«Скорик. Постскриптум»: одеська прем’єра

Світова прем’єра проєкту відбулася у концертному залі Національної музичної академії в річницю смерті композитора, 1 червня 2021-го. Протягом двох місяців заплановане проведення ще 10 концертів у 10 містах України, в яких будуть задіяні вісім оркестрів і диригентів та 15 солістів. Тож, як мовилося у зачині, Одеса стала четвертою у здійсненні національного турне, після Запоріжжя, Дніпра і Харкова.

У нашій імпрезі брали участь Камерний оркестр Одеської філармонії під орудою заслуженого артиста України Ігоря Шаврука і незмінні учасники програми: заслужені артисти України — солістка Тетяна Ганіна і піаніст, свого часу лауреат історичного конкурсу королеви Єлизавети в Бельгії Євген Ржанін (Київ); саксофоніст, лауреат міжнародних конкурсів Кента Ігараші (Україна—Японія); заслужені артисти України Діана Гульцова і Валерій Апостол (Одеса).

Участь Тетяни Ганіної, солістки Національної опери, була визначена ще у період написання вокального циклу на вірші Богдана-Ігоря Антонича «До Музи», якій автор віддавав перевагу за теплоту і силу її сопрано. Прем’єра цього твору відбулася 2020-го у Відні на престижній сцені «Концертхаусу». Інший номер — п’єса «Синхронізація» для саксофона-сопрано і фортепіано вже відома одеситам завдяки неодноразовому виконанню нашою музиканткою Анною Степановою, якій присвячений цей твір. Спеціально для програми «Скорик—Мусоргський» композитор створив версію цієї п’єси для саксофону і камерного оркестру, в якій соло вів Кента Ігараші (А. Степанова була присутня на згаданому концерті).

Ми знаємо Мирослава Скрика як інтерпретатора фольклорної музики різних народів, зокрема великою популярністю користується його «Іспанський танець». В останні роки життя композитор створив кілька п’єс подібного плану — «Варіації на шведську тему» для фортепіано та камерного оркестру (2017) та «Варіації на швейцарську тему» (2018), в останньому випадку — версія для фортепіано, валторни та камерного оркестру. Введення валторни зумовлене бажанням викликати асоціації зі спорідненими духовими інструментами — альпійським горном і карпатською трембітою. Цікаві обставини, за яких виник задум останнього із зазначених творів. Після виконання «Варіацій на шведську тему», яке відбулося три роки тому в Стокгольмі (зал Konserthuset) у рамках фестивалю «Переосмислюючи Європу: Україна», до Мирослава Михайловича звернувся Крістіан Шоненбергер, посол Швейцарії в Швеції, з пропозицією написати твір на швейцарську народну мелодію. Ця пропозиція амбасадора,— який раніше очолював дипломатичну місію своєї країни у Києві, зацікавила композитора і за пів року твір був готовий. Зазначимо, що ця п’єса звучала лише на закритій прем’єрі у Києві у 2019-у. Працюючи над згаданими творами, композитор в одному випадку звернувся до скандинавських народних саг, в іншому — до швейцарської народної пісні.

Інтрига концерту безумовно пов’язана з прем’єрним виконанням нової версії для камерного оркестру відомого циклу Модеста Мусорського «Картинки з виставки», яку Мирослав Скорик здійснював упродовж двох останніх років свого життя. У світовій практиці відомо понад 40 аранжувань цього надзвичайно репертуарного твору: від симфонічного оркестру до електронної музики, серед яких найуславленішою є версія для симфонічного оркестру Моріса Равеля (1922). Мирослав Михайлович змінив тональність твору і поєднав струнний оркестр з десятьма ударними інструментами, серед яких — маримби, ксилофон, там-там, дзвіночки тощо. Їх виражальні можливості сповна використані в урочистій, величній фінальній частині «Богатирські ворота» («У стольнім граді у Києві»), яка для нас нині набуває нових сенсів…

«На біс» камерний оркестр порадував очікуваною ліричною сповіддю М. Скорика — «Мелодією» ля—мінор, яка, як було зазначено під час конферансу, має 14 авторських версій.

Насамкінець зазначимо, що у рамках проєкту заплановані також концерти в Чернівцях, Івано-Франківську, Львові, Полтаві, Черкасах та Житомирі. Організатором є UKRArtists — «перша в Україні професійна концертна агенція у сфері класичної музики».

Володимир КУДЛАЧ.