Переглядів: 683

Кліматичні виклики і статус аграрної супердержави

Згідно з даними, опублікованими в січні 2021-го Центральною обсерваторією України, минулий рік був найспекотнішим за всю історію спостережень в українській столиці. Всього впродовж 2020-го у Києві побито аж 36 різних температурних рекордів, у тому числі 12 тільки в березні.

Як пише у статті для Atlantic Council (www.atlanticcouncil.org) член ради центру ініціатив у сфері довкілля «Екодія» Анна АКЕРМАН, 2020-й став рекордним з високих температур для всієї Європи, однак роль України як сільськогосподарської наддержави, що розвивається, робить її особливо вразливою до негативного впливу мінливого навколишнього середовища.

За останні кілька десятиліть клімат у Києві поступово зсунувся до південнішого: зима стала м’якшою, а літо — набагато теплішим. Погода у столиці дедалі більше нагадує Одесу середини ХХ століття, щоправда без чорноморських бризів. І це явище не обмежується Києвом або північчю країни.

Найбільш вражаючим і тривожним фактором зміни погодних умов в Україні протягом минулого року була нестача дощів. Українське сільське господарство значною мірою залежить від опадів, але в 2020-у дощі були нерегулярними і випало їх на 8% менше від річної норми. На сході і півдні торік було зафіксовано найнижчу кількість опадів, а найбільше постраждали Донецька, Луганська і Миколаївська області.

Вплив таких несприятливих умов разючий. За даними Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України, через тривалі посухи і незвично інтенсивні весняні заморозки країна втратила 570 тисяч гектарів озимих культур. Подальші посухи протягом весняного та літнього сезонів призвели до додаткових втрат, включаючи 200 тисяч гектарів кукурудзи та зниження врожайності всіх культур.

Це загрожує підірвати статус України як одного з провідних світових експортерів сільськогосподарської продукції. Впродовж маркетингового сезону 2019—2020 років Україна відвантажила на міжнародні ринки 57 млн тонн зерна, що становить близько 16% його світового експорту. Однак у поточному сезоні через менші врожаї, спричинені суворою посухою, експорт різко скоротився в річному обчисленні. До грудня 2020-го експорт зерна, як повідомляється, порівняно з аналогічним періодом роком раніше, впав на 16%.

На тлі кліматичних змін, що завдають збитків українському сільському господарству, Міністерство охорони навколишнього середовища країни прогнозує й подальшу інтенсифікацію та географічне поширення посух, а також збільшення райо-нів, схильних до опустелювання.

Південні регіони поступово пристосовуються до нестачі опадів і розвивають складні іригаційні системи. Але сьогодні посухи стають звичним явищем і для аграрних регіонів північної та північно-східної частин країни, де раніше такі умови не були проблемою. Відтак заходи з адаптації та пом’якшення наслідків мають життєво важливе значення для збереження позицій України як провідного сільськогосподарського виробника.

Зменшення кількості опадів — це лише один з багатьох негативних наслідків зміни клімату в Україні. З-поміж інших — ерозія ґрунтів, зміни в рослинності, порушення циклів сівозміни й поширення нових хвороб сільгоспкультур та бур’янів. Вирішення цих проблем вимагає впровадження цілої низки нових методів і технологій.

Кліматично-орієнтоване аграрне виробництво може допомогти збільшити продуктивність, одночасно підвищуючи стійкість до екстремальних погодних явищ і скорочуючи викиди парникових газів. Тим часом поєднання зрошення та передової сільськогосподарської практики здатне принести цілу низку супутніх переваг водному сектору, сприяючи розвитку аграрної галузі на основі більш стійких підходів до управління водними ресурсами. Ці та інші рішення, ймовірно, ляжуть в основу національного плану України з адаптації до зміни клімату, який зараз розробляє уряд.

Європейська Зелена угода і стратегія Європейського Союзу «від ферми до виделки» дають Україні додаткову мотивацію для поступового переходу до більш стійких аграрних практик. ЄС продовжує переглядати та зміцнювати свої стандарти екологічної та продовольчої безпеки, а також планує протягом найближчого десятиліття потроїти власне органічне сільськогосподарське виробництво. Це має переконати українських сільгоспвиробників у необхідності інвестувати в кліматично сумісну модернізацію, щоб забезпечити постійний доступ до прибуткових ринків ЄС.

За останні кілька років Україна увійшла до п’ятірки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції до Євросоюзу, а в 2019-у посіла друге місце серед постачальників органічних продуктів для споживачів ЄС. За оцінками експертів, Україна має потенціал для досягнення десятикратного збільшення виробництва органічних продуктів харчування в найближчі роки, при цьому менші врожаї компенсуватимуться вищими ринковими цінами.

Органічний сегмент, який швидко зростає, — це лише одна з багатьох сфер, де Україна може розширити свою присутність на сільськогосподарських ринках ЄС. Це робить дотримання екологічних і продовольчих стандартів Європейського Союзу довгостроковою необхідністю для всієї сільськогосподарської галузі країни.

Відтоді, як Україна вперше заробила собі репутацію житниці Європи, сільське господарство відігравало центральну роль у національній історії країни. Сьогодні його значення для всієї української економіки, як ніколи, велике. У 2019 році аграрний сектор України генерував близько 9% ВВП.

Є можливість для значного подальшого зростання. В останні роки спостерігається різке збільшення міжнародних інвестицій в аграрну інфраструктуру України. Модернізації галузі ще належить пройти довгий шлях, але вона обіцяє істотне підвищення врожайності сільськогосподарських культур. У найближчі десятиліття Україна може стати ключовим гравцем у глобальній продовольчій безпеці.

Якщо Україна хоче нагодувати світ, вона повинна спочатку протистояти величезним викликам, зумовленим ескалацією зміни клімату. Мінливе навколишнє середовище — це глобальна проблема, яку повинні вирішувати всі країни, але у випадку України вона є і національним економічним пріоритетом.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@gmail.com