Переглядів: 158

Єдиний жіночий повітряний таран

Уже минуло сім з половиною десятиліть, як відгриміла Друга світова війна, але війна історичної пам’яті триває й дотепер. Наш східний сусід устами свого президента стверджує, що Росія перемогла б фашистську Німеччину і без України. Але факти залишаються фактами. Як, зокрема, і подвиг української дівчини, яку росіяни називають своєю героїнею (втім, як і багатьох інших відомих людей і не тільки українців). 12 вересня сповнилося 80 років єдиному в світі жіночому тарану. Його здійснила українка Катерина Зеленко, якій через два дні, 14 вересня 1941-го, було б лише 25.

Катря, як ніжно називала її бабуся, народилася в по-ліському селі Корощине Олевського району Житомирської області 14 вересня 1916 року. Була десятою дитиною у сім’ї. Щоб підняти дітей, а також через близькість їхнього села до державного кордону в 1921-у батьки перебралися до Курська. Там дівчинка за-кінчила сім класів неповної середньої школи. З переїздом матері до Воронежа вступила до тамтешнього авіаційного технікуму й одночасно навчалася в аероклубі, який закінчила в жовтні 1933-го. Причиною зміни місця проживання стала батькова професія, який був священником, про що російські засоби масової інформації не афішують. Пройшла конкурсний відбір до Оренбурзької військової льотної школи, яку через рік закінчила з відзнакою. У грудні 1934-го вісімнадцятилітньою юнкою у званні лейтенанта прибула до Харкова у 19-у легку бомбардувальну авіаційну бригаду. За чотири роки освоїла сім типів літаків, дивуючи своєю майстерністю військове керівництво.

Катерина Зеленко була єдиною жінкою серед льотчиків, які брали участь у радянсько-фінській війні (1939 — 1940). Здійснила 8 бойових вильотів, знищила артилерійську батарею і склад боєприпасів противника, за що була нагороджена орденом Червоного Прапора й отримала звання старшого лейтенанта. Потім як льотчик-інструктор перенавчала пілотів на новий літак Су-2.

Перші дні війни з фашистськими окупантами для Катерини Зеленко були дуже напруженими: і вдень, і вночі вилітала на розвідку. Спала дуже мало, майже не залишала машину. В повітрі щоразу атакували «мессершмітти». Але вона не пасувала перед ворогом, — нічого не боялася, навіть смерті. Невдовзі молода льотчиця стала заступником командира 5-ї ескадрильї, а 4-у очолював її чоловік — Павло Ігнатенко. Вони щойно одружилися, та часу на почуття і сімейні клопоти, звісно, не було.

12 вересня 1941-го за два дні до дати свого народження, Катерина здійснила два бойових вильоти на розвідку. Під час другого її Су-2 був пошкоджений. Після обіду на-дійшло повідомлення про те, що німецькі танки прорвали фронт, тож необхідно терміново вивчити обстановку в районі Ромни—Ніжин—Прилуки—Пирятин—Лубни. Зеленко разом з льотчиком-спостерігачем лейтенантом Павликом вилетіла на літаку заступника командира полку Пушкіна у парі з екіпажем капітана Лебедєва.

Коли поверталися із завдання, поблизу міста Ромни їх атакували сім ворожих винищувачів Me-109. Наші льотчики прийняли нерівний повітряний бій, але в хмарах загубили одне одного. Невдовзі літак Лебедєва підбили і він вийшов з бою. Німці, що гналися за ним, повернули назад, аби взяти в кільце літак Катерини Зеленко. Вони поливали її кабіну нещадним вогнем, не залишаючи жодних шансів на життя. І навіть не підозрювали, на що здатна українська жінка. Спочатку в нерівному бою вона підбила ворожий літак, і той, задимлений, упав на ліс. Але й Су-2 був підбитий, обидва члени екіпажу отримали поранення, а в Павлика ще й закінчився боєзапас. Зеленко наказала йому покинути літак, а сама продовжила бій. Незабаром і в неї закінчилися набої. Тоді повела свій літак на зближення. Німецький льотчик не очікував тарану — він навіть не встиг відвернути свою машину, Су-2 вибухнув, льотчицю викинуло з кабіни. Уламки обох літаків впали біля села Анастасівка Сумської області.

Чоловік Катерини не хотів вірити у її смерть: уперто шукав у госпіталях, писав нескінченні запити… Втративши кохану, бився з ворогом у небі так жорстоко й нещадно, ніби не хотів більше жити. Павло Ігнатенко загинув у 1943-у.

Тіло Катерини Зеленко знайшли місцеві жителі й ідентифікували завдяки уцілілим документам (комсомольський квиток, орденська книжка та посвідчення особи). Втім, повідомити радянському командуванню не встигли, бо вже наступного дня село захопили німці. Льотчицю поховали в центрі Анастасівки. Після війни її останки перевезли до Курська.

Катерина Зеленко провела на війні лише три місяці. За цей час вона здійснила 40 вильотів, 12 повітряних боїв, знищила велику кількість ворожої техніки. Посмертно нагороджена орденом Леніна. Лише в 1971 році пошуковці знайшли рештки її літака та збитого нею тараном німецького «Мессера». 5 травня 1990 року указом президента СРСР відважній льотчиці було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. До речі, разом з нашим земляком-підводником Олександром Маринеском.

У селі Анастасівка Роменського району Сумської області встановлений пам’ятник героїчній льотчиці, а в місцевій школі створений музей її імені. Бронзовий бюст Катерини Зеленко стоїть і в селі Берестівці Липоводолинського району, де був аеродром, з якого вона вилетіла в останній бойовий політ. Її ім’ям названі вулиці у Ромнах та Сумах. На честь Катерини Зеленко в Олевському районі на Житомирщині проводиться щорічний волейбольний турнір серед школярів, а планета, відкрита українськими вченими з Кримської астрофізичної обсерваторії, названа Катюшею.

Василь ВЕЛЬМОЖКО,
член Національної спілки краєзнавців України.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net