№ 21-22 (22240-22241) четвер-субота 18-20 березня 2021 року

Посольство України в США вперше очолила жінка

Оксана Маркарова указом Президента України Володимира Зеленського № 75/2021 призначена надзвичайним і повноважним послом України у Сполучених Штатах Америки. Вітаючи пані Маркарову, глава держави зазначив, що її кандидатура має три ключові переваги: патріотизм, високий фаховий рівень та дуже позитивне сприйняття у США.

Для знайомства з новопризначеною пані послом, публікуємо запис її виступу на Київському безпековому форумі 10 березня.

Коментар МЗС України до сьомих роковин проведення Росією незаконного референдуму в Криму

Незаконне «волевиявлення», проведене під прицілом російських військових, суперечило Конституції і законам України, грубо порушило норми міжнародного права, міжнародні зобов’язання Росії згідно з двосторонніми договорами з Україною та Будапештським меморандумом.

Ці грубі правопорушення стали підставою для запровадження санкцій щодо Росії, а також формування міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму.

13 березня у бізнес-центрі «Парковий» пройшов черговий з’їзд правлячої партії «Слуга народу». Втім, правлячою партією цю організацію тепер можна називати тільки умовно. Є правлячий Президент України Володимир Зеленський і «болото» з народних депутатів, яке за звичкою вважають монобільшістю. Фракція «СН» під час голосувань за важливі закони часто не набирає простої більшості — 226 голосів. І змушена просити підтримки у дружніх і не зовсім дружніх фракцій.

Із зали ніхто
не вийшов

Ситуація у Верховній Раді дев’ятого скликання щодо керованості, певна річ, краща від тієї, що була у ВР восьмого скликання. Але не дуже. Завдяки особистим якостям Петра Порошенка, якого недруги нині називають «гетьманом», Банковій вдавалося гнути свою лінію, вирівнюючи амплітуду коливань. Державним людям було зрозуміло, чого хоче і чого не хоче «гетьман». А нетямущим, включаючи олігархів, пояснювали, чим загрожує для їхнього бізнесу опір президентові.

Нещодавно «Укрзалізниця» повідомила про амбітний проєкт швидкісного руху поїздів (300-350 км/год.) до найбільших міст — Києва, Львова, Харкова й Одеси (про це «ЧН» писали у номері за 4–6 березня). За словами Володимира Жмака, голови правління АТ «Укрзалізниця» (учора, 17 березня, звільнений з посади), для його реалізації шукатимуть інвестора, зацікавленого у концесійному підході.

Коротко проаналізуємо, наскільки можливо втілити проєкт високошвидкісного руху в Україні і що означають концесійні умови для інвесторів.

У понеділок, 15 березня, відбулася церемонія передачі навчально-бойової батареї берегового протикорабельного ракетного комплексу «Нептун» військовій частині ВМС України, що базується у Дачному.

У цій знаковій події, повідомляє пресслужба «Батьківщини» Одещини, взяв участь перший заступник голови обласної ради Олег Радковський. Він привітав військовослужбовців з оновленням озброєння, наголосивши, що в час агресії проти нашої держави належне оснащення, висока боєздатність і підготовка Збройних сил є запорукою миру в Україні.

Цими днями відбулася онлайн-презентація Офісу туризму Одещини при Агенції регіонального розвитку Одеської області.

Мета Агенції регіонального розвитку, зазначив її директор Андрій Шестаков, — сприяння становленню і розбудові регіональних та районних громад, допомога у залученні інвестицій та грантової підтримки.

18 лютого цього року Міністерство розвитку громад і територій України та служба віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції повідомили, що національні координатори країн-учасниць Європейської стратегії для Дунайського регіону (ЄСДР) одностайно підтримали заявку нашої держави на головування в ній у 2022-у. Таким чином, Україна стане першою країною без членства в Євросоюзі, що впродовж року головуватиме у цій макрорегіональній ініціативі ЄС, до реалі-зації якої залучено 14 держав Дунайського басейну. (Статтю Любові Непоп, голови Дунайської комісії, надзвичайного та повноважного посла нашої держави в Угорщині «Навіщо Україні головування в Дунайській комісії?» читайте у «ЧН» за 11-13 лютого.)

Це амбітний крок з боку україн-ського уряду, адже головування країни у Дунайській стратегії є відповідальною місією, що потребуватиме значних інтелектуальних, людських і фінансових ресурсів. Не в останню чергу на урядове рішення щодо головування країни в ЄСДР вплинуло запровадження ротаційної моделі щодо його призначення. Згідно з її принципом, до України черга дійшла би тільки через 16 років. Тож український уряд скористався останньою нагодою очолити ЄСДР відповідно до ще чинного принципу, коли держава головування визначається шляхом проведення виборів. З огляду на це рішення Кабміну, безсумнівно, є вчасним та обґрунтованим. Утім, відкритим залишається питання: чим стане головування України у Дунайській стратегії — початком якісно нового етапу участі в цій ініціативі Євросоюзу, чи лише коштовною і ресурсовитратною PR-акцією?

Постійний моніторинг — запорука відповідальної роботи. Саме так вважають у Міжнародному центрі перспективних досліджень і вже не один рік складають рейтинг прозорості міст та регіонів, оцінюючи, наскільки ефективною, відкритою і доступною для населення є діяльність структур державного управління, місцевого самоврядування та громадського суспільства.

Одещина замикає першу десятку рейтингу, поступившись Волинській, Сумській, Запорізькій, Тернопільській, Чернігівській та Львівській областям. А на призових місцях — Рівненська, Вінницька та Хмельницька.

Наша землячка Юлія Юріївна Нагаєць внаслідок травми повністю осліпла ще в ранньому дитинстві. У неї розвинулася невиліковна атрофія зорового нерву. Її люблячі татусь з матусею довго не зважувалися віддати малолітню донечку навчатися в Одеську школу-інтернат №93 для незрячих дітей. Бо що ж, мовляв, подумають люди. Зрештою, дбаючи про майбутнє Юлі, таки прийняли важке, але відповідальне і, як підтвердило життя, мудре рішення.

Там, в інтернаті, дуже допитлива і здібна Юля наполегливо навчалася 12 років, і не лише наукам, а й, найголовніше, як пристосуватися до життя у світі зрячих. Після школи успішно склала іспити на факультет іноземних мов Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. А 2019-го повернулася у рідні інтернатські пенати дипломованим викладачем. Не зупиняючись на досягнутому, дівчина заочно здобула в Києві ще й другу вищу освіту за фахом тифлопедагог (робота зі слабозорими й тотально незрячими дітьми).

1 березня головний режисер Одеського національного академічного театру опери та балету опублікував у Фейсбуку пост, у якому розповів історію свого побиття. Історію про «замах» на його життя доповнювати лячні фото із синцями. За логікою повідомлення, що складалося із п’яти пунктів, його побиття — це одна з ланок у цілій низці подій, пов’язаних із звільненням його з посади головного режисера і наміром брати участь у конкурсі на посаду генерального директора театру.

Що у публічному просторі?

Історія з побиттям уже колишнього головного режисера Одеської опери Євгена Лавренчука не лише набрала всеукраїнського масштабу, а й ви-йшла за межі країни. Навіть страшно подумати, яка величезна кількість людей, поділившись на «за» і «проти», залучені до цього скандалу. Артисти і музикознавці, центральні та місцеві ЗМІ, громадські та культурні діячі, любителі музики, пліток та інтриг читають, пишуть, лайкають, репостять, закликають, співчувають, захоплюються, розвінчують, сваряться, висловлюють думки, припущення і побажання, гнівно критикують та атакують одне одного...

Для малюків та школярів, а також для мам і татусів та бабусь і дідусів

Відомий поет і мовознавець Олекса Різників — автор багатьох мудрих книг і лауреат престижних літературних премій. Провідною темою його досліджень є неосяжне багатство укра-їнської мови, глибинні різнобарвні форми словоутворень, які прийшли до нас із сивої давнини.

Багато років він натхненно працює над кореневим словником, який вишукано нарік «Українськими словогронами». А його словник омонімів та схожословів знайшов схвальний відгук серед вчених і вчителів-словесників (О. Різників, Одноримки, Тернопіль, Богдан, 2011, 408 с.).

Міністерство освіти і науки України та фінський проєкт підтримки реформи україн-ської школи «Навчаємося разом» проводять кампанію «Подякуй вчителю», яка є завершальним етапом національної кампанії «Класний вчитель».

Із самого початку метою проєкту була промоція наших вчителів як сучасних, компетентних, ерудованих і творчих педагогів, яких люблять учні, яким довіряють батьки та які вміють зацікавити дітей предметом, розкрити їхній потенціал і надихнути на подальші здобутки.

А

Підійшов до козаків турецький аґа,
Подивився і мовив зловісно: ага!

* * *

В листі питала американка:
що за картопля американка?

* * *

Чи не тому, що наші предки анти,
є так багато слів
із початковим анти?

Цього дня, 18 березня, уже далекого 1943-го народився один з найкращих українських прозаїків Олекса Шеренговий. Відтоді минуло 78 зим, 12 з яких — без Олекси Гнатовича…

Та є ті, хто поза часом. І серед них — Олекса Шеренговий. Ось що про це написав відомий критик і літературознавець Євген БАРАН.

Свято Явдохи

Спідницею трясе Явдоха.
На те Юхим бурчить та оха:
«Було і тепло вже, і сухо!
Яка ж нестерпна ти, Явдохо!».
 
Взяла Явдоха кочеріжку,
Пішла у наступ боком трішки:
«Я цю образу не забуду —
Явдошити ще більше буду!
Отож тікай! Залазь на піч!
Сиди там день, сиди там ніч!
Один лиш звук мені навстріч —
Знайду і там! Розвалю й піч!».

Прислів’я неосудне.
Володимир ДАЛЬ.

Про українську мову в Україні слід говорити завжди. А особливо — українською. Бо ж з давніх-давен люди казали, що «від красних слів язик не відсохне», а «у кого рідна мова, в того й душа здорова». Так, принаймні, твердять українські прислів’я, а в них, як відомо, живе безсмертна душа українська, історія, сповнена оборони українцями своєї мови від усіляких горе-сусідів, які постійно намагаються то відкраяти території, то колонізувати нас під виглядом «благодійників», то асимілювати. Воістину кажуть, що «у вічі як лис, а позаочі як біс».

Здавалося б, ще вчора ми були з росіянами «братами», а сьогодні нам від того «братерства» у горлі терпко. І по обидва боки кордону стоять не тільки гармати, а й питання: чому? Й у кожної сторони своя версія, своя відповідь, своя правда, свої аргументи. Як і погляди на досягнення миру та відновлення добрих стосунків — теж у кожного свої.

Навряд чи серед представників старшого покоління наших громадян, які вчилися ще в радянській школі, знайдеться багато таких, хто б, будучи шестикласником, не скандував захоплено вірші нашого одесита Едуарда Багрицького:

Нас водила молодость
В сабельный поход,
Нас бросала молодость
На кронштадтский лед.

Боевые лошади
Уносили нас,
На широкой площади
Убивали нас.

Но в крови горячечной
Подымались мы,
Но глаза незрячие
Открывали мы...

Ой-ой, Едуарде Георгійовичу, комсомольський поете!..

Ніхто із того кронштадтського льоду «в крови горячечной» так і не підвівся, а «глаза» наші, на жаль, і досі залишилися незрячими…

Про екологічний стан та перспективи порятунку справжньої перлини Одещини — Куяльницького лиману — розповів на брифінгу тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олексій Повар.

Ситуація навколо водойми, яка цілком здатна конкурувати з Мертвим морем, а відтак бути Меккою оздоровчого туризму нашого краю, вже не перший рік викликає не просто занепокоєння, а має всі шанси перетворитися на екологічну катастрофу.

У моєму дитинстві весна починалася раптово й відразу. Ще вчора почорнілі ніздрюваті замети вперемішку з туманами стійко тримали зиму за поли снігового кожуха, а назавтра світ по самі вінця наповнювався сонцем і гомоном весни. Бабуся прочиняла двері навстіж, і в хату проривалися дзвінкі голоси струмочків, що плюскотіли, обганяючи один одного. У їхньому галасі губилося метушливе цвірінькання горобців, які обтрушувалися, махали крильцями і сповіщали новину: «Зі степу йде весняна вода!».

Вода ця — долинами, балками, баюрами, яругами — стрімголов спішила до річки збурити застиглу кригу. Вона прибувала й прибувала, і міць греблі вже не витримувала переможної сили весняного нурту, і тоді на річці починався льодохід. Хтось мудрий відкривав загати, і вода з галасом летіла на валуни, шуміла, пінилась, сварилась і поспішала. До річки збігалися дядьки і хлопчаки, дехто метикував, як би приставити хватку, може, якась риба трапиться. А жінки заклопотано стягували ряднинки, навішували їх на коромисла — і гайда на річку. Аж до пізнього вечора з берега чулися гулкі шльопання дерев’яного праника, а діти на тачках тягли прання додому.

Компанія Ілона Маска SpaceX планує запуск свого проєкту супутникового Інтернету Starlink на території України. Вже зараз доступне предзамовлення цієї послуги, яка стартує в наступному році.

Що таке Starlink?

Розробка проєкту почалася ще в 2015-у. З англійської Starlink перекладається як «зоряне послання». Його мета — забезпечити високошвидкісним широкосмуговим Інтернетом місцевості, де раніше він був ненадійним, дорогим чи зовсім недоступним.

Як відомо, високий кров’яний тиск є передвісником серцевих захворювань, тому його необхідно контролювати. Допомогти впоратися із цим може олія із гарбузового насіння.

Досліджуючи контрольну групу людей, учені додавали їм у раціон щодня по 3 грами олії гарбузового насіння. За шість тижнів це призвело до значного зниження в них систолічного артеріального тиску, який є найважливішим показником, оскільки дає краще уявлення про ризики інсульту або серцевого нападу, пояснюють фахівці.

Щоб виявити новий стан речовини, прихований усередині загадкових перетворень, які відбуваються між рідким і твердим станами скла, група вчених з Німеччини та Нідерландів застосувала технологію, що має назву конфокальна мікроскопія.

«Суспензії колоїдних частинок дуже поширені в природі та техніці й інтенсивно вивчаються більше століття», — зазначив співавтор дослідження, професор Андреас Зумбуш з хімічного факультету Констанцького університету. «Коли щільність таких суспензій збільшується до високих об’ємних часток, часто їхня структурна динаміка, перш ніж вони зможуть сформувати впорядковану структуру, зупиняється в неврегульованому, склоподібному стані. Дотепер такі експерименти проводилися з використанням сферичних колоїдів. Однак підвищений інтерес до синтетичних колоїдів як до будівельних матеріалів привів до розробки безлічі нових методів синтезу колоїдних частинок з певною геометрією і взаємодіями».

В Україні щорічно вирощується понад 130 тисяч тонн ягід, найбільше — полуниці, смородини та малини, повідомляє agronews.ua.

Лідерами з виробництва ягід відкритого ґрунту є: Вінницька область — у середньому 18 тисяч тонн, Одеська — 5 тисяч, Волинська — 4 тисяч, Херсонська — 3,7 тисячі та Львівська — 3,5 тисячі тонн.