№ 14-15 (22233-22234) четвер-субота 25-27 лютого 2021 року

5 березня 1946 року у Вестмінстерському коледжі американського штату Міссурі відставний прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль виголосив промову, яку потім вважали початком «холодної війни». Залізна завіса, політика стримування, вся ідеологія «холодної війни» більше чотирьох десятиліть сприймалися як актуальна цитата з цієї промови. І втратили актуальність, коли Радянський Союз розпався.

Напівпрозора завіса

Але повторення сюжетів — характерна риса історії. Світову війну 1914—1918 років спочатку називали Великою, а Першою — після того, як у середині минулого століття почалася наступна війна. У назви «холодна війна», схоже, та ж доля. Вже зо двадцять років, спочатку в Росії, а тепер і в США, не тільки журналісти, а й серйозні вчені намагаються ввести в обіг назву «друга холодна війна». І для цього є підстави. Не менш серйозні, ніж у 1946-у.

П’ята позачергова сесія обласної ради, яка відбулася 19 лютого, оперативно, без політичної сіпанини розглянула більше 60 питань (десять блоків) порядку денного. Цьому сприяла плідна робота у комісіях та на погоджувальній раді за участі керівників усіх депутатських фракцій, яку напередодні провів голова облради Григорій Діденко.

Депутати підтримали внесення відповідних змін до рішення від 24 грудня 2020-го «Про обласний бюджет Одеської області на 2021 рік», згідно з якими цьогорічний обласний бюджет розвитку складе 538 млн грн.

Учора у відділі рідкісних видань та рукописів Одеської національної наукової бібліотеки відбулася презентація книжково-ілюстративної виставки «Леся Українка — поетична квітка України» — до 150-річчя від дня народження видатної української поетеси, громадської та культурної діячки.

Того ж дня тут відкрилися виставка картин «Стояла я і слухала весну» художниці Лариси Дем’янишиної, а також тематичні книжкові експозиції: «Прижиттєві й рідкісні видання творів Лесі Українки у фонді ОННБ» та «Одеськими стежками Лесі Українки».

У презентації, яка проходила в офлайн- та онлайн-форматах, взяли участь представники влади, науковці, краєзнавці, літератори, митці, просвітяни.

У нашому багатоквартирному будинку тільки в мене є поштова скринька. Іншим вона не потрібна, бо всі квитанції й рахунки поштарка залишає просто на вході до під’їзду. А я собі повісив, бо передплачую газету.

Так, ви правильно прочитали — у ХХІ столітті, в 2021 році я виписую собі паперову газету, й жива людина приносить її мені під будинок. Чому я це роблю?

Уже добігає лютий, а дехто з наших перед-платників і дотепер не отримав жодного номера «Чорноморки». Такі ось результати «реформування» (без лапок тут ніяк не обійтися) «Укрпошти».

Хлопці з високої будівлі на Хрещатику подивилися на всі чотири сторони нашої таки великої держави й намалювали шляхи-маршрути, як оптимальніше (для них, звісно) доставляти людям пенсії, приймати комунальні платежі, торгувати різним крамом і, з-поміж іншого, розвозити ще й періодику. Так постала ідея про пошту на колесах.

У вівторок Україною прокотилася хвиля протестів. На суботу оголошено початок безстрокової акції супроти свавілля, що чинять українські суди.

«Пострілом», що знову вивів людей на вулицю, став вердикт Приморського райсуду Одеси про ув’язнення на 7 років і 3 місяці колишнього лідера місцевого осередку «Правого сектора» Сергія Стерненка та його соратника Руслана Демчука.

19 лютого на вшанування подвигу учасників Революції Гідності «Укрпошта» ввела в обіг художню поштову марку «Орден Героїв Небесної Сотні». Автор марки — художник Володимир Таран. Тираж — 130 тисяч примірників.

«Сьогодні у нас особливий поштовий випуск: «Укрпошта» вшановує Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя за демократію та європейське майбутнє України, відстоюючи її свободу та незалежність. І надзвичайно відповідально усвідомлювати, що кожен такий патріотичний випуск дозволяє нам масштабувати пам’ять про героїв не тільки у найвіддаленіші куточки країни, а й далеко за її межі. І в такий спосіб щоразу нагадувати кожному українцеві, що Герої загинули, аби ми мали шанс жити. Я дуже сподіваюся, що кожен з нас щоранку обирає гідний шлях, щоб прожити життя, за яке ніколи не буде соромно. Вічна слава Героям!» — зазначив генеральний директор національного поштового оператора Ігор Смілянський.

Наприкінці січня колектив ТОВ «Кіпер Агро» (директор Світлана Рубанська) запустив міні-завод з виробництва комбікормів та білково-мінерально-вітамінних добавок за європейськими стандартами якості та рівнем обслуговування клієнтів.

Перша партія комбікормів класу «Преміум» для тварин і птиці вже надійшла у продаж. Поки що продукція реалізується через інтернет-магазин під брендовою маркою «Кормуша». Як зазначив власник агропідприємства Андрій Яцура, мінізавод з виробництва комбікормів — це перший етап з відродження переробної промисловості на базі «Кіпер Агро». Є задум встановити лінію з виробництва круп. Якщо справа налагодиться, дійде черга й до переробки інших сільгоспкультур, що дасть змогу створити нові робочі місця, забезпечивши сільських жителів гідною заробітною платою.

Лісосмуги… Голе гілля нині — як ознака осінньо-зимового періоду для листяних порід дерев. Розповідати про їх значення для природного середовища, а тим більше — для нашої степової зони, сподіваюся, не варто. Про це, мабуть, відомо і школяреві.

Хто не причетний до проблем, пов’язаних з цими природними об’єктами, може сказати: що там робити в зимові дні, коли сніг укрив і дерева, й землю пухнастою ковдрою? Насправді ж з настанням холодів у лісосмугах починаються найважчі часи. Нерідко, як хижаки на травоїдних тварин, браконьєри накидаються на дерева. І якщо звір зазвичай нападає на ослаблених, то лісогуби вибирають найкращі зразки.

Використання зрошуваних земель має стати не привілеєм, а звичайною практикою для аграріїв, переконаний міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

Коментуючи схвалений урядом законопроєкт про агрострахування, посадовець зауважив, що цьогоріч в Україні запроваджуються дієві інструменти підтримки аграріїв — агрострахування та проєкт зі зрошення й меліорації: «Так, інститут агрострахування — чи не єдине рішення для регіонів півдня, які третій рік поспіль страждають від посухи. Тільки торік площа загиблих сільгоспкультур по всій Україні склала майже 771 тис. га, з яких в Одеській області — 518 тис. га».

Страшна минулорічна посуха на Одещині поставила під загрозу продовольчу безпеку всього Причорноморського регіону.

Як у таких умовах виживають місцеві агроформування, які перспективи очікують їх у році нинішньому? З цими питаннями я звернувся до керівника фермерського господарства «Фінагеєв», депутата Доброславської селищної ради Григорія Фінагеєва.

Акціонерне товариство «Аграрний фонд» підписало тристоронній меморандум про співпрацю з Одеською обласною державною адміністрацією та ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів». Сторони домовилися розширити співробітництво щодо забезпечення продовольчої та цінової стабільності в регіоні.

У меморандумі, зокрема, йдеться про об’єднання зусиль задля розширення агропромислового виробництва та модернізації потужностей, підвищення конкурентоспроможності сільгосппродукції та розвитку ланцюгів створення товарів з високою доданою вартістю.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства розширило перелік української сільгосптехніки, вартість якої частково компенсується з державного бюджету в рамках відповідної програми підтримки аграріїв.

До переліку додано 320 нових найменувань техніки та обладнання (тепер їх 14892) від 200 заводів-виробників, яких побільшало на дев’ять.

Нещодавно призначено нового начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській та Миколаївській областях.

Ним став Олександр Славський, юрист і відомий громадський діяч, засновник Агентства регіо-нального розвитку Одеської області, радник експрем’єр-міністра Олексія Гончарука, керівник «Бізнес Інкубатор Груп. Україна» та програмний директор «Імпакт Хаб Одеса», один з організаторів «Фестивалю ідей».

5 лютого цього року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі».

Закон передбачає п’ятирічний перехідний період до повної відмови від паперових трудових книжок та автоматичне призначення пенсії за віком. За цей пе-ріод дані зі звичайних паперових трудових перейдуть у Держреєстр застрахованих осіб, а нові матимуть тільки електронний вигляд.

Перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук зареєстрував законопроєкт «Про дерадянізацію законодавства України» (№4284), який передбачає скасування більше ніж тисячі актів, повідомляє пресслужба парламенту.

«Кількість чинних нормативно-правових актів в Україні набагато перевищила один мільйон. 90% законопроєктів, які розглядаються Радою, — це зміни та доповнення до чинного законодавства. Велика кількість законів обернено пропорційна їхній якості. І якщо збережуться такі тенденції, то ми і далі без єдиного системного підходу будемо продукувати величезну кількість нормативно-правових актів, які не забезпечують основного — якості українського законодавства», — вважає Руслан Стефанчук.

Схема зниження тарифів від Тимошенко — реальна, вважає експерт з енергетики Валентин Землянський.

Запропонована лідеркою «Батьківщини» Юлією Тимошенко схема зниження тарифів для населення — цілком реальна для втілення та чітко прорахована. По суті, закон Тимошенко про дешевий газ прописує алгоритм дій, щоб цей газ не йшов «наліво», зазначив він.

Її Мавка і досі зачаровує своєю світлою любов’ю, а Кассандра продовжує говорити правду. Її Неофіт-раб шукає волі та справедливості. А митець Антей не продає свого хисту ворогові ані за славу, ані за гроші…

Леся Українка піднесла українську драму до світового рівня, надала їй пластичності, урізноманітнила тематично та образно. Її головні герої не є сталими, вони багато розмірковують, дискутують, сумніваються, роблять певні висновки. Мисткиня показує їхню внутрішню боротьбу. А в ході розвитку конфлікту зароджується глибока думка.

Сьогодні cповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки. Ювілейний 2021-й — це нагода говорити про життя і творчість видатної мисткині, розкривати багатогранність її постаті, зокрема для молоді.

Саме тому Міністерство культури та інформа-ційної політики разом з агенцією Postmen розробили Instagram-маску, щоб молода аудиторія соцмережі активно долучалася до відзначення ювілейного року Лариси Косач-Квітки та популяризації її постаті.

В умовах карантину, коли доступ до музейних фондів і бібліотек ви-правдано обмежений, доводиться більше звертатися до інформації, доступної в Інтернеті. Певний пізнавальний інтерес має вивчення одеської періодики часів окупації. Переважна частина її — російськомовна: «Одесса», «Одесская газета», «Молва», «Буг». Утім, слід зазначити, ці видання збереглися до наших днів у далеко неповному обсязі.

Серед публікацій 1942—1943 років мою увагу привернула колоритна постать нашого незабутнього земляка, уродженця села Ісаєве Миколаївського району, Петра Костянтиновича Лещенка (1898 — 1954).

Нещодавно здійнявся черговий «мовний» гармидер стосовно звільнення продавчині в Дніпрі, яка виявилася нездатною зрозуміти слово «тістечко» та ще й хизувалася своєю неграмотністю, вважаючи її чеснотою. Її моральне обличчя, яке вималювалося на тлі цієї події, цілком зрозуміле: вона є українофобкою та, поза сумнівом, членкинею загону виборців «ОПЗЖ». Але я хочу звернути увагу на мовне питання із суто професійного боку.

У 2014 році я був у Харкові, на його околиці. Ми з кількома колегами намагалися спілкуватися з молодою дівчиною-продавчинею українською. Вона нас не розуміла. Насправді не розумі-ла. Тобто, попри те, що вона народилася в Україні й закінчила школу в Україні, української мови не знала.

Україна втратила видатного співака: на 76-у році пішов із життя соліст Одеського національного театру опери та балету, народний артист України Анатолій БОЙКО.

Анатолій Іванович народився у 1945 році в родині військового льотчика на Харківщині. Гарні вокальні дані успадкував від матері. Після закінчення школи приїхав навчатися до Одеського політехнічного інституту, але тут у його долю втрутився його величність випадок. Якось під куполом Пасажу, де була чудова акустика, він співав друзям народні пісні. Юнака почув засновник одеської хорової школи Костянтин Костянтинович Пігров і запросив на прослуховування. Вже студентом хородиригентського відділення музичного училища Анатолія забрали в армію, де він, що й не дивно, потрапив до ансамблю пісні й танцю Одеського військового округу.

19 лютого в Одеській центральній міській бібліотеці імені Івана Франка відбулася презентація новодруку «Переступивши рубіж століть», присвяченого 130-річчю цієї книгозбірні.

Видання розповідає про історію однієї з найстаріших бібліотек Одеси, її довгий і не завжди легкий шлях, який вона пройшла разом з містом і своїми читачами, про тих, хто фінансував і зводив будівлю-пам’ятку, що в Книжковому провулку, 1а, хто поповнював і зберігав її унікальний фонд.

Міжнародна дослідницька група створила гігантську двомірну карту Всесвіту, яка містить близько двох мільярдів небесних тіл, повідомляє «Сіньхуа».

Близько 200 дослідників, які працюють над проєктами Beijing-Arizona Sky Survey (BASS) та Dark Energy Spectroscopic Instrument (DESI), упродовж шести років спостері-гали за галактиками нашого Всесвіту й аналізували отримані дані. Результати цих спостережень  і досліджень  були об’-єднані в двомірну карту, яка у цифровому вигляді містить понад 10 трлн пікселів.

Тамара Зайва народилася у Доброславі. Тут закінчила загальноосвітню школу і згодом стала студенткою ветеринарного відділення Петрівського державного аграрного технікуму.

Обраний фах не був чимось необдуманим, випадковим, а давно омріяним. Далі — Харківська зооветеринарна академія. Спочатку дипломований фахівець влаштувалася на роботу в одну з одеських ветеринарних клінік, та коли з’явилася можливість працевлаштуватися в рідному селищі, не вагаючись скористалася таким шансом. Й ось уже не один рік Тамара трудиться в Доброславській державній лікарні ветеринарної медицини на посаді лікаря-терапевта.