«... Хто мій народ, як ті жуки, обсіли»
Було колись: мій давній київський знайомий Петро Засенко, хороший, а, я вважаю, видатний український поет, дізнавшись, що я, крім іншого, порпаюся в саду-городі, передав мені через нашого спільного знайомого свій вірш про колорадських жуків.
Колись у компанії, де був і Петро Засенко, я розповів бувальщину — як слуги лукавого після Другої світової війни підкинули нам отих колорадських жуків під гаслом допомоги. Привезли їх у трюмах кораблів разом з картоплею в Одесу. Після вивантаження картоплі й промивання корабельних трюмів та погань потрапила на берег і звідти поступово розлізлася-розповзлася від Закарпаття й за Урал.
Отож, Петро Петрович у вірші, який я додаю, розповів іронічно про тих та інших чужоземних жуків, що обсіли й обкрадають українців на українській землі, жирують і мільярди крадуть та виводять в офшори.
Вважаю, читачам вашої газети буде цікаво прочитати цього вірша, а принагідно добрим словом і думкою згадати хорошого українського поета, колись репресованого разом з його збіркою «Князівство трав» за проукраїнське мислення — Петра Засенка.
Анатолій ЗДОРОВИЙ,
директор Інституту політичних наук,
(м. Харків),
голова Харківського обласного об’єднання ВУТ політичних в’язнів
і репресованих в СССР.
Петро ЗАСЕНКО
* * *
А літо знов на український лад
Гуде бджолою в творчому натхненні...
Городи рідно туляться до хат —
Картопляні держави суверенні.
На вітрі ген хитаються рядки
Від хати аж до самої левади.
На них — жуки... Як ті більшовики,
Що все гойдались на верхівках влади.
В костюмчиках у смужечку — диви!
Прилюдний секс у них до одуріння...
Виплоджують зажерне покоління
Червоне геть із ніг до голови.
Воно обсяде густо картоплі,
Густіше грон червоної калини,
І буде жерти тіло України
Аж поки... ні листочка на стеблі.
Картоплю садять, і бере досада —
Ротатий жук потравить як своє...
І ні сільрада, ні Верховна Рада
Тим колорадам ради не дає.
Вони з’явились, не узявши візу
На наш город у нашому селі,
І в нашу землю зимувати лізуть,
Чекають: ми посадим картоплі.
Вони, знай, жучать. До журби й злоби
Густим числом уже й дядьків короблять.
Як ті попи кропилами, баби
Свої держави віниками кроплять.
А ті жують. Щоденно. Повсякчас.
Жують, заїли поле і наділи...
Кроплю город і думаю про вас,
Хто мій народ, як ті жуки, обсіли.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
