Якщо з камери схову зникли ваші речі...

Відповідь на це питання можна знайти у постанові Кабінету Міністрів України від 15 червня №833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів».

Відповідно до пункту 21 цієї постанови всі суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити доступ споживачів до торговельних об’єктів без здавання на збереження особистих речей, окрім товарів, які реалізуються у таких торговельних об’-єктах. Тобто якщо ви, скажімо, прийшли до продуктового магазину з хлібом, який купили в іншій булочній, ви маєте покласти його до камери схову. Якщо ж у ваших особистих речах нема товарів, які можна придбати і в цьому магазині, здавати їх у камеру схову не обов’язково.

Взагалі не пустити вас до магазину охоронець також не має права. Адже його робота регламентується, зокрема, Законом України «Про охоронну діяльність», стаття 10 якого прямо вказує, що здійснювати дії, які посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, ставлять під загрозу їх життя і здоров’я, честь, гідність та ділову репутацію, забороняється.

У тому разі, коли ви поклали свої речі до камери схову, всю відповідальність за них несе магазин, навіть попри оголошення про зворотне, які нерідко можна побачити в торговельному залі, оскільки вони прямо суперечать вимогам Цивільного кодексу України. Адже саме на адміністрацію магазину покладений обов’язок створити умови для збереження речей споживачів. Кладучи свої речі до камери схову магазину, ви тим самим передаєте, а магазин, в свою чергу, приймає їх на зберігання, і це підтверджується видачею номерного жетона чи якогось іншого знака, який посвідчує прийняття речей на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання (ч. 3 ст. 937 Цивільного кодексу України). Тобто, фактично, ви укладаєте з адміністрацією магазину договір зберігання.

Необхідно зауважити, що згідно з вимогами п. 2 статті 942 Цивільного кодексу України, якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов’язаний піклуватися про річ як про свою власну. У разі ж втрати чи пошкодження речей, прийнятих на зберігання, зберігач (у нашому випадку — магазин) відповідає на загальних підставах і має відшкодувати всі збитки (статті 950 та 951 Цивільного кодексу України):

• у разі втрати (нестачі) речей — у розмірі їхньої вартості;

• у разі пошкодження речей — у розмірі суми, на яку знизилася їхня вартість.

Що робити, якщо, здійснивши покупки, ви не знайшли в камері схову своїх речей?

Викликайте представників адміністрації та охорону магазину. Якщо домовитися про добровільну компенсацію вартості зниклих речей не вдасться, тоді:

— викликайте поліцію та вимагайте складення протоколу щодо зникнення речей;

— вимагайте вилучення відео-записів з камер спостереження магазину;

— фіксуйте все, що відбувається, на камеру свого телефону;

— візьміть контактні дані покупців, що стали свідками події.

Якщо магазин не визнає свою вину, ви можете звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування не тільки прямої матеріальної шкоди (вартості зниклих речей), а ще й моральної шкоди, завданої вам внаслі-док бездіяльності адміністрації магазину.

За правовими консультаціями та роз’ясненнями можна звернутися до центрів та бюро безоплатної правової допомоги. Адреси та телефони — на сайті системи БПД: https://www.legalaid.gov.ua

Безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103.