«Космос Емми Андієвської»
У заголовок винесена назва виставки, яка з 10 вересня по 10 жовтня розгорнута в одному з нових експозиційних залів Музею сучасного мистецтва Одеси. Цей партнерський проєкт знайомить з творчістю яскравої і, на жаль, ще маловідомої в Україні модерністки ХХ ст., художниці, прозаїка і поетеси, члена ПЕН-клубу, Спілки художників Баварії Емми Андієвської (Мюнхен, Німеччина). Усі твори є власністю Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк). Такі проєкти синергетичні, адже і пропонуюча, і приймаюча сторони працюють на спільний результат.
Це станкові та великоформатні полотна, які нагадують панно — полі-птихи чи композиційні корпуси, об’єднані спільною ідеєю й темою. Вони є проєкцією внутрішнього світу мисткині, що виявляє філософію її життя, її моральні цінності — мікросвіт, звеличений до рівня монументального, в якому Андієвська-гуманіст і стоїк стає на захист людини та всього живого на нашій планеті. У представленій експозиції картини художниці населяють напівабстрактні біоморфні форми, що нагадують комах. Це — форми-знаки, метаморфози, якими авторка ніби грається, формуючи власну органіку, а колір адресує глядача до практики поп-арту з його тяжінням до насичених, здебільшого локальних, кольорів і замкнених композицій. Маємо погляд з мисленої космічної висоти, коли людське існування — це такий собі мурашник, де цар природи — людина — еквівалентна комасі, нещасній і зворушливо-незграбній. Через призму подібних образів в окремих творах подана тема Чорнобиля — «Розп’яття» (2004).
Висловлю суб’єктивну точку зору: структурно ці композиції близькі до творів абстракціоніста Фернана Леже (цікаво, що в Одесі є художники, які самобутньо оперують схожими формами, зокрема Елеонора Александрова). Технічно це багатошарове письмо, яке сприймається місцями досить рельєфно, адже живописець накладає інколи до 25 шарів.
Зазначу, що виставка пересувна й Одеса стала вже 23 містом України, в якому демонструється творчий доробок мисткині з фонду музею Корсаків, що налічує близько 300 робіт. У чому феномен мисткині, яка у березні відзначила своє 90-річчя? Про це йшлося під час відкриття екс-позиції у виступах гостей з Луцька: директорки музею Олесі Корсак, засновника і патрона музею, голови ради директорів компанії VolWest Group Віктора Корсака та ін.
Із захопленням розповідала про мисткиню Олеся КОРСАК:
— Хто така Емма Андієвська? Цю людину мало знають в Україні. Вона є авторкою 47 видань сонетів, і кожна книжка містить близько 300 сонетів. Це складний, інтелектуальний вид творчості. Можна дивуватися її продуктивності, адже зараз чекають виходу ще дві збірки сонетів Андієв-ської. Вона й казкарка, пише книжки для дітей, і ця гілка її творчості не дуже висвітлена у нашому суспільстві. Її пензлю належить близько 17 тисяч робіт, і тут представлена лише невеличка часточка її доробку. Мисткиню знає Америка, Австралія, Ізраїль, Китай. Китайці йдуть до неї як паломники, і це викликає стурбованість. «Вони забирають у мене купу картин, — скаржиться художниця, — а я хочу, щоб їх більше дісталося Україні». Як літераторка вона є лауреаткою низки престижних премій: Національної премії імені Тараса Шевченка, премії Фундації імені Тетяни та Омеляна Андруховичів та ін.
Емма Андієвська є громадянкою США, яка майже все життя проживає у Німеччині, в Мюнхені. Вона народилася у Сталіному, тепер це Донецьк (первісно — Юзівка. — В.К.) і за покликанням та ментально є українкою. Багатозначні її слова: «Якщо я буду єдиною українкою у світі і якщо більше не залишиться українців, я зроблю свою країну і буду розмовляти українською!».
Пані Емма походить з досить заможної сім’ї: батько — хімік-вина-хідник, мати отримала дві освіти — агронома й біолога. Батьки хотіли дати їй краще майбутнє й тому забороняли розмовляти українською мовою (хоча самі нею володіли). Їй найняли гувернантку з Петербурга, щоб навчити російської без акценту. Однак за станом здоров’я (дівчинка хворіла на сухоти) сім’я переїхала до Вишгорода. У новому, переважно україномовному, середовищі шестирічна Емма дала собі, як вона казала, «клятву Ганнібала», що українська є відтепер її рідною мовою, яку вона захищатиме. Батьки за це її карали: ставили на коліна, на гречку, сварили. Мати переймалася: «Ребенок омужичивается!». Але дитя не поступалося. Вже тоді це була впевнена у собі, тверда натура. У дев’яти-десятилітньому віці перечитала всю світову літературу, зрозуміло, російською мовою. Самоосвіта — ще одна сильна й показова сторона її натури.
Переломний момент настав під час Другої світової війни, коли ні німецька адміністрація, ні радянська влада не могли віддати її батька, вченого високого рівня, одній з ворожих сторін. Його розстріляла НКВС у 1943 році, а сім’я потрапила до списків «ворогів народу». У цій ситуації мати вирішила вивезти дітей з пораненими німецькими солдатами потягом до Берліна, де потрапили в резервацію. Дівчина принципово відмовилася ходити в жіночу школу й навчалася у чоловічій гімназії, яку закінчила з відзнакою, склавши екзамени екстерном. Опанувала ще кілька мов: німецьку, французьку та англійську. Попри те, що хворіла на сухоти, їй порадили брати уроки вокалу, і виявилося, що у неї дуже багатий оперний голос. Емма постала перед вибором, однак свідомо відмовилася від оперної кар’єри. У спілкуванні ви відчуваєте, наскільки у неї поставлений голос, що це артистична натура… Закінчила два факультети — філологічний і філософський — Українського вільного університету у Мюнхені. Займалася викладацькою роботою, читала лекції.
Як журналістка, Емма Андієвська 40 років віддала службі в українській редакції «Радіо Свобода», спершу — в Німеччині, а згодом — у США, за-кінчивши журналістську стезю на посаді директора цього відділення. Під час нашої зустрічі вона зізналася: усе, що вона робить, присвячене Україні і її заповітна мрія — бачити свої твори в Україні. А наше завдання: донести до всіх куточків нашої країни інформацію про цю дивовижну, незламну українку, яка вірить в Україну і з якої треба брати приклад.
Приємно відзначити, що в Україні, попри не дуже сприятливий економічний клімат, є підприємці, готові інвестувати у культуру. В особі Віктора Корсака маємо новий тип бізнесмена-мецената, який також осмислює свою діяльність теоретично (він — доктор економічних наук), адже є автором низки книжок, зокрема «Як стати «іменем»» та «Анатомія ритейлу».
Досвід волинян, які успішно використовують колись нерентабельний промисловий об’єкт площею три тисячі квадратних метрів як сучасний музей, є корисним і для одеситів. Зокрема, з огляду на перепрофілювання в перспективі заводу шампанських вин, що на Французькому бульварі, під музейне приміщення. На цьому наголосив директор Музею сучасного мистецтва Одеси Семен Кантор. Гості з Луцька подарували один з творів Емми Андієвської — «За вином» — одеським партнерам, що поклало початок формуванню ширшої експозиції МСМО.
Володимир КУДЛАЧ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206