіпов, продюсерки Анна Дочева й Олена Дементьєва, актори Максим Горай, Роланд Мішко, Анастасія Марків, Артем Вільбик, Ірина Мельник та Ольга Радчук. На червону доріжку української прем’єри завітали представники Державного агентства з питань кіно, Міністерства культури та інформаційної політики, артисти, культурні діячі, телеведучі.

Переглядів: 571

Вівці мої, вівці...

Що ми знаємо про цих тварин? Більшість, переконана, небагато: вони дають вовну, речі з якої недешеві, м’ясо і бринзу. Статистика знає набагато більше. Зокрема те, що в гардеробі середньостатистичного українця одягу з натуральної вовни не більше 2% (зате із синтетики понад 80%), тоді як, наприклад, у жителів Туманного Альбіону, поетичної назви Великобританії, 75% речей — з натуральної вовни, 20% — із бавовни, натурального шовку та гуми, а також зі шкіри й лише якась дещиця — із синтетичних матеріалів. А ще українці в середньому споживають упродовж року… менше 200 г овечої бринзи (коров’ячої — 350 г) та 1 кг баранини.

На Одещині, де вівчарство ще якось животіє, щоправда, переважно на приватних обійстях, хоча збереглися й кілька про-фільних господарств, показники помітно вищі, однак вони все одно занизькі у, так би мовити, світовому масштабі. А це і дивно й несправедливо.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net