Переглядів: 584

Пернате братство

(Продовження. Початок у номерах за 26-28 серпня та 9-11 вересня)

Серед усього пернатого розмаїття, що населяє нашу землю, голубам відведено особливе місце.

Голуб — це не лише птах, це своєрідний символ миру і злагоди. Парочка голубів — на весільних вишитих рушниках, на святковому короваї, з любов’ю вималювана на українській печі серед квітів і візерунків, що має приносити в дім злагоду та порозуміння... Закоханих часто порівнюють із парою голубів.

Голуби

Спрадавна до цієї пташки люди мають повагу, адже, як передається від покоління до покоління, після вселенського потопу саме вона принесла гілочку оливи як звістку про те, що вода відступила й видно берег, порятунок, і це обнадіяло втомлених, зневірених, додало їм сил.

Існує також легенда про те, як вірні голубки богині кохання Венери звили своє гніздо в шоломі бога війни Марса, і він, аби не руйнувати їхньої домівки з пташенятами, відмовився від чергової кровопролитної затії.

А ось як сучасний символ миру, як емблема голуб уперше постав у 1949 році з-під пензля Пабло Пікассо. Художник у кількох цікавих варіаціях подав його на I Всесвітній конгрес прихильників миру, який проходив одночасно в Парижі та Празі. Найбільш упізнаваними й дотепер залишилися дві роботи майстра: жіночий лик із голубом і біла птаха, яка несе гілку оливи у дзьобі, що символізує глобальне примирення й відмову від будь-якого насильства. До слова, свою дочку Пікассо назвав Паломою — голубкою.

Чи багато ми знаємо про голубів, які вже тисячі років живуть, по суті, поруч із людиною?

Сьогодні налічується близько 300 видів голубів, майже чверть мільярда особин, які населяють практично всі країни. Вони мають різні габарити, забарвлення й унікальні особливості, але всім породам властиво вити гнізда і висиджувати пташенят, турбуючись про потомство.

У природі спорудженням будиночка для поповнення родини займаються обоє батьків: самець приносить маленькі гілочки, солому, клаптики сухої тканини, пір’я, а самка викладає їх так, як буде зручно моститися. Голуби не прагнуть зробити свої гніздечка ідеально рівними, збоку вони виглядають простим нагромадженням гілок, але дбають про головне — їх надійність. Сім’я може виводити в них потомство з року в рік, додаючи, за необхідності, нові гілочки й видаляючи зіпрілі чи колючі.

Дикі голуби гніздяться в затишних куточках на скелях, де їх не виявлять хижаки, у дуплах лісових дерев, на міцних гілках плодових насаджень (кілька таких жител розташовані на моєму майже піввіковому горісі), у заростях чагарників біля водойм, на закинутих будовах.

Птахи, що мешкають у місті, обирають для гнізд горища, карнизи вікон і балконів, розломи старих будівель, дахи.

Оскільки домашні голуби, на відміну від їхніх диких родичів, не зажди мають доступ до «будматеріалів», допомогти їм у цьому повинен господар. Його завданням є відшукати в голубнику затишний куточок і покласти в поле зору птахів основу й додаткові матеріали для облаштування гнізда. Нехай пара максимально зробить його самостійно, бо якщо їм не сподобається складене вами, то приплоду в цьому сезоні не чекайте. Птахи з ентузіазмом займаються створенням домівки для пташенят. У цьому процесі їх підстьобує інстинкт продовження роду, мов би нагадуючи їм, що потрібно зробити кладку.

Висиджує яйця переважно самка, але іноді самець підміняє її, щоб та розім’ялася і поїла. Через 20—25 днів вилуплюються пташенята, розбиваючи зсередини шкаралупу вже міцненьким дзьобом. Утім, батьки також можуть допомагати їм у цій справі.

Зазвичай голуби будують гнізда з кінця весни до початку осені, в сезон розмноження. Оскільки малеча, що вилупилася, зовсім гола, то може легко замерзнути навіть за незначного похолодання. Щоб цього не сталося, батьки намагаються зробити гніздо якомога теплішим, підкладаючи в нього побільше соломи, пуху, пір’я.

Цікаво, що голуб’ята вилуплюються до полудня, а ось яйця самки завжди відкладають під вечір.

Стінки зобу дорослих птахів у період годування потомства виділяють легендарне «пташине молоко» — густу рідину, чимось схожу на сметану. Те «молоко» малі їдять у такий спосіб: притуляються своїми дзьобиками до дзьоба мами чи тата й злизують гострим язичком. Воно надзвичайно поживне: вже через добу після визволення із шкаралупи пташенята стають набагато гладкішими. Десь через тиждень батьки включають у їх раціон розм’якшені зерна, а днів через десять припиняють годування, переводячи на самостійний корм.

Домашні голуби, як правило, улюбленці господарів, відтак ніколи не наїдаються так, щоб не було сили піднятися в небо. Вуличні ж птахи, якщо трапиться нагода, набивають і шлунок, і зоб ущерть, тож у цей момент чимось нагадують запасливих хом’яків. Голуб, який переїв, стає неповоротким, ледачим, а тому часто у такому стані потрапляє до пазурів чи дзьобів своїх природних ворогів.

Одомашнені голуби, відомі також як кам’яні, вперше були зображені в піктографічній писемності — на глиняних табличках — у Месопотамський період, тобто понад 5000 років тому.

Коли голубів одомашнили, їх, зрозуміло, залюбки вживали в їжу, але потім почали використовувати і як листонош. Чингізхан, Юлій Цезар, інші полководці й мандрівники послуговувалися ними для доставки повідомлень про успіхи чи невдачі у далеких походах. Витривалих птахів возили з собою у клітках, а за потреби до спини чи лап прив’язували знак або клапоть паперу й відпускали. Пернатий посланець неодмінно повертався додому, долаючи сотні кілометрів. Часто голуб мав таку ж цінність, що й чистокровний жеребець, адже не було тоді ні пошти, ні телефонів.

Будова тіла голуба досить цікава: короткі, але міцні ніжки носять на собі пухкий тулуб і маленьку вертляву голівку. Пір’я — жорстке, однак гладке. Доросла особина має близько 10 тисяч пір’їн. Різне пір’я виконує різні функції. Деякі види мають оперення спеціальної, незвичайної форми, що допомагає їм летіти на дуже повільних швидкостях. Інші наділені пір’їнками, які виробляють спеціальні звуки в польоті. А найцікавіше те, що за допомогою цих «мелодій» птахи спілкуються між собою.

Найважливіше оперення — на крилах і хвості, махове та стернове відповідно. І ще важливий момент: для «утеплення» є шар тонкої жирової тканини, прихованої під тими ж пір’їнами.

Голуби бачать світ у калейдоскопі фарб. Вони, як відомо, здатні розрізняти майже ідентичні відтінки кольору. Люди, наприклад, мають потрійну систему сприйняття кольорів, тоді як голубині фотодатчики і світлофільтри очей можуть розрізняти до п’яти спектральних смуг, що робить світ для них віртуальним калейдоскопом барв.

Самки і самці більшості видів схожі між собою, однак самці трохи більші за розміром.

Деякі рідкісні різновиди, як-от вінценосний та азіатський фруктовий голуби, посідають лідируючі місця серед найкрасивіших птахів планети: вони розмальовані природою, як папуги.

Голубники вихваляють бірмінгемських ролерів, які під час високого польоту виконують сальто. Дивовижно! Щоправда, пояснень таким вправам у повітрі не знайдено, відтак, напевно, їм просто подобається крутитися в піднебессі, бо ж так лише вони вміють!

До слова, Нікола Тесла фанатично любив голубів, щодня ходив у парк, щоб нагодувати їх, а коли знаходив поранених, брав їх додому, виходжував — і відпускав. Часто геній милувався тим, як птахи зліталися, побачивши його, й кружляли високо вгорі, коли він повертався до роботи.

Художник Пабло Пікассо, про якого вже згадувалося, любив, коли біля його ніг на вулиці воркували голуби, і з задоволенням їх малював.

Голубів вирощують і спеціально готують до спортивних змагань. Спортивний голуб обганяє стрижа, який, відомо, чи не найшвидший представник пташиного братства. Зафіксовано, що такий голуб якось, упіймавши стрімкий повітряний потік, розвив швидкість до 2 км/хв.

Дослідники, які вивчають ДНК пернатих, стверджують, що голуб є найближчим живим родичем давно вимерлого сухопутного птаха додо, якого часто малювали печерні люди, і який, вочевидь, був для них їжею.

Голуби, які нині живуть у містах, практично не бояться людей. Дехто їх вважає абсолютно непотрібними птахами, оскільки ні гусені, ні колорадських жуків не збирають, харчуються зі смітників і лише паскудять пам’ятники та вулиці. Але ж як нам без них?! Вони ж бо — прадавні наші сусіди.

Жив колись на світі так званий мандрівний голуб, розкішний сизокрилий птах. На жаль, у 1914 році згинула остання представниця цього роду, яка не хотіла паруватися з іншим видом і тихо померла у клітці. А завинили люди, яким м’ясо цих птахів здалося дуже смачним, а відтак їх просто з’їли.

Що ж, зазвичай так і стається: першими ми з’їдаємо тих, кого найбільше любимо…

У минулому столітті вивели чимало м’ясних видів голубів, які вважаються делікатесом у багатьох країнах світу. Голуб корисніший і жирніший за курку. Тушка — порція страви. Якщо живого голуба три дні поспіль годувати насінням кропу і зерном, то м’ясо, кажуть, набуває неперевершеного присмаку.

Сьогодні, втім, як практично, і завжди, голуб’ятина популярна у європейських кухнях (Франція, Словаччина, Чехія), а також країнах Південної Америки. Там організовані цілі механізовані вольєри на мільйони цих птахів. За належного догляду пара голубів за рік приносить 10—14 пташенят, тому такий бізнес досить прибутковий.

Займатися розведенням ексклюзивних видів голубів нині можуть дозволити собі лише дуже забезпечені люди. Особливий інтерес у них до спортивних птахів для голубиних перегонів, які часто влаштовують у Європі. Минулого року голубку, яка продемонструвала небачену доти швидкість польоту, продали на торгах за 1,6 мільярда євро! Такі гроші віддали за її майбутнє потомство, яке, переконані, також мусить мати неабиякі спортивні здібності.

Цікавість до голубів з кожним роком зростає. І все ж…

Досі жива біблійна думка, ніби голуб символізує душу людини та її зв’язок з Богом, бо ж є посередником між небом і земним життям. Якщо голуб (чи інша пташка) сів на хрест і ви це побачили — помоліться за небіжчика, навіть якщо його не знали, попросіть у Бога для нього милості.

У стародавньому світі цей птах був символом любові та родючості. Наприклад, римляни вважали: що якщо хочеш бути щасливим у коханні, потрібно з’їсти голубине м’ясо або яйця, а хочеш мати урожай на полі — задобри голубів зерном торішнього ужинку.

У Китаї голубів асоціювали з довголіттям і вірністю, бо ж живуть у парі, разом дбають про пташенят.

Дівчата на виданні ліпили з глини голубів і розставляли фігурки на підвіконні. То було своєрідним сигналом для потенційних женихів, що на них уже чекають у цій господі.

Цікаві так звані голубині прикмети. Біла птаха, яка сидить або спокійно літає біля твого будинку, означає доленосну зустріч. А от якщо голуб б’ється крилами у вікно, то це недобрий знак, попередження про те, що варто бути обачнішим і дбати про майно.

Голуби є символом любові, тож часто випурхують із рук молодят. Якщо хочете швидше мати пару, то варто вибрати для себе кулон у вигляді голуба з розправленими крильми. Такий амулет, кажуть, допоможе досягти хороших результатів у будь-яких добрих, справжніх і справедливих справах.

(Далі буде).

Ніна ЗАЛЕВСЬКА.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

050-55-44-203, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 050-55-44-203
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net