№ 45-46 (22264-22265) четвер-субота 10-12 червня 2021 року

Цими днями Одещину відвідав міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. На зустрічі з керівництвом облдержадміністрації та аграрним активом області йшлося, передусім, про відновлення меліоративної галузі, яка, за словами урядовця, стане національним проєктом до 2024 року. І розпочинається втілення цього проєкту уже зараз.

Роман Лещенко, зокрема, зазначив: «Цього річ ми запускаємо пілотний проєкт на Півдні України — над відновленням зрошувальних систем працюватимуть Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області. Ми відбудовуватимемо і розширюватимемо меліоративні системи із залученням приватного та державного капіталу. Це проєкти, де кошти вкладаються не просто в інфраструктуру. Вони матимуть швидкий і відчутний ефект, оскільки відразу формують додану вартість, збільшують урожай, кількість робочих місць і повертають деградовані землі в сільськогосподарський обіг».

Початок тижня приніс дві новини з «українською» адресою. Перша новина: у понеділок, 7 червня, в столиці Нідерландів Гаазі Окружний суд продовжив засідання у справі про катастрофу малайзійського лайнера МН17 в небі над Донбасом. Докази, зібрані Міжнародною слідчою групою (МСГ), розглядають тепер по суті. Друга новина: увечері 6 червня відбулася телефонна розмова президента Сполучених Штатів Байдена і Президента України Зеленського. Судячи з перших коментарів, ця розмова теж була по суті. Отже, по порядку.

Судитимуть виконавців

Упродовж семи років міжнародна слідча група збирала й аналізувала докази, що дозволили скласти чітку картину злочину, скоєного за допомогою російського ракетного комплексу «Бук», доставленого з Курська (Росія) на захоплену терористами територію. Згідно з доказами, зібраними МСГ, відповідальність за постріл по цивільному літаку, що летів з Амстердама в Куала-Лумпур, несуть, зокрема, чотири особи: троє громадян Росії та один українець — колишній «міністр оборони ДНР» Ігор Стрєлков (Гіркін), а також його підлеглі Сергій Дубинський, Олег Пулатов і Леонід Харченко.

Попри всю нелюбов на Банковій, і не тільки, до журналістів, медійна спільнота України 6 червня таки відзначила своє професійне свято. Скромно, з дотриманням антиковідних заходів, без заслужених звань орденів та медалей, але з усвідомленням значущості для демократичного суспільства свободи слова, не купленого і не цензурованого, а чесного і правдивого.

З нагоди Дня журналіста голова НСЖУ Сергій Томіленко звернувся до колег із такими словами:

Уже 27 років відзначаємо ми це свято 6 червня. Різними були ті літа для журналістської спільноти в Україні. Як згадував наш шанований багатолітній голова Спілки Ігор Федорович Лубченко, у перші роки після проголошення незалежності України саме журналісти привели політиків до влади в новоствореній державі. Трагедія, зазначав він, почалася після того, коли ці політики, дірвавшись до влади, забули, кому вони цією владою зобов’язані. А дякувати мали саме звичайним українцям, які прагнуть вільної та процвітаючої України, та журналістам.

2020-й виявився не лише роком світової пандемії коронавірусу COVID-19, а й усіляких економічних та природних потрясінь. В Україні, зокрема, південь потерпав від небаченої посухи. Врешті стало зрозуміло, що без розвитку зрошення та відновлення системи меліорації нам не зберегти свій унікальний чорнозем та потужну аграрну галузь. Наразі у Верховній Раді триває робота над проєктом закону «Про об’єднання водокористувачів», який має створити підґрунтя для відновлення меліоративних систем в рамках реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, прийнятої наприкінці 2020-го. Пілотні проєкти у сфері меліорації планується запустити вже цьогоріч в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

В інтерв’ю «Укрінформу» із заступником директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» — виконавчим директором Північного міжрегіонального наукового центру Національної академії аграрних наук, доктором економічних наук Олександром НЕЧИПОРЕНКОМ мова про те, наскільки ж «всохли» вітчизняні системи зрошування та скільки грошей знадобиться для їх відновлення.

Два дні поспіль в Одесі, на прибраних до літа майданчиках Центрального парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, проходив другий міжнародний екологічний фестиваль, який зібрав тисячі учасників — екологів, експертів, аграріїв, підприємців-переробників вторинної сировини, городян і гостей міста, хто цінує чистоту та безпечність довкілля, розумне господарювання, що напряму пов’язане з ощадливістю і культурою споживання.

Відкриваючи цьогорічний фестиваль (а перший пройшов у 2019-у, зібравши майже 40 тисяч учасників і гостей!), міський голова Одеси Геннадій Труханов відзначив важливість заходів, які привертають увагу до питань екології, а також спрямовані на виховання суспільства розумних споживачів: «Все, що ми сьогодні робимо, — ми робимо для наших дітей. Чи хочемо ми, щоб вони жили в чистому, гарному місті, дихали чистим повітрям, пили чисту воду? Відповідь очевидна. Турбота про майбутнє — це сьогодні навіть не наше бажання, а вимога часу. Тільки від нас з вами залежить, яким буде майбутнє наших дітей».

2 червня Кабінет Міністрів затвердив типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.

Рішення, прийняте на виконання закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками», дає можливість одночасно оформити оренду штучної водойми — ставка чи водосховища, земельної ділянки під водоймою та під прибережною захисною смугою чи гідротехнічною спорудою.

У приватному таборі відпочинку селища Сергіївка занедужали 30 дітей віком від шести до 15 років.

Хворі скаржилися на біль у животі, нудоту, загальну слабкість, блювоту, пронос, підвищення температури тіла в межах 37,5 — 39 градусів. Шістьох з них довелося госпіталізувати до інфекційного відділення Білгород-Дністровської міської лікарні. Тамтешні медики оприлюднили висновок, що у дітей гастроентероколіт, який часто розвивається внаслідок вживання несвіжих продуктів, тобто вражених бактеріями. У медицині захворювання ще називають харчової інфекцією.

Кабінет Міністрів скасував обов’язкове переведення виплати пенсії та соціальної допомоги на карткові рахунки з вересня, як раніше передбачала постанова №277 від 29 березня цього року. Нинішній порядок доставки пенсій, субсидій та соціальних допомог через «Укрпошту» буде збережений як мінімум до 1 січня 2023-го.

Основна причина, через яку ініціативу відклали на два роки, — неготовність банківської інфраструктури і систематичне закриття банківських відділень. Наразі банкомати наявні лише у 4% міст, а це означає, що 13 мільйонів українців не мають доступу, а відтак і можливості користуватися банківськими послугами. Тоді як «Укрпошта» покриває 100% населених пунктів і може надавати в тому числі й фінансові послуги всім без винятку українцям.

У рамках засідання Конгресу місцевих і регіональних влад, яка відбулася 8 червня у Дніпрі за участю Президента України Володимира Зеленського, обрано голову та заступників Палати ре-гіональних влад.

Очолив палату голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький. Його заступниками стали очільники Чернівецької ОДА Сергій Осачук та Миколаївської обласної ради Ганна Замазєєва.

Ви зустріли давнього, доброго друга? Пригадайте, як радість хвилею захоплює вас. І, попри всі сьогоднішні карантини, хочеться обійнятися й відновити те хороше, що завжди житиме у душі спогадом.

Така зустріч друзів відбулася у Літературно-музичній вітальні Центральної міської дитячої бібліотеки. За одним з невеличких круглих столиків сиділи три жінки: Людмила Юхимівна Волкова, завідувачка відділу обслуговування книгозбірні, Лариса Іванівна Ліберда, колишня старша вихователька дитячого санаторію «Хаджибей», і я, педагог цього санаторію.

Майже половина опитаних громадян України сказали, що протягом останнього року в них з’явилися грошові борги, а щонайменше три чверті (75%) так чи інак-ше мали потребу заощаджувати кошти. Такі результати соціологічного дослідження «Всеукраїнський омнібус», проведеного дослідницькою компанією «Active Group» у квітні 2021-го.

Відповіді на запитання «Чи з’явились у вас грошові борги протягом минулого року?» соці-ологи порівняли із результатами аналогічного дослідження, проведеного «Active Group» у травні 2020-го. З’ясувалося, що у 2021-у великі борги з’явилися у 7,6% респондентів (у 2020-у — 5,7%), а невеликі — у 35,6% (у 2020-у — 24%). Сказали, що не мають боргів, 46% (рік перед тим таких було 59,7%), а 7,9% самі давали у борг (у 2020-у— 8,3%). Отже, якщо порівнювати два останні роки, бачимо збільшення відсотку українців, які мають боргові зобов’язання.

Це живуче посухостійке дерево давно стало символом Одеси. Тисячу десятирічних акацій заввишки 3—3,5 м цієї осені висадять у центрі міста і по вулиці Балківській, де повесні зацвітуть мільйони білих пахучих грон.

Геннадій Труханов на офіційному каналі міськради в Telegram запропонував одеситам посильно долучитися до озеленення міста: «З радістю представляю ініціативу, яка об’єднає нас у прагненні зробити Одесу ще затишнішою. Цієї осені ми хочемо висадити тисячу акацій. І приєднатися до нас може кожен! Під керівництвом фахівців з «Міськзелентресту» ми прикрасимо місто цими прекрасними деревами. Дуже хочу, щоб надалі такі відкриті масові заходи стали доброю традицією. Щоб до них підключалися наші діти й онуки, а відтак вносили і свою дещицю у розквіт Одеси».

Відома анімаційна студія «Світлячок» разом з активістами парламенту старшо-класників Одеси організували для учнів спеціальної середньої школи №75 майстер-клас зі створення мультфільму «Безпечне літо».

Захід пройшов у рамках реалізації соціального проєкту, який фінансується обласною громадою і має назву «Створення студії мультиплікації (анімації) для реабілітації дітей з інвалідністю». Відтак діти мають можливість навчитися створювати мультиплікаційні ролики. Це, найперше, непогана розвага, а ще — велика педагогічна користь.

Із 1 по 30 червня громадська організація «Вікімедіа Україна» проводить українську частину міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить Землю» (Wiki Loves Earth).

Конкурс присвячений пам’ятникам природи і цьогоріч організовується у 30 країнах. Фото, завантажені в його рамках, призначені, зокрема, для ілюстрування Вікіпедії — найбільшої онлайн-енциклопедії у світі. Проєкт привертає увагу до стану збереження природоохоронних територій та біорізноманіття.

Гасло Одеського навчально-виховного комплексу №4 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — гімназія» — «Школа, в якій навчають з любов’ю!». Атмосферу доброзичливості, взаєморозуміння та підтримки створює педагогічний колектив на чолі з директоркою Наталією Аббас.

— Наталіє Олександрівно, ваша школа — це сучасний освітній заклад, модернізація і розвиток якого проходять з урахуванням проєвропейських цінностей для розкриття й підтримки здібностей, талантів та можливостей кожної дитини…

Покинуті гнізда — це катастрофа не тільки мого покоління. Ми так спішили підкорити світ, що виявилися у полоні власної необачності. Поки ще були живі батьки, приїздили в село як гості. А коли вони пішли за обрій — постала дилема: а що з хатою?

А вона дивилася вікнами, як очима, розгублено і по-дитячому здивовано: «Як? Ти мене віддаєш у чужі руки?».

Рівно сто років тому в козацькому селі Маяки, що на березі Дністра, народився відомий український поет, патріот, мужня і красива людина — Володимир Петрович Гетьман. Тож — ювілей.

А для мене Гетьман — ще й мій Вчитель, людина, котра відіграла вирішальну ролю в тому, як склалось моє життя. Сьогодні мені не хотілось би барабанів і фанфар, офіціозу і загальників. Нині хочу згадати Петровича, «діда», як звав його я, і не лише я, а й старші од мене Толя Колісниченко та Олекса Шеренговий… І хотів би, щоб і ви, дорогі читачі, згадали цю світлу людину, навіть якщо особисто не знали. Це будуть дещо фрагментарні мої спогади про «мого» Гетьмана.

…1971 рік, лютий місяць. Я — учень дев’ятого класу Ананьївської СШ №1. Півроку тому почав писати вірші. І вже категорично вирішив, що час їх публікувати. А тут саме обласна газета «Комсомольська іскра», яку тоді редагував Борис Дерев’янко, оголосила поетичний конкурс. Ну, я послинив краєчки конверта і заклеїв листа до газети з одним — надрукованим на трофейній німецькій друкарській машинці — віршем. Вірш був заметафоризований, «імажиністський» і звався «Дощ».

Володимир Гетьман, на той час відомий одеський поет, рекомендував мене у Спілку. Маю його дві збірки з автографами: «Розмову з коханою», що вийшли у видавництві «Дніпро» в 1981-у, та «Проміння Перемоги» — у «Маяку» в 1995-у, з різницею у 14 років.

Перечитую їх. У першій — більше декларативності, пафос інколи аж зашкалює. Час був непростий, схарапуджений — тоді свою душу поет нарозтвір не відчинив. Пройшов страхіття війни, полон, звідки двічі тікав. Не наважувався зголошувати свої поетичні рядки на літературні обшири. Щоб не звинуватили в націоналізмі. У віршах не раз згадував серпа й молота, загортав їх у червоний колір, де «Дума червона, червоний мій червню, у грудях червоних, голки червоні».

Володимир Петрович Гетьман народився 10 червня 1921 року в с. Маяки Біляївського району Одеської області в селянській родині, яка в період розкуркулення була вислана на північ. На початку війни потрапив у полон, двічі втікав; був визволений американськими військами. Продовжував службу в армії, працював на будовах. По закінченню Одеського державного університету вчителював, працював редактором видавництва «Маяк». Член Національної спілки письменників України з 1952 року.

Автор поетичних збірок «Рибальське щастя» (1950), «Зустріч» (1955), «За дротом» (1958), «Ранкові зорі» (1960), «Подорож до обрію» (1963), «Іскри з-під молота» (1964), «Побачення з квітнем» (1965), «Жар-птиця» (1966), «Вогник» (1967), «Білі крила вітрил» (1969), «Ластівка» (1971), «Квітнева заметіль» (1972), «Не залишай мене, любове» (1973), «святкую молодість» (1977), «Розмова з коханою» (1981), «Євшан-зілля» (1983), «Проміння Перемоги» (1985), «Наймолодший куркуль Союзу Радянського» (2001).

Нещодавно в Одеській національній науковій бібліотеці стартував четвертий сезон літнього читального залу «Літера»

Своїми враженнями про ОННБ, найстарішу публічну книго-збірню України, а також роздумами про книгу і читання поді-лився один з почесних гостей урочистого відкриття — доцент кафедри загального та слов’янського мовознавства Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, голова Одеської обласної організації Національної спілки письменників України Сергій Дмитрієв.

— Справа в тім, що Одеса добре знана в літературному світі, а віднедавна долучилася до всесвітньої Мережі креативних міст ЮНЕСКО як Місто Літератури. Для одесита, який любить книгу, нема святішого місця, ніж Одеська національна наукова бібліотека. Таких професіоналів, як у цій книгозбірні, в Одесі знайдеться небагато. Вони активно популяризують літературу різних жанрів і народну творчість — ті напрямки, які гріють душу. Тут пропагують літературу, яка вивищує людину над повсякденністю, робить її більш стійкою до викликів сучасності.

У рамках фестивалю на пляжі Ланжерон стартував всеукраїнський проєкт «Чисті пляжі — разом!», покликаний сформувати національну культуру чистоти та правильного поводження з відходами серед відпочивальників, вивести пляжі нашої країни на рівень, що відповідає світовим екологічним стандартам.

Організатори підготували насичену програму, під час якої учасники вирушили в екоекспедицію разом з експертами всеукраїнського молодіжного руху «Let’s do it Ukraine», досліджуючи стан пляжу. Такі соціальні заходи впродовж трьох років проводитимуться на 10 пляжах України.