Переглядів: 432

На двох не ділиться

Суперник може бути, назагал, в любові. Не важливо, в якій і до кого чи до чого; любов, як знаємо, різна буває. Але на двох не ділиться. Хоча…

Цей фільм — не про українку Оксану, котра поїхала до Німеччини заробити грошей, а її сина-підлітка, залишеного на бабусю. Коли бабусі не стало, десятирічного Романа, який, звичайно ж, скучив за мамою, переправили в Німеччину. Й от з’ясовується, що у нього є суперник — господар дому та мамин роботодавець, у якого вона доглядала вже покійну дружину. Неважко уявити собі ту бурю почуттів у душі хлопчика, якому годі зрозуміти й оцінити цей стан речей. Оксана ж намагається якось владнати ситуацію, але все дарма. Його любов до матері не сумісна з якимись почуттями, які може плекати цей чужинець. У перспективі вимальовується глибока психологічна драма. Видається, що тут присутня ментальна особливість українців, для котрих матір — це, фактично, цілий великий світ, це той святий образ, до якого моляться в храмі. Згадаймо лишень величезний фольклорний та літературний пласт, присвячений українській матері, що творився упродовж віків.

Утім, помилково було б думати, що творці українсько-німецького фільму «Суперник» замислювалися над цим, вони досліджували психологію десятирічної дитини, і це, безперечно, дуже цікаве завдання.

І це ще й історія про дорослішання. «Ми всі дорослішали протягом фільму», — зізналася виконавиця ролі Оксани Марія Бруні.

На ХІІ Одеському міжнародному кінофестивалі одразу після перегляду стрічки її режисер Маркус Ленц зробив несподівану заяву про те, що цей фільм міг не з’явитися на світ. «Всі, кому я розповідав сценарій, казали мені: це неможливо зняти, де ви знайдете дитину, здатну зіграти такі складні емоції, робіть його старшим».

Однак режисер продовжував вірити в те, що обов’язково знайде потрібного йому хлопчика. Випадково побачив проби Єлізара Назаренка, і проблема відпала. Хлопчикові вистачило 30 секунд, щоби Маркус Ленц зрозумів: ось саме та дитина, яка здатна втілити на екрані образ Романа.

Отже, десятилітній український хлопчик приїздить у Німеччину до матері, котра живе із 62-річним удівцем. Це несподіванка. Добротливий німець намагається подружитися з хлопцем, але Роман хоче бути лише зі соєю мамою і не збирається ні з ким ділити свої синівські почуття до неї. Ніякого зближення, ніякої, тим більше, дружби. Дуже цікаво спостерігати за тим, як Роман неухильно веде свою лінію. Утім, надалі ми побачимо, як він усе ж змінив своє настановлення до Герта — в результаті складних психологічних змін.

Як розповів режисер-постановник, його герой не мав чітко виписаних сценарних сцен та діалогів, в основі зйомок були зчаста ситуації. Єлізар досить швидко увійшов у всю цю історію і все робив назагал правильно. «Він збагатив фільм своєю самобутньою цікавістю та бурхливою енергією, хоча на момент зйомок у хлопчини не було ніякої акторської підготовки. Усе, що він показав, є живим, все це нефільтроване й чесне. Я не міг відвести очей. У цьому фільмі я намагався показати насичений внутрішній всесвіт дитячої душі, яка втратила своє місце в світі, але поза тим набуває неймовірної сили, — каже Маркус Ленц. — Коли матір хлопчика несподівано потрапила до лікарні, він залишається наодинці зі своїм суперником. З’ясовується, що з Гертом можна доволі цікаво розважатися. Але чоловік несподівано помирає від інсульту, й Роман залишається без допомоги та підтримки, один у глухому лісі. Всі ці психологічні нагромадження у картині, вочевидь, допомагають режисерові краще розкрити внутрішній світ свого героя.

Ми дуже мало бачимо в цьому фільмі українську заробітчанку Оксану: вочевидь, режисер або недостатньо обізнаний з цією темою, або ж свідомо уникає заглиблення в матеріал. Утім, український кінематограф не надто торкається цих питань. На пам’ять спадає хіба «Гніздо орлиці» з Риммою Зюбіною в головній ролі. Одначе там розглядаються дещо інші проблеми й в іншому ракурсі.

«У Німеччині зараз велика криза. У людей похилого віку є проблема фізичної допомоги. Вони покладаються на допомогу чужих людей, переважно це жінки з України. Часто ці стосунки переходять в емоційну залежність. А з іншого боку — економічна. Це було цікаво знімати», — каже Маркус Ленц.

Це фільм про те, що в дитини не може бути суперника в її духовному зв’язку з матір’ю. У даному ж конкретному випадку маємо ще й деякі ментальні розбіжності. Хоча… Завжди може існувати інша думка.

Роман КРАКАЛІЯ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net