№ 82-83 (22301-22302) середа-субота 13-16 жовтня 2021 року

У рамках культурного обміну та співробітництва 6 — 10 жовтня на Одещині з офіційним візитом перебувала делегація з Республіки Польща на чолі з маршалком Західнопоморського воєводства Ольгердом Геблевичем. Це воєводство розташоване у північно-західній Польщі й межує на заході з Німеччиною, а на півночі омивається Балтійським морем.

Нинішній візит польських колег став продовженням співпраці у сфері культури, започаткованої ще в 2018 році підписанням у місті Щецин листа про наміри між управою Західнопоморського воєводства та Одеською обласною радою щодо соціально-економічного розвитку регіонів та подальших дружніх взаємин.

14 жовтня — День захисників і захисниць України

«Ми сильні, тому що ми об’єднані! Ми нездоланні, тому що на захисті України стоять мужні чоловіки та відважні жінки! У День захисників та захисниць України бажаю вам міцного здоров’я, життєвих гараздів і нехай після будь-яких баталій, вдома на вас завжди чекає затишне родинне коло. Добробуту вам, нових звершень і перемог в ім’я Батьківщини!» — звернувся до присутніх міністр оборони України Андрій Таран під час урочистостей з нагоди знаменної дати.

«День захисників і захисниць України — це особливе свято. Сьогодні ми вшановуємо не тільки тих, хто стоїть на варті нашого спокою, ми згадуємо всіх, хто у різні буремні періоди нашої історії брав участь у визвольних змаганнях, вів смертельний двобій із нацизмом, брав участь у миротворчій діяльності, хто з 2014-го піднявся на відсіч російській збройній агресії, — підкреслив він».

За повідомленнями ВООЗ, людство пройшло майже 60% шляху до завершення пандемії, однак, наголошується, є низка факторів, які можуть не лише нас загальмувати, але й повернути назад, адже допоки залишається дуже багато невідомих. Зокрема, світ зіштовхнувся вже з новими штамами COVID-19, і ніхто не знає, чи не трапиться це знову. І чим довше триває імунізація населення (зокрема у країнах з низьким рівнем достатку), тим вища ймовірність небезпечних мутацій вірусу. І хоч зараз ми, наголошують експерти ВООЗ, наближаємося до позначки «60% шляху», в якийсь момент ситуація може кардинально змінитися. Якщо, зрозуміло, не протистояти вселенській біді.

У нас, в Україні, пік захворюваності на COVID-19, за прогнозами профільного міністерства, очікується в період із середини листопада до середини грудня 2021 року. Тобто нині — найскладніша ситуація, яку необхідно пережити, бо за найгіршого сценарію кількість хворих може бути на 30-40% більшою, ніж восени 2020-го.

Серед фахівців із сучасної історії Росії довгий час побутував жарт про розбіжності двох кремлівських веж. Щось на зразок того, що одна вежа за мир і переговори, а інша — за війну. Жарт перетворився на думку, коли президентом на короткий термін став особистий друг Путіна Дмитро Медведєв. І відразу заявив, що свобода краща за несвободу. Наскільки свобода в російському розумінні краща, стало зрозумілим після нападу Росії на Грузію в серпні 2008 року.

Сюрприз до приїзду Вікторії Нуланд

Надалі Медведєва визнали м’яким варіантом Путіна і пустодзвоном. Це коштувало йому поста голови партії «Единая Россия» і дружби з патроном. У перспективі маячив відхід з полі-тики в сюжети анекдотів. Тре-ба було терміново рятувати репутацію. На весь світ крикнути, що несвобода краща. І випадок нагодився. Стаття заступника голови Ради безпеки Росії «Чому безглузді контакти з нинішнім українським керівництвом. П’ять коротких полемічних тез» у газеті «Комерсант» опу-блікована дуже вчасно. Вона привернула увагу «самого», змусила його думати, що колишнього друга ще можна якось використовувати.

Є в кожному місті місця історичні,
Не виняток — Балта: їй майже п’ятсот…
Та кожного року знаходяться дати,
Коли виникають зворушні чуття
Любові до міста, й цього не відняти,
Й без цього немислиме наше життя.

Ці рядки мимоволі згадалися з нагоди відзначення Дня міста у Балті, вік якої з віднедавна науково уточнений і, як наголошувалося минулої п’ятниці, у день святкування, становить 495 років. Отже, попереду — 500-літній ювілей.

Святкові заходи розпочалися зранку. Першим з них, за традицією, став урочистий молебень на славу міста і його мешканців, який провів у Свято-Успенському соборі його настоятель отець Олександр. Далі представники місцевих органів влади, трудових та освітянських колективів пройшли вулицями міста до меморіалу Слави, де хвилиною мовчання вшанували земляків, які віддали своє життя в ім’я збереження миру й незалежності України, і поклали квіти до Вічного вогню та підніжжя пам’ятника.

Минулої неділі країна святкувала День художника.

За традицією, від якої не відступають, одеські мистці відзначили своє фахове свято великою виставкою. Відкривали її за два дні наперед, у п’ятницю. Вже як святкувати, то святкувати! 180 робіт 180 художників було визнано гідними цього врочистого вернісажу. Дозволив би експозиційний простір — без сумніву, було б їх більше…

Напхом напхана зала на Торговій, 2. Звучить жива музика від Одеського обласного центру української культури. Гамірно, весело, тісно… Одні розглядають виставлені твори — а їх тут зчаста по три у висоту, діляться враженнями з колегами; інші досить жваво спілкуються, наче хтозна скільки часу не бачились, та й зрозуміло, бо ж сидять мистці у своїх робітнях і поспішають творити шедеври на віки: коли тижнями, місяцями розмовляєш подумки лише з великими відгомо-нілих епох, котрі віддавна перебувають у вічності, чи зі своїм власним ще не завершеним твором, та прагнеш зрозуміти, чому часом огинається полотно чи папір, або відчуваєш опір мармуру чи бронзи — то хочеться опісля виговоритись…

Мешканці Одещини мають обрати ринкового постачальника газу та укласти з ним договір

Із 1 жовтня ТОВ «ГАЗ ТЕКНОЛОДЖІ» припинило постачати газ своїм клієнтам на території Одеської області. Одесити отримують газ за рахунок тимчасового механізму страхування побутових споживачів. Він дає можливість клієнтам, що раптово втратили постачальника, не залишитися без газу, поки вони не здійснять перехід до нової газопостачальної компанії.

Із 1 жовтня 2021 року ТОВ «ГАЗ ТЕКНОЛОДЖІ», яке забезпечувало газопостачанням 126 тисяч побутових клієнтів в Одеській області, через невиконання вимог Кодексу газотранспортної системи припинило постачати газ населенню. Відповідно до Правил постачання природного газу цих клієнтів тимчасово обслуговуватиме постачальник «останньої надії» (ПОН) — Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Надалі для безпере-бійного газопостачання жителі Одещини мають обрати та підключитися до постійного ринкового постачальника. Станом на сьогодні в Україні газ побутовим клієнтам постачають понад 50 компаній. Обрати постачальника та порівняти ціни можна на онлайн-ресурсах «Газ-Правда» або «Газотека».

Одещина має чимало мальовничих місцин з багатою історією, де гармонійно переплелися різні етноси й культури. Серед таких і бессарабське село Ройлянка. Донедавна воно було у складі Саратського району, а після адмінреформи та створення територіальних громад опинилося у Білгород-Дністровському. Від міст і райцентрів далеченько. Одне слово, сільська глибинка.

Ройлянка веде відлік з 1832 року. Її засновниками були переселенці із села Карликів Хотинського повіту, що існувало на території нинішньої Чернівецької області (до наших днів воно не збереглося). У роки владарювання молдавських князьків і російських поміщиків тамтешнім селянам було дуже сутужно: бракувало землі, душили повинності й домагання вельмож. А людині властиво шукати кращі умови для життя. Ось і предки ройлянців, втікаючи від гніту поміщиків, ризикуючи і долаючи чимало труднощів, колись перебралися у ще не залюднену й не приборкану владою Бессарабію. Напевно, ще з тих часів у крові ройлянців залишилися дух бунтарства, любов до праці та готовність долати будь-які труднощі. Саме ці якості допомагають їм виживати й сьогодні.

На цьогорічному Одеському міжнародному кінофестивалі українські фільми не принесли, на жаль, якихось особливих відкриттів та несподіванок. Не хочеться робити жодних висновків на кшталт того, що українська кінематографія після стрімкого злету в попередніх роках загальмувала свій розвиток. Є в її доробку і фільми, які спроможні поборотися за участь і призи поважних міжнародних фестивалів. Поміж ними й картина «Королі репу» (режисер Мирослав Латика), показана першого ж дня роботи ОМКФ-2021.

Що таке реп? Необхідна довідка для тих, котрі, можливо, ставлять це слово в один ряд з такими словами, як «репаний», «репнутись», «репнути» (і треба сказати, що вони в чомусь-таки мають слушність — щось там у тому сюжеті репнуло). Назагал же реп (за відповідною енциклопедією) — це мелодизований речитатив, що вельми популярний серед молоді. З’явився у 1970-х у середовищі афроамериканців. Найбільше поширився у США, залишаючись музичною традицією так званих чорних кварталів, зокрема сумнозвісного Гарлему. Дедалі популярнішим стає реп в Україні, передовсім у молодіжній субкультурі. Дуже поширений у Росії, тож українські репери читають переважно саме російський реп.

Кожній людині на віку написано знайти свою половинку, щоб пройти з нею рука об руку відведений шлях і побудувати спільне майбутнє. Не всім у цих пошуках таланить. А ось до Миколи і Юлії Федорончуків із Ройлянки доля була прихильною. Нещодавно вони відзначили сорокаріччя спільного життя.

Як познайомилися? Історія їхнього кохання воістину варта кіносюжету. Як каже подружжя, у них була «любов, схожа на сон, як у пісні співається...».

Коли заходиш на подвір“я Лідії Василівни Балан, відразу відчуваєш хазяйську руку. Скрізь порядок. І в хаті затишно. Погляд зачаровує розмаїття квітів — справжній зимовий сад.

— А як можна жити без такої краси? — ловить мій погляд господиня. — До квітів мене свекруха привчила. Вона добре серце мала. У неї проходила й кулінарну школу. Я дуже хотіла догодити чоловікові, то й вчилася. Як кажуть: «Любов міцнішає, коли добрі стосунки із свекрухою». Світла їй пам’ять…

Зі святом Покрова Пресвятої Богородиці та Днем захисників і захисниць України

Свято Покрова Пресвятої Богородиці для нашої культурної традиції є особливим і завжди шанувалося українцями. Це свято осені, свято нового врожаю й достатку, коли природа дбайливо вкриває натруджену землю пожовклим листям для зимового відпочинку.

У козацькому пантеоні урочистостей Покрова — на першому місці, адже українські козаки вважали це свято найзначні-шою й найвеличнішою урочистістю року. За легендою, Пресвята Богородиця захистила військо, вкривши людей покровою від ворога. Отже, не випадково, що саме на Покрову відзначали День Українського козацтва, а тепер святкуємо і День захисників та захисниць України, адже Богородиця є покровителькою й Українського війська.

400 років тому військо гетьмана Сагайдачного і поляки перемогли турецьку армію під Хотином

8 жовтня 1621 року Османська імперія і Річ Посполита підписали Хотинський мирний договір. Завершилася битва, що тривала понад місяць.

2 вересня війська султана Османа II пішли на штурм укріплень польсько-української армії під Хотином (зараз — Чернівецька область). Султан розраховував швидко розбити війська великого гетьмана литовського Яна-Кароля Ходкевича і гетьмана запорізького Петра Конашевича-Сагайдачного й далі підкорювати землі Речі Посполитої. Але битва затяглася — козаки раз у раз відбивали турецькі атаки.

Про  мемуари  Володимира  Рутківського

Про мемуари думають усі, хто чогось досягнув у публічному житті. Але безпосередні поштовхи втілити цю думку — в кожного різні.

Схоже, «хрещеною матір’ю» книжки спогадів Володимира Рутківського «На берегах пам’яті» (Одеса: Друк Південь, 2020) стала Наталя Марченко, високофаховий біобібліограф та одна з найтонших знавців дитячої літератури.