Світла пам’ять про колегу-журналіста

Народився Г.Ф. Яценко 11 жовтня 1948 року в селі Луги Чечельницького району, що на Вінниччині, у простій селянській сім’ї. Згодом родина переїхала на постійне місце проживання у село Саханське нашого району.

Після школи та армійської служби працював секретарем комсомольської організації у колгоспі імені ХХІІ з’їзду КПРС у Мар’янівці. З цього господарства писав до районної газети «Промінь» актуальні й цікаві матеріали, про які схвально відгукувалися читачі. А, до речі, свою дружбу з пресою розпочав ще зі шкільної лави, коли був активним дописувачем до чечельницької «районки».

Тодішній редактор «Променя» І.Л. Бондарук помітив неабиякий хист у цього сількора і зрозумів, що з нього може вийти чудовий журналіст. Тож запросив Григорія Яценка у штат редакції. Молодий газетяр, як мовиться, зразу ж влився у творчий колектив газети і незабаром став її провідним автором. Працював на посадах завідувача відділів сільського господарства і партійного життя, заступником редактора. «Промінь» став його другою домівкою. Григорій Федорович любив і поважав свій колектив, завжди допомагав іншим у підготовці матеріалів, утім, і сам не цурався запозичувати методи майстерності у досвідчених колег.

За скеруванням закінчив журналістське відділення Одеської вищої партійної школи. Під час навчання здружився з однокурсником, відомим поетом Анатолієм Фартушняком, на тексти віршів якого виконували пісні Назарій Яремчук, гурт «Червона рута», Софія Ротару та багато інших зірок естради. Григорій Федорович багато цінного запозичив у нього, бо ж, як і його товариш, усе життя, крім журналістської діяльності кохався у поезії. Пробував свої сили і в художній прозі.

Після завершення навчання повернувся в рідний «Промінь». З неабияким творчим запалом і вмінням трудився відповідальним секретарем, був заступником редактора.

Потім певний час Г.Ф. Яценко працював заступником начальника районного відділу внутрішніх справ. Але й тоді зв’язків з газетою не поривав. Зокрема, регулярно випускав сторінку, присвячену міліцейським будням.

Багато літ, аж до виходу на за-служений відпочинок, Григорій Федорович був власним кореспондентом обласної газети «Чорноморська комуна» / «Чорноморські новини». Його публікації слугували зразком для молодих журналістів.

Ми завжди пам’ятатимемо про нашого колегу і дякуватимемо долі за те, що одному з нас подарувала можливість працювати з ним разом, а іншим — спілкуватися з такою Людиною.

У ці скорботні дні висловлюємо щирі й глибокі співчуття дружині Валентині Миколаївні, синам Віктору та Валерію, сестрі Тетяні Федорівні, всім рідним і близьким покійного. Низько схиляємо голови й молимося за упокій його душі.

Світла і незгасна пам’ять про Григорія Федоровича Яценка навічно залишиться у наших серцях.

За дорученням працівників газети «Промінь» —

Іван ТРЕГУБЕНКО.

Правління і секретаріат Одеської регіональної  організації Національної спілки журналістів України з глибоким сумом сповіщає про смерть члена НСЖУ, колишнього працівника ширяївської районної газети «Промінь» і власного кореспондента «Чорноморських новин»

Григорія Федоровича ЯЦЕНКА

й висловлює щирі співчуття рідним та близьким покійного.