№ 37-38 (22256-22257) четвер-субота 13-15 травня 2021 року

Політичний тиждень розпочався 10 травня самітом «Бухарестської дев’ятки», південного флангу НАТО. Поряд з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом «Бухарестську дев’ятку» (Б-9) цьогоріч очолює президент Польщі Анджей Дуда, а представлені у ній члени Північноатлантичного альянсу, колишні країни «соціалістичного табору» — від Естонії до Румунії. Тож фланг цей, скоріше, східний, ніж південний.

Зміцнення східного рубежу

Фактором, що об’єднує військово-політичні позиції країн «дев’ятки», є близькість їх територій до Росії. У разі масштабного військового зіткнення вони першими стануть ареною бойових дій з руйнуваннями і людськими втратами.

21—23 на відзначення знаменної події національного державотворення — 30-ї річниці Незалежності України — під егідою Міністерства культури та інформаційної політики і за підтримки одеських облдержадміністрації, обласної та міської рад у співпраці з Українським інститутом книги, ВГО «Українська бібліотечна асоціація» Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Книжкова палата України імені Івана Федорова та Одеська національна наукова бібліотека проводять Інтелект-форум-2021, у рамках якого відбудуться XХІІ Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині» й ІІІ ОдесаБібліоСаміт — програма професійного спілкування для працівників бібліотек, музеїв та архівів.

Мата книжкового свята — сприяння реалізації прав громадян на користування культурними досягненнями, промоція та репрезентація сучасної української книги, виховання культури читання на кращих зразках вітчизняної і світової літератури в українському перекладі, створення сприятливих умов для розвитку книговидавничої справи, утвердження та популяризація державної мови, підтримка молодих прозаїків, поетів та митців, проведення благодійних акцій, спрямованих на поповнення бібліотек Одещини сучасною вітчизняною книжковою продукцією, а також сприяння розвитку бібліотечної справи.

Як свідчить опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведене наприкінці квітня, 79% українців виступають проти розпродажу землі іноземцям, що стартує вже з 1 липня.

77% опитаних переконані, що рішення про за-провадження в Україні ринку купівлі/продажу земель сільськогосподарського призначення повинно ухвалюватися на всеукраїнському референдумі. 16% — не підтримують такої ініціативи.

16 липня 2021 року набирає чинності 26-а стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка, нагадує Держ-комтелерадіо, регламентує використання державної мови у сфері книговидання та книгорозповсюдження.

Відповідно до цієї статті не менше половини всіх виданих упродовж року видавцем назв книг має бути українською мовою і також не менше 50% назв книг, що продаються у книгарнях чи інших місцях розповсюдження, мають бути державною мовою.

Посібник «Місцевий економічний розвиток у територіальних громадах: корисні поради та кращі практики», інформує офіційний сайт Одеської ОДА, розроблений Програмою USAID DOBRE і призначений для представників місцевої влади, бізнесу та мешканців громад, які хочуть створити сприятливе економічне середовище на своїй території.

«З цим посібником мають детально ознайомитися всі голови громад, адже він містить набір інструментів, що допоможе готувати якісні проєкти й отримувати державну підтримку для їх реалізації. Місцевий економічний розвиток — наразі питання номер один у порядку денному діяльності місцевого самоврядування. Йдеться про інфраструктуру для бізнесу, ефективне управління ресурсами, місцевими податками та зборами, контроль за їх сплатою та надходженнями з різних джерел до місцевого бюджету», — вважає заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.

За даними «Forbes Україна», найбагатшим одеситом є бізнесмен сирійського походження Аднан Ківан.

У загальному рейтингу найзаможніших українців він посідає 42-у позицію. Ківан має 240 мільйонів доларів США і володіє компанією «Kadorr Group» (головна спеціалізація — нерухомість). Цікаво, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить інформацію про 22 юридичні особи, в назві яких є слово «Кадорр». Ці підприємства пов’язані з паном Ківаном, і значна їх кількість  зареєстрована за однією адресою в Одесі.  Щоправда, є офіси і в Києві, й  навіть у Лиманці Одеського району.

Нагадаємо, що пенсійне посвідчення — головний документ, який підтверджує статус пенсіонера. Крім того, його необхідно пред’являти для користування пільгами у праві на проїзд у громадському транспорті, а в окремих випадках — для отримання знижки при розрахунку в торговельній мережі чи в аптеках.

Пенсійні посвідчення замовляються відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України №26-1, яка діє з 8 грудня 2017 року (затверджена 03.11.2017) і зареєстрована в Міністерстві юстиції 4.12.2017 за №1464/31332.

Запрошуємо на великий благодійний кінопоказ на підтримку маленького Дмитрика Свічинського.

Для Діми час сьогодні шалено летить. До необхідного терміну завершення збору коштів на його лікування залишається менше місяця, а наразі є лише 58% від потрібної суми (65 000 000) грн.

Добрі люди різних націй — ресурс для ошляхетнення суспільства

В латиській газеті «Атмода» («Відродження») від 23.04.1990 року була цікава публікація: «Що є Батьківщина?». Це — інтерв’ю з викладачем Ка-ліфорнійського університету Дітріхом Льобером, вихідцем з Латвії.

Відповідаючи на запитання, що для нього Батьківщина, професор тоді сказав:

«Один філософ, він також з прибалтійських німців, написав товсту книгу під назвою «Батьківщина». Там розбирається багато аспектів цього поняття. Батьківщина — це не лише територія, каміння, будинки... Це ще й люди. Для мене, в першу чергу, це латиші, які залишилися в Латвії. Мені близькі й латиші-емігранти. Тільки-но переступаю поріг Латиського дому в Лос-Анжелесі, відразу почуваюся як вдома! І коли був в Ізраїлі, у євреїв-вихідців з Латвії, було те ж саме. Я дуже люблю їхню балто-німецьку вимову! Німці на Заході вже так не говорять, вони асимілювалися... Тільки євреї Латвії зберегли її, адже вони вчилися в німецьких школах. Коли я зустрічаю такого, чую цю вимову, то готовий обійняти, як батька!».

14 травня Україна вперше відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни (відповідну постанову 2 лютого ухвалила Верховна Рада).

Наразі за порятунок євреїв від Голокосту Ізраїль відзначив 2659 громадян України званням «Праведник народів світу». За числом праведників ми посідаємо четверте місце, після Польщі, Нідерландів та Франції. Але ця статистика в жодному разі не відповідає реальній кількості тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував євреїв у роки Другої світової. Тисячі з них і досі залишаються невідомими і невизнаними.

Почну з діалогу у молочному кіоску без «розпізнавальних знаків», тобто без вивіски, що вказувала б на товар, який має право продаватися в ньому, на підприємство чи фірму, якій він належить, або бодай на дні чи години роботи. Функціонує він в Одесі неподалік від будинку, де я мешкаю.

Отож, до кіоску заходить покупець — жінка досить солідного віку. Майже вслід за нею заходить з вулиці продавчиня, розмовляючи по телефону. Розмова явно приватного змісту, бо продавчиня обзиває жартома свого співбесідника «гадом» чи «негодяем» і розповідає про когось, хто чи то випив якесь пиво, чи, навпаки, не схотів пити і таке інше.

Літературне свято… Посеред зелен-розмаю та запахущого буйноквіття один по одному стають у коло автори і читають свої твори, про щось оповідають… Людей небагато — та й де ви бачили нині багацько люду на подібних імпрезах?.. До когось уважно дослухаються, когось — повз вуха. Цілком нормально, як мовиться.

Нараз гомін стишився, й чіткіше стало чути поетичні рядки, закрутисті пташині рулади органічно вплелися у дзвінкий жіночий голос. То зазвучала Поезія… А потім — розмова, буквально, як то кажуть, находу, спонтанно, коли нема часу на обдумування ні запитань, ані відповідей. Але в душу вже зайшла гарна поезія, і душа відчуває, що це — справжнє, й одразу хочеться бодай щось дізнатись про авторку Оксану Лукаш.

Відгук на книжку віршів Оксани Лукаш «Весняне небо у кульбабах хмар…»

Як пише у передмові літературна редакторка, член НСПУ Наталія Чамлай: «До першої збірки молодої поетеси ввійшли вірші, в яких відбиваються піднесено-світлі, а іноді й болісно-драматичні почуття ліричної героїні».

Вірші Оксани мені сподобалися з перших строф, а коли прочитав рядки «Вмирало сонце… Звичний ритуал — // Одноманіт-но-замкнена циклічність. — // Несло воно в своїх долонях вічність, // А за плечима місяць оживав» і ще: «Коли життя мине, і я піду // Туди, за небокрай, де синя вічність, // Вберуся, мов на свято, заплету // Веселку в коси, зодягнуся в ніжність» — зрозумів, що це вже не просто звичайне римування, а справжня поетка зі своїм свіжим голосом: дзвінким і мрійливим, повнозвучним та інтимним, зі своїми свіжими й цікавими метафорами. Як зазначила та ж Наталія Чамлай, у віршах Оксани Лукаш «оспівуються одвічні людські цінності: любов до рідної природи, рідного слова, до батьківських порогів…».

У номері «Чорноморки» від 8–10 квітня мою увагу привернула стаття Романа Кракалії «Ніби недавно, а так вже давно…» — доволі цікава розповідь про книжку «Літературна Бессарабія» (2001) та її авторів. Мені було приємно знайти у ній не просто знайомі прізвища, а тих, з ким мені як молодому поетові довелося спілкуватися десь сорок років тому. Це передусім Михайло Василюк, Валерій Виходцев і Галина Лиса. Тож хочу поділитися й своїми спогадами.

Тоді я жив у Балті, де працював у районній газеті «Народна трибуна», при якій діяло не менш потужне, ніж на бессарабських землях, літоб’єднання «Джерела». Наприкінці 1979-го четверо балтян взяли участь в обласній нараді молодих літераторів. Наскільки пригадую, саме там я вперше почув імена поетів Валерія Виходцева і Михайла Карадобрі з Кілії та їхні вірші, які справили приємне враження.

Музей сучасного мистецтва Одеси запрошує на нову виставку — головну експозицію Odesa Photo Days Festival 2021 «Хто поруч з тобою?».

У теорії перформативних мистецтв четверта стіна — уявний кордон між глядачем, реципієнтом і простором вистави. Це межа, яка чітко відділяє уявне від реального, справжнє від вигаданого. Наприкінці XIX — на початку ХХ сторіч драматурги почали випробовувати її на міцність, що, врешті-решт, вилилося у популярний нині прийом «ламання четвертої стіни», коли персонаж звертається напряму до глядача, підкреслюючи цим вимисел чи, навпаки, піддаючи сумніву реальність.

Найстаріше козацьке кладовище Одеси Міністерство культури та інформаційної полі-тики України нарешті внесло до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Тепер цей об’єкт культурної спадщини отримав статус пам’ятки історії місцевого значення, що підтверджено наказом міністерства від 26 квітня 2021 року. Наразі це єдиний цвинтар на Одещині, що потрапив до держреєстру й офіційно має пам’яткоохоронний статус.

Нагадаю, що Куяльницьке козацьке кладовище вважають найстарішим в Одесі. Воно засноване наприкінці XVIII століття неподалік Хаджибейського лиману, займає 16 гектарів на схилі Шкодової гори та розташоване на території колишнього поселення Куяльник, звідки й походить назва. Його також називають Сотниківським — на честь похованої тут родини козака Сотниченка та поховань козаків Сотниківської січі.

Одна з найдавніших могил датована 1791-м, тобто за три роки до появи сучасної Одеси. Історики вважають, що цей цвинтар був створений у 1775-у, одразу після ліквідації Запорізької січі.

Першим на Куяльницьке кладовище як на предмет культурної спадщини звернув увагу археолог, директор Одеського історико-археологічного музею Михайло Болтенко. У 1920-х роках у районі Шкодової гори він проводив розкопки пам’яток Усатівської культури й почав фіксувати цвинтар.

Kліматологи виявили, що приблизно 400 тисяч років тому, ще під час льодовикового періоду, площа вічної мерзлоти на території сучасної Канади і півночі США різко зменшилася.

«З одного боку, наші спостереження й аналогічні вимірювання в Сибіру показують, що клімат всієї Арктики майже 400 тисяч років тому став стабільнішим. З іншого боку, ми не знайшли свідчень того, що в більш ранні епохи через танення вічної мерзлоти траплялися різкі сплески концентрації парникових газів», — пишуть дослідники у статті, опублікованій у науковому журналі Science Advances.

«Чергову хвилю коронавірусу подолано, але не час розхолоджуватися. Ми прогнозуємо, що у нас може бути й четверта хвиля. Ми повинні все зробити, щоб цей удар не був таким жорстким. Над світом нависла загроза нового штаму недуги, який уже наробив чимало горя в Індії і підступає до кордонів нашої країни», — наголосив очільник МОЗ Максим Степанов під час брифінгу.

До слова, ВООЗ класифікувала штам коронавірусу, вперше виявлений минулого року в Індії, справді як «варіант, що викликає глобальну стурбованість». Цей штам, який уже зафіксований у Польщі, Румунії та інших країнах Європи, дуже небезпечний й агресивніший навіть за південноафриканський чи британський, бо виражений надважкою клінічною картиною з ураженням не тільки органів дихання, а й шлунково-кишкового тракту та нирок. У пацієнтів спостерігається важка інтоксикація організму. А, за повідомленням індійських ЗМІ, реєструються також випадки сліпоти і мукормікозу — некротичних уражень слизових оболонок носа та горла.

Вчені, що представляють університет Шеффілда й Бостонський коледж, виявили в Шотландії скам’янілість віком мільярд років. Вона містить два різних типи клітин і може бути «відсутньою ланкою» еволюції, коли одноклітинні орга-нізми здійснили перехід у багатоклітинну форму життя.

Вважалося, що багатоклітинні тварини на Землі почали з’являтися 800 млн років тому, але знайдена скам’янілість заперечує це припущення. Її вік у 1 млрд років свідчить про те, що еволюційний перехід стався набагато раніше. За словами вчених, об’єкт являє собою сферичний організм, який отримав назву Bicellum Brasieri.

Служба безпеки України викрила посадовців центру кардіохірургії при Одеській обласній лікарні на отриманні хабарів. Вартість «послуг» учасників корупційної схеми становила до 500 тис. грн.

За даними досудового слідства, протиправну діяльність організував завідуючий відділення медустанови. Організатор схеми залучив лікарів до вимагання грошей з пацієнтів за надання послуг, які підпадають під безоплатну медичну допомогу.

В аеропорту Одеси іноземець, аби потрапити в Україну, пропонував хабар прикордонникові.

Громадянин Туреччини прибув в Одесу авіарейсом зі Стамбула. Під час проходження прикордонного контролю він не зміг підтвердити мету свого візиту, а тому отримав відмову у в’їзді в Україну.