Переглядів: 394

На горизонті виборів не видно

Якщо не трапиться чогось надзвичайного, то наступні, восьмі за рахунком, президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня 2024 року. Коли закордонні колеги намагаються пояснювати поточні події в нашій країні підготовкою до виборчої кампанії, їм заперечують: виборів у нас зараз нема. Це правда. Але не вся правда.

Україна — не Росія, не США і не Ізраїль

У демократичній політично поляризованій країні, якою є зараз Україна, виборча кампанія починається з дня вступу обраного глави держави на посаду. У цьому сенсі наша країна при Зеленському не відрізняється від Сполучених Штатів при Трампі або від Ізраїлю в останні роки прем’єрства Нетаньяху. Політичним виходом з протистояння може бути тільки зміна верховної влади. На стандартних виборах — якщо процес проходить цивілізовано, або у форс-мажорі — якщо чинні прем’єр чи президент категорично не бажає залишати посаду.

У США законодавча, виконавча і судова влада так збалансовані, що безвідповідальні заклики Трампа не визнавати підсумки виборів підтримки не знайшли. Не допоміг йому навіть «штурм Капітолію». В Ізраїлі небажання поступатися кріслом прем’єра після нескінченної вервечки виборів теж закінчилося відставкою Нетаньяху. У тому й іншому випадках пару невдоволення випустили — і катастрофи не сталося.

Форс-мажор зі зміною влади в Україні, схоже, не закінчиться так благополучно. Розпустивши в обхід Конституції парламент, наш президент навмисно зруйнував існуючий баланс гілок влади. З появою в залі під куполом залежної від Банкової монобільшості порушився і баланс партійного представництва. Додамо до цього не реформовану судову систему. У сухому залишку отримаємо суперпрезидентську республіку, де нема арбітрів і нема законних способів залагодити конфлікт.

Політична система завдяки цьому тримається винятково на Зеленському. Будь-яка помилка, свідома чи несвідома, глави держави або чиновника з його оточення ставить під удар всю піраміду влади. А число подібних помилок зростає з кожним днем. Не допомагають навіть прокладки у вигляді рішень Ради національної безпеки і оборони. Не дивно, що в такій обстановці з’являються ідеї проведення в кінці 2021 року дострокових президентських і парламентських виборів задля перезавантаження всього, що ще можна перезавантажити.

Безплідні спроби хоч щось змінити у тотально корумпованій країні — навіть за допомогою двох революцій — призвели хіба що до тотальної недовіри до старої еліти. На хвилі такої недовіри Володимир Зеленський два роки тому і прийшов до влади. Досі його рейтинг у півтора раза перевершує рейтинг найближчого суперника Петра Порошенка. Однак цей розрив повільно, але впевнено скорочується. І на тлі великого скандалу (таких, як справа «вагнеревців» чи викрадення судді Чауса) може скоротитися до мінімуму.

Досвідчений політик, володіючи високим ступенем довіри, за тривалого падіння рейтингу міг би ризикнути, оголосити про відставку і виставити свою кандидатуру на позачергових президентських виборах. Під час виборчої кампанії такий політик перетворив би «Слугу народу» на справжню партію влади і на законних підставах привів би до парламенту нового скликання нехай не абсолютну більшість, але найбільшу президентську фракцію. Це дало б можливість перетягнути на свій бік досвідчених політиків і провести необхідні реформи.

У політиці всі засоби хороші

Але Україна — не Росія і, тим більше, не Великобританія, де лейбористи і консерватори готові йти заради своїх партій і своєї країни на дострокові вибори. Після Кравчука у нас, у всякому разі, на це ніхто не зважився. Малоймовірно, що готовий ризикнути і Зеленський. Замість цього половину терміну, що залишилася, нинішній Президент України використає для того, щоб послабити позиції (а якщо вдасться — посадити у в’язницю) свого найближчого конкурента. Інтереси держави при цьому не грають жодної ролі.

Останній приклад — справа колишнього заступника Міністра оборони України генерала Ігоря Павловського, якого ДБР підозрює в причетності до укладення контракту із заводом «Кузня на Рибальському». Цей контракт призвів нібито до неякісного виготовлення бойових катерів і багатомільйонного збитку для держави. Справу «Кузні...», як і справи кількох заводів з виготовлення техніки по всій Україні, на думку адвокатів, форсують для того, щоб довести матеріальну зацікавленість у завданні шкоди державі з боку п’ятого президента України.

Грубо кажучи, це актуалізація думки, що колишній президент Петро Порошенко «наживався на війні». Довести, щоправда, наразі нічого не вдається. Але роботу «Кузні...» та на інших заводів, що виробляють бойову техніку, вдалося істотно загальмувати. І вдалося вкотре кинути тінь на Порошенка-підприємця, сповільнивши зростання його рейтингу як претендента на пост президента.

Якщо судові переслідування не спрацюють, якщо не вдасться розкрутити участь фірм, пов’язаних з Порошенком, з ухиленням від податків через офшорні зони, у політтехнологів з Банкової є запасний і, на їхню думку, безпрограшний хід. Найближчого конкурента Зеленського на президентських виборах РНБОУ зарахує до олігархів. Петро Олексійович через довгу судову тяганину змушений буде доводити, що він не верблюд. А якщо доведе, старанням Банкової клеймо прилипне до нього все одно.

Відтіснити лідера «Європейської солідарності» з другого місця в президентському рейтингу теоретично могли б лідерка «Батьківщини» або лідер «ОПЗЖ». Але антирейтинг Тимошенко зашкалює, а позиції Бойка були зведені нанівець взяттям під варту Медведчука, арештом його майна і закриттям телеканалів. Здавалося б, якби Зеленський розібрався з Порошенком, то завдання другого терміну для нього практично вирішене. Але ж ні.

У боротьбу за сходження на вершину влади може втрутитися людина, яка і так перебуває на вершині. Мається на увазі голова Верховної Ради Олександр Разумков. На посаді він опинився як найздібніший політик гвардії Зеленського, і на перших порах підтримував ініціативи патрона. На зразок законодавчих штурмів. Але нехтування регламентом ВР і висновками науково-експертного управління при схваленні законів, здається, похитнули впевненість Разумкова, що він рухається правильним курсом. Поки що він не подає виду і стверджує, що з президентом Зеленським у нього розбіжностей нема.

Але ще раз нагадаю: чергові вибори президента України не скоро.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net