№ 31-32 (22250-22251) четвер-субота 22-24 квітня 2021 року

 (Закінчення. Початок у номері за 15-17 квітня)

 Русифікація  українського  Криму

За повідомленнями грецьких істориків Гомера (VIII ст. до н.е.), Арістея (VII ст. до н.е.), Гакатея (VI ст. до н.е.), Геродота (V ст. до н.е.), Кримський півострів був заселений таврами (або як ще кажуть таврійцями), які споконвіку за своїми звичаями, особливостями побудови та облаштування житла, культурою, віруваннями і похованнями були спорідненими з праукраїнським материковим населенням Подніпров’я. Римський географ Пліній Старший у своїй «Природничій історії» (77 р. н.е.) пише про таврів як про древній народ Криму. Римський історик Публій Корнелій Тацит (55—120 роки н.е.) писав про антів (праукраїнців) і таврів як про один народ. Таври прийняли назву «русичі» ще до часів перших руських київських князів Аскольда і Діра. Кримські татари остаточно сформувалися як народ у Криму в період Кримського ханства (1441—1783 рр.). Вони є нащадками різних етнічних груп, що населяли Крим і Північне Причорномор’я в різні періоди: таврів, скіфів, сарматів, аланів, антів, кіммерійців, гунів, готів, хозарів, печенігів, черкесів, турків, римлян, протоболгар, монголо-татар, огузів, кипчаків, карлуків, угрів, італійців та греків. Отож українці і кримські татари мають спільних пращурів, зокрема таврів (Ґава О. Історія Новоросії та її етнічний склад у XIX сторіччі // http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/7/142762).

З опублікуванням цього огляду слід було б почекати. Головні події — попереду. 21 квітня Путін виступив із посланням перед Федеральними Зборами. 23 квітня він же виступить перед Радою Федерації. Зміст цих виступів визначить багато з того, що вплине на світову політику в травні, влітку і в поточному році. Очікування, зокрема, стосуються готовності чи неготовності Кремля демонструвати силу не тільки в Україні, а по всьому глобусу. Чи зможе політика умиротворення, яку сповідує умовний Захід, стримати російські апетити чи все відбудеться з точністю навпаки — агресивні настрої в Москві посиляться. Спробуємо розібратися.

Детант сімдесятих

19 квітня в Міннеаполісі (США) помер один з яскравих провідників політики розрядки міжнародної напруженості (детанту) Волтер Мондейл, віце-президент США за президентства Джеймса Картера. Обидва вони отримали розрядку у спадок. Над Заключним актом Гельсінкських угод працювали республіканці Річард Ніксон і Джеральд Форд. Але саме демократи всерйоз поставилися до так званого гуманітарного «третього кошика», частини зобов’язань 33 країн, де передбачалося узгодження зобов’язань з питань прав людини та основних свобод. А також право народів розпоряджатися своєю долею, визначати свій внутрішній і зовнішній політичний статус.

Вельмишановний Іване Володимировичу!

Щиро вітаємо Вас зі славним 60-річним ювілеєм. Передусім бажаємо міцного козацького здоров’я і потужного імунітету, якого боялися б усі віруси на світі. Бажаємо Вам сімейного затишку, підтримки з боку друзів і побратимів, до числа яких маємо честь належати. Бажаємо натхнення і Божого благословення! А ще зичимо непохитного життєвого оптимізму та невичерпної творчої наснаги у Вашій надзвичайно важливій і шляхетній місії служіння українському слову, українській культурі, літературі, журналістиці на високому й відповідальному посту редактора наших славних «Чорноморських новин», які ось-ось відзначать 104-у річницю неперервного літописання життя нашого краю і нашої держави.

Відразу після закінчення у 1983-у факультету журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка і по сьогодні, тобто майже 40 років, Ви працюєте в «Чорноморці» на посадах кореспондента, власного кореспондента, завідувача відділу, заступника редактора, а з вересня 2002-го — редактора газети.

Ваш талант і Ваша самовіддана робота гідно оцінена колегами-журналістами, керівництвом міста та області. Знаємо Вас як члена правління Національної спілки журналістів України, достойника звання «Заслужений журналіст України» і відзнаки НСЖУ «Золота зірка української журналістики», Почесної відзнаки голови Одеської облдержадміністрації, почесних відзнак Одеського міського голови «Подяка» та «Трудова слава», численних грамот. Ваш внесок в утвердження духовних цінностей пошанований орденом Православної церкви України Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня. Послідовна популяризація красного письменства, а передусім — літераторів Одещини, що не має нині аналогів серед регіональної періодики України, удостоєна премією імені Степана Олійника. Та найбільша Ваша нагорода — це шанування і подяка від тисяч читачів «Чорноморки» як у нашій області, так і в усій Україні. Ми були і є свідками самовідданої, буквально героїчної праці очолюваної Вами редакції, попри всі несприятливі політичні, соціальні, фінансові та моральні умови, в яких доводиться видавати газету, не кажучи вже про утиски колишньої злочинної влади «регіоналів».

Аж не віриться, що Іванові Мельнику сповнилося 60 років. Якось несподівано підкрався хитрий час і намотав їх, а він і не вметив, щодня обсілий справами «Чорноморських новин». Газета — його втіха і біль, бо скільки своєї душі вклав туди, знає лише один Господь, коли редактор з допомогою слова будив глухих, засліплених і ледачих.

Завдяки йому та колективу однодумців газета має своє неповторне обличчя, утверджує на шпальтах гуманістичні ідеали, загострює в непростому сьогоденні історичну пам’ять українського народу, розбурхує національну свідомість. І твердо стоїть на сторожі подальшого державотворення, демократизації суспільства, що так необхідно на нашому півдні.

Понад двісті редакторів друкованих видань 8 квітня взяли участь у Всеукраїнській онлайн-нараді редакторів газет з питань доставки преси. Захід органі-зувала Національна спілка журналістів України у відповідь на звернення керів-ників місцевих ЗМІ, занепокоєних станом доставки періодики до читачів та проблемами у стосунках з головним поштовим оператором країни.

До участі в нараді запросили генерального директора АТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського, який упродовж двох годин вислуховував претензії та побажання редакторів видань й активу НСЖУ, аргументував втілювані ним поштові реформи і закликав газетну галузь до співпраці. Ось фрагменти із сказаного ним.

В останню земну дорогу Україна провела свого великого сина — письменника і державотворця Володимира Яворівського.

«Завершив земний шлях видатний українець Володимир Яворівський. Письменник, Шевченківський лауреат, який на порі становлення нашої Незалежності своїм словом запалював серця мільйонів. Усі, хто його знав ближче, сьогодні кажуть: «Не вірю». Не хочеться вірити й мені. Він фонтанував енергією, незрівнянним гумором, дивовижною працездатністю. Після романів про княгиню Ольгу, Івана Мазепу до останнього дня працював над книгою всього свого життя — про Тараса Шевченка. Тепер він пішов», — написав Василь Шкляр на своїй facebook-сторінці, додавши: «Донька Леся близько півночі так і написала мені два слова: «Тато пішов». Іншого слова вона не змогла вимовити. Не можу і я. Володю, ти пішов. Я вже не зможу тебе обійняти. З невимовним болем обіймаю твоїх рідних».

Із 1 квітня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 №277 «Про додаткові заходи щодо організації виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України».

Ця постанова передбачає, що з 1 вересня 2021-го виплата пенсій та грошової допомоги здійснюватиметься через поточні рахунки уповноважених банків для всіх одержувачів, крім:

Державна служба статистики України у жовтні 2020 року провела опитування членів домогосподарств щодо доступності для населення послуг охорони здоров’я, ліків та медичних товарів.

Підсумки опитування, в якому взяло участь і Головне управління статистики в Одеській області, свідчать, що 56% жителів нашого краю оці-нюють свій стан здоров’я як добрий, 37% — як задовільний, 7% — як поганий (по Україні — 50,5%, 40% та 10% відповідно).

18 квітня Володимиру Григоровичу Рутківському сповнилося 84 роки. Дата не кругла, але значна. Український поет, прозаїк, дитячий письменник, новинар — це все він.

А ще — лауреат Шевченківської — за трилогію «Джури» та інших премій: імені Миколи Трублаїні — за роман «Сторожова застава», імені Лесі Українки за той же твір, «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця — за трилогію «Сині води» та Книги року Бі-Бі-Сі — за ту ж трилогію.

Повністю перемогти сепаратизм, коли той буяє пишним цвітом, завжди непросто. Зате послаблювати його підґрунтя можна доволі успішно. Головне — налагодити системну роботу.

Почну з прикладів. Одеса, 24 серпня 2019 року. День Незалежності ще триває, але втомлений двірник уже о 16.00 знімає державні прапори. І це в історичному центрі міста! Була така команда? Чи він це зробив на власний розсуд?

Дорога додому
Навіює спокій.
Ти струшуєш втому —
Думками ж глибоко
Пронизуєш простір,
Де небо й дерева
Дорога знайома…

* * *
Довкруж пооживало тло,
В полях запарувало.
Раділо все — прийшло тепло,
В садках забрунькувало.

Місцеве самоврядування і проблема діалогу

Мова про українську школу в переважно російськомовному анклаві, що не новина для більшості міст півдня і сходу України, про Комунальний заклад загальної середньої освіти імені В’ячеслава Чорновола (КЗ ЗСО ім. В. Чорновола). Це наймолодша і єдина українська школа Южного, що постала у 1995 році як унікальне дітище історичних обставин — волі влади і громадянського суспільства.

Недавно, 8 квітня, відбулася сесія Южненської міської ради, на якій розглядалося питання про затвердження нової редакції Програми розвитку інфраструктури Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області на 2020—2022 роки, де, зокрема, передбачене і будівництво школи.

Вартість великоднього кошика-2021, за середніми цінами по Україні станом на березень, складе близько 780 грн.

За розрахунками фахівців Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», цьогоріч традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться українцям на 160 грн — тобто на 25,8% — дорожче, ніж торік, коли мінімальний набір продуктів коштував 620 грн, поінформував директор цього центру, академік НААН Юрій Лупенко.

Маріуш Заруський та Одеса

8 квітня минуло 80 років від дня смерті в Херсонській в’язниці Маріуша Заруського, надзвичайно популярної в Польщі постаті — бригадного генерала, письменника-мариніста, яхтсмена, альпініста, засновника польської гірсько-рятувальної служби та організатора вітрильного спорту.

17 квітня Одеська національна наукова бібліотека разом з Одеським ім. А. Міцкевича відділенням Спілки поляків в Україні та кафедрою археології й етнології України ОНУ ім. І.І. Мечникова провела віртуальну відеомандрівку, під час якої учасників ознайомили із подвижницьким шляхом цієї видатної особистості. Значна частина життя легендарного поляка пов’язана з Україною і, зокрема, з Одесою.

Не знаю, як у вас, а в нашому мікрорайоні цього року відкрився добудований і переобладнаний супермаркет. Товару там виставлено повно, всякої тобі всячини — і продуктової, і господарської, не кажучи вже про безмежжя напоїв. Були б тільки гроші, а їх часто бракує…

Забігла недавно і хвалю у душі торговельників, бо так зручно і зі смаком розклали товар, просторий до всього доступ. Шукаю собі потрібне. І раптом серед фруктів, не сезонних для нас, екзотичних, надибую очима невеликі пакетики з написом «Морошка». Ти диви, думаю, це ж із тундри вона сюди примандрувала!